про зупинення провадження в адміністративній справі
14 червня 2019 рокум. Ужгород№ 260/596/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Далекорей С.М.
вирішуючи у відкритому судовому засіданні клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії,
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 червня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст ухвали складено 18 червня 2019 року.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області , якою просить: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести підвищення і перерахунок попереднього розміру раніше нарахованої пенсії з 01 січня 2018 року на підставі постанови КМУ № 103 від 21 лютого 2018 року з урахуванням 90 % грошового забезпечення за 38 років вислуги і сплатити заборгованість, враховуючи раніше проведені виплати.
03 червня 2019 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі до набрання законної сили рішенням касаційної інстанції у справі № 510/1286/16-а. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач звернувся до суду 26 квітня 2019 року, а перерахунок пенсії був здійснений у квітня 2018 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду. 02 квітня 2019 року Касаційний адміністративний суд Верховного Суду ухвалив передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 510/1286/16-а за позовом до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Причиною передачі справи Касаційний адміністративний суд Верховного Суду зазначив необхідність формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування строків звернення до суду у спірних правовідносинах у спорах стосовно соціального захисту.
Позивач проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі заперечив.
Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд приходить висновку про його задоволення, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що ухвалою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року було передано на розгляд до Великої Палати Верховного Суду справу № 510/1286/16-а за позовом до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80894542).
В вищевказаному судовому рішенні Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду визначено виняткові правові проблеми, головним чином, такі полягають у необхідності формування правових позицій, а саме:
1. Чи можуть cудами застосовуватися у спорах стосовно соціального захисту (для обмеження розміру належних особі сум соціальних виплат) шестимісячні строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), якщо предметом спору є неотримання особою регулярних (щомісячних тощо) соціальних виплат, які суб'єкт владних повноважень з власної вини не виплачував фізичній особі або виплачував у неповному розмірі?
2. Чи можуть суди застосовувати строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), для фактичного встановлення строкових меж (може граничним меж) триваючого правопорушення у сфері реалізації соціальних прав та відповідно цим строком обмежувати доступ особи до суду?
3. Чи може бути факт нездійснення перевірки особою, якій державою призначено пенсію або інші постійні соціальні виплати, правильності нарахування уповноваженими суб'єктами владних повноважень конкретних сум таких виплат або невчасне звернення з відповідним позовом до адміністративного суду підставою для судового захисту її прав лише у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду?
4. Чи можуть суди не застосовувати відповідний процесуальний строк, а відповідно до частини шостої статті 7 КАС України використовувати як аналогію закону до всіх зазначених вище спорів положення частини другої статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статей 51, 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в яких міститься норма, згідно з якою нараховані (первинно встановлені за відповідною заявою фізичної особи) суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком?.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 12 квітня 2012 року.
Позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду 26 квітня 2019 року з позовом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести підвищення і перерахунок попереднього розміру раніше нарахованої пенсії з 01 січня 2018 року на підставі постанови КМУ № 103 від 21 лютого 2018 року з урахуванням 90 % грошового забезпечення за 38 років вислуги і сплатити заборгованість, враховуючи раніше проведені виплати.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з п.5 ч.2 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Оскільки в даних правовідносинах має місце розгляд вимог позивача в подібних правовідносинах то ухвалене рішення Великої Палати Верховного Суду України у справі № 510/1286/16-а матиме преюдиціальне значення та безпосередньо впливатиме на вирішення даної адміністративної справи, суд вважає цю обставину достатньою та безумовною підставою для зупинення провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 236, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Зупинити провадження в адміністративній справі № 260/596/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії - до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
Суддя Маєцька Н.Д.