Україна
провадження № 2/361/1132/19, cправа № 361/7510/18
23.05.2019
«23» травня 2019 року м.Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретарів судових засідань: Телепи Т.А., Хорошун К.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики,
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовується тим, що 10 травня 2018 року нею було надано у борг відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі - 2 400 000 грн. 00 коп., у зв'язку із чим останнім складено письмову розписку, яка знаходиться у неї. Грошові кошти відповідач зобов'язався повернути до 01 вересня 2018 року. Разом із тим, кошти не повернуті.
З метою забезпечення виконання умов надання у борг грошових коштів у розписці визначено майно, право власності на яке належить боржнику, тобто майно, на яке може бути звернено стягнення у майбутньому у разі невиконання зобов'язання. Цим майном є шістдесят три земельні ділянки.
ОСОБА_1 зазначає, що вона неодноразово, а саме 03, 10 та 18 вересня 2018 року, зверталася до ОСОБА_2 із вимогами повернути надані у борг гроші або передати речові права на земельні ділянки. Разом із тим, вимоги позивача не були задоволені відповідачем.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд стягнути із відповідача ОСОБА_2 грошові кошти за договором позики у розмірі - 2 400 000 грн. 00 коп.
Відзив на позов відповідач ОСОБА_2 не подав.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 просить позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 не визнав позов ОСОБА_1
Заслухавши пояснення учасників справи, які з'явилися у судове засідання, дослідивши зібрані по справі докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 10 травня 2018 року ОСОБА_2 склав письмову розписку, яка знаходиться у позивача ОСОБА_1
Зі змісту письмової розписки вбачається, що ОСОБА_2 цією розпискою підтверджує отримання від ОСОБА_1 позику в сумі 2 400 000 грн. 00 коп. (еквівалент 91 638 доларів США), із зобов'язанням повернути у строк до 01 вересня 2018 року. Також у розписці ОСОБА_2 зобов'язався у разі несвоєчасного погашення заборгованості у строк до 01 вересня 2018 року передати ОСОБА_1 належні йому на праві власності земельні ділянки (т.1, а.с.16).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 підтвердила ті обставини, що дійсно грошові кошти були передані відповідачу, про що й було останнім складено письмову розписку.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 підтвердив, що дійсно грошові кошти були одержані відповідачем, про що й була складена письмова розписка, яка знаходиться у позивача ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Під час розгляду справи позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 неодноразово подавалися до суду письмові заяви про укладення між сторонами мирових угод, за умовами яких вони просили з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок припинити право власності відповідача на земельні ділянки й визнати за позивачем право власності на них (т.1, а.с. 84).
Ухвалами Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого, 18 квітня 2019 року відмовлено у затвердженні мирових угод ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т.4, а.с. 133, 166).
Відповідно до частини першої статті 202, частини першої статті 203, статті 204 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж саму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (статті 1046, 1047 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1049, частиною першою статті 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини першої статті 81, частин четвертої, п'ятої статті 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними, обґрунтованими й підтверджуються матеріалами справи, а тому вони підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 264, 265, 354 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,
Позов - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборгованість за договором позики від 10 травня 2018 року в сумі - 2 400 000 (два мільйони чотириста тисяч) грн. 00 коп., а також судові витрати в сумі - 8 810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 );
відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин