Єдиний унікальний номер 366/433/19
Номер провадження 2/366/326/19
Іменем України
18 червня 2019 року смт. Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Слободян Н.П.,
за участю :
секретаря судового засідання - Мартовицької Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей та сім"ї Іванківської РДА Київської області про позбавлення батьківських прав,
І. Зміст позовних вимог.
22 лютого 2019 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка 14.04.2005 народила доньку ОСОБА_4 21.04.2017 між позивачкою та відповідачем було зареєстровано шлюб. 24.07.2007 позивачка та відповідач звернулися до відділу реєстрації актів цивільного стану Святошинського РУЮ в м. Києві із заявою про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини. 24.07.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції видано свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_1
13.07.2012 рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано. Дитина ОСОБА_3 проживає спільно з позивачкою та перебуває на повному її утриманні. Відповідач веде антисоціальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, життям дитини не цікавиться, не надає жодної фінансової допомоги на утримання дитини.
У зв'язку із цим позивач просила позбавити відповідача батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у справі.
В судове засіданні позивачка не з"явилась. В канцелярію суду подала заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить справу розглядати без її участі.
Відповідач у судове засідання не з"явився. Про день і час слухання справи повідомлений вчасно, належним чином. До канцелярії суду подав заяву в якій просить справу розглядати без його участі, позов визнає.
Представник третьої особи - служби у справах дітей та сім"ї Іванківської РДА у судове засідання не з"явився, надіслали до канцелярії суду заяву у якій просили справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримують повністю, надали висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1.
ІІІ. Встановлені судом обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідач та позивачка є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 від 24.07.2007.
Орган опіки і піклування - служба у справах дітей та сім"ї Іванківської районної державної адміністрації прийшов до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, що в інтересах охорони життя, здоров"я, прав та законних інтересів дитини.
Довідкою № 1066 виданою 05.02.2019 виконавчим комітетом Вишневої міської ради підтверджується факт проживання дитини з позивачкою.
ІV. Оцінка Суду.
А. Загальні принципи.
В даній ситуації Суд звертає увагу, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (пункт 47 рішення Європейського Суду з прав людини (далі Європейський Суд) у справі «Савіни проти України», пункт 49 рішення у справі «Хант проти України»).
Тобто, в даному випадку, вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.
Крім того, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
А в силу статті 9 Конституції України Конвенція є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов'язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року № 1906-ІV, стаття 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів).
Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами Суд вважає за необхідне з однієї сторони розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.
З іншої сторони обов'язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції про права дитини).
Отже, статтею 8 Конвенції гарантовано кожному право на повагу до свого сімейного життя.
Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції, якщо воно здійснене «згідно із законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 рішення Європейського Суду у справі «Хант проти України»).
Б. Застосування вказаних принципів в даній справі.
1). Чи здійснювалось втручання «згідно із законом».
Досліджуючи питання чи «передбачено втручання у право відповідачів законом» Суд враховує, що процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейного кодексу України (статті 164-167).
Зокрема, відповідно до статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (пункт 2 частини першої).
Тому, для Суду є беззаперечним те, що втручання у право відповідача має законні підстави, які є чинними протягом періоду, який розглядається.
2). Чи відповідало втручання цілям передбаченим в пункті 2 статті 8 Конвенції.
Обговорюючи питання чи відповідало втручання у право відповідача «цілям», про які йдеться в пункті 2 статті 8 Конвенції (інтереси національної та громадської безпеки; економічний добробут країни; запобігання заворушенням чи злочинам; захист здоров'я чи моралі, захист прав і свобод інших осіб) Суд знаходить, що таке втручання спрямоване на захист «прав і свобод» дитини ОСОБА_3 і, відповідно, воно має законну мету у значенні пункту 2 статті 8.
3). Чи було втручання «необхідним в демократичному суспільстві» (пропорційним).
Визначаючи, чи був захід по втручанню у права відповідача, «необхідним в демократичному суспільстві», Суд, беручи до уваги справу в цілому, буде розглядати підстави, наведені для виправдання застосованого заходу, на предмет їх відповідності та обґрунтованості відповідно до пункту 2 статті 8 Конвенції. Беззаперечно, що аналіз того, що має найкраще задовольняти інтереси дитини, є дуже важливим у таких справах (пункт 53 згадуваного вище рішення у справі «Хант проти України).
Так, відповідачу, як батьку неповнолітньої дитини в провину ставиться ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, що є правовою підставою для позбавлення батьківських прав (пункт 2 частини першої статті 164 СК України).
Дане поняття є «оціночним» і підлягає дослідженню в кожному конкретному випадку з урахуванням цілої сукупності чинників і факторів.
Зокрема, відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
На думку Суду врахування обставин, які підпадають під визначення дій особи, як «ухилення від виконання батьківських обов'язків» не вичерпуються наведеним вище переліком і підлягають розширеному тлумаченню залежно від особливостей кожної конкретної ситуації.
Повертаючись до обставин даної справи Суд підкреслює, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач протягом тривалого часу (понад п"ять років), самоусунувся від виконання своїх обов'язків щодо її виховання, матеріального утримання, духовного розвитку, дитиною взагалі не цікавиться.
Суд звертає увагу, що взаємовідносини між дитиною та батьком склались таким чином, що дитина протягом всього свого життя проживає разом з матір'ю, а тому в даній ситуації Судом будуть враховані «інтереси дитини» в широкому розумінні на поняття сім'ї (стаття 5 Конвенції про права дитини).
Зокрема, в даному випадку позбавлення батьківських прав не призведе до відібрання дитини у батька, оскільки він з нею не проживає протягом тривалого часу.
Тобто, позбавлення батьківських прав відповідача фактично не змінить тривалу існуючу ситуацію між ним та дитиною.
Окремо Суд наголошує, що застосовуваний захід не є виключно безстроковим і відповідач має право у випадку зміни його поведінки на поновлення батьківських прав в порядку передбаченому СК України (стаття 169).
З огляду на те, що розлучення з батьком має проводитися лише в крайньому випадку, тому перш ніж вдатися до позбавлення батьківських прав в даній ситуації Судом була перевірена можливість застосування менш радикальних заходів. Зокрема враховано, що держава повинна надати батькам сприяння у виконанні ними своїх батьківських обов'язків і відновити або зміцнити здатність сім'ї піклуватися про свою дитину.
Отже, зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, Суд розцінює як ухилення від виховання дитини відповідачем, свідомого нехтування ним своїми обов'язками і не бажанням виконувати їх, що є підставою для позбавлення батьківських прав.
Таким чином, в даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлений батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції про права дитини, статті 8 Конвенції (див. наприклад пункт 59 рішення Європейського Суду у справі «Ньяоре проти Франції»), і, в такому випадку, Судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини» оцінка яких включала в себе оцінку і знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення в даному випадку стосовно даної особи (див. пункт 47 Зауважень загального порядку Комітету ООН з прав дитини № 14 (2013) про право дитини на приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню його інтересів (Пункт 1 статті 3)).
На підставі викладеного, керуючись статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 1, 9 Конвенції про права дитини, статтями 164-166, 180-184 СК України, статтями 10, 12. 13, 18, 76-89, 141, 258-268, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей та сім'ї Іванківської РДА Київської області про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній.
Третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Іванківської РДА Київської області, юридична адреса: вул. Проскури, 7, смт. Іванків Київської області.
Відповідно до ч. 5 ст. 164 СК Українирішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (18.06.2019).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Н.П.Слободян