Справа № 367/676/19
Провадження №2/367/3484/2019
Іменем України
про забезпечення позову
18 червня 2019 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді Пархоменко О.В.,
за участі секретаря Спасібко Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання попереднього договору дійсним, визнання права власності на частину будівельних матеріалів та конструктивних елементів, визнання майнових прав на квартиру, в якій просила визнати попередній договір від 06.08.2015 р., укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зобов'язання в майбутньому укласти договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 К - дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 майнові права на обєкт інвестування - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 буде збудовано на земельній ділянці АДРЕСА_6 АДРЕСА_7 К
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину будівельних матеріалів та конструктивних елементів на суму 678 000, 00 гривень, з яких побудований обєкт нерухомості (багатоквартирний житловий будинок), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 .
До суду подано заяву про забезпечення вказаного позову, де позивач просить накласти арешт на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 за кадастровим номером: НОМЕР_1 , яка належить на праві власності - ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ).
В судове засідання сторони не викликались.
Суд, дослідивши подану заяву, дійшов висновку, що подана заява підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Разом з тим, зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду, а також зазначена заява не містить належного мотивування необхідності накладення арешту на майно відповідача, як цього вимагає Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до положень Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149 - 153, ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: О.В. Пархоменко