Справа № 361/4251/19
Провадження № 2/361/2690/19
18.06.2019
18 червня 2019 року Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, поділ майна,
У червні 2019 року представник позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2001 року по лютий 2018 року, також просив розділити майно, а саме у вигляді об'єктів нерухомого майна: двоповерхового будинку із майстернею, загальною площею 250, 0 кв.м.; будиночку загальною площею 40,0 кв.м., що розташовані на земельній ділянці із кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0750 га за адресою: АДРЕСА_1 , а також визначити частки майна наступним чином: двоповерховий будинок із майстернею, загальною площею 250 кв.м. - за ОСОБА_2 , будиночок загальною площею 40,0 кв.м. - за ОСОБА_1 , компенсацію різниці вартості між об'єктами незавершеного будівництва на користь ОСОБА_1
Дана позовна заява надійшла до суду в електронному вигляді та містить зазначення про те, що документ сформовано в системі ”Електронний суд”.
Згідно із частиною другою статті 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі й підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частини восьмої статті 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (надалі ЄСІТС), можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України ”Про електронний підпис”, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відповідно до частини тринадцятої статті 14 ЦПК України, положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
Частиною восьмою статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до вищезазначених норм ЦПК України тачастини першої статті 5 Закону України ”Про електроннідокументи таелектронний документообіг”визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частини перша та друга статті 6 зазначеного Закону). Відповідно до частини першої статті 7 Закону України ”Про електронні документи та електронний документообіг”оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України ”Про електронний цифровий підпис”.
Згідно із статтею 1 Закону України ”Про електронний цифровий підпис”, електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Так, відповідно до частин п'ятої та шостої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
За змістом підпункту 15.15 пункту 15 розділу XIIІ Перехідних положеньЦПК України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті ”Голос України” та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 розділу XIIІ Перехідних положеньЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі, без надання копій позовної заяви з додатками для відповідача.
У номері газети ”Голос України” від 01 березня 2019 року опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті ”Голос України” від 01 грудня 2018 року щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Станом на дату надходження даної позовної заяви в електронній формі до Броварського міськрайонного суду Київської області, Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не затверджено, відтак відсутні правові підстави для звернення до суду в системі ”Електронний суд” та унеможливлює її прийняття судом саме в електронній формі.
Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи повинні подаватися в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис позивача (представника позивача).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин справи, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З огляду на викладене, позовна заява не є належним чином оформленою та подана до суду з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства, який діє на час подачі позовної заяви.
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у стаття 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Із поданої позовної заяви вбачається, що позивач бажає розподілити майно, а саме два незавершеним будівництвом будинки, що є вимогами майнового характеру.
Зважаючи на зміст позовних вимог, позивачу слід більш чітко визначити спосіб захисту своїх майнових прав, та відповідно конкретизувати позовні вимоги, а саме пункт 3, та визначити розмір компенсації різниці вартості об'єктів незавершеного будівництва, надавши про це підтверджуючи документи.
Позивачу необхідно зазначити, чим (якими документами) підтверджується наявність зазначеного майна (матеріалів), що є предметом даного спору, а також зазначити, чим підтверджується спільна участь сторін коштами або працею в набутті спірного майна.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Однак, подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки не містить ціни позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України ”Про судовий збір” визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, при подачі позовної заяви позивачем не сплачено судовий збір у розмірі визначеному Законом України ”Про судовий збір”.
Суд у даному випадку, позбавлений можливості визначити точну суму судового збору, яка підлягає сплаті, оскільки позивач у позовній заяві не вказала ціну позову та не долучила документів, якими визначається вартість майна, про поділ якого просить позивач.
Виходячи з наведеного, на підставі ст.185 ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху для усунення вказаних вище недоліків.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, поділ майна, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків - 5 днів з дня отримання ухвали та роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде визнана неподаною та повернена позивачу з усіма додатками до неї.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.Г. Радзівіл