Іменем України
11 червня 2019 року справа № 927/359/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601
до Приватного підприємства “Спеціальна Енергетична Компанія”, вул. Любецька, буд. 60-А, м. Чернігів, Чернігівська область, 14021
про стягнення 340469 грн. 17 коп.
Представники сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув;
Акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” подано позов до Приватного підприємства “Спеціальна Енергетична Компанія” про стягнення заборгованості у сумі 220 346 грн. 18 коп., що утворилась внаслідок неналежного виконання умов укладеного договору купівлі-продажу природного газу №3269/15-ТЕ-39 від 24.12.2014, пені у сумі 44207 грн. 70 коп., 3% річних у сумі 13167 грн. 13 коп. та інфляційних втрат у сумі 62748 грн.16 коп.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2019 відкрите загальне позовне провадження у справі №927/359/19, підготовче засідання призначено на 28.05.2019.
Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.05.2019 закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 11.06.2019. Явка представників учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась.
У судове засідання 11.06.2019 сторони явки своїх повноважних представників не забезпечили, про час та місце судового засідання судом повідомлені належним чином, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення №44245703 від 29.05.2019 - відповідачу, №44245690 від 29.05.2019 - позивачу та відомостями з реєстру Укрпошти (а.с. 58-59).
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, а також те, що ухвалою суду обов?язкова явка сторін у судове засідання не визнавалась обов?язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у матеріалах справи документами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
24.12.2014 між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (продавець) та Приватним підприємством “Спеціальна Енергетична Компанія”(покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №3269/15-ТЕ-39, відповідно до умов пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” за кодом згідно із УКТ ЗЕД 27 11 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору. (а.с. 11-16).
Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (п. 1.2 договору).
Пунктом 2.1 договору визначено, що продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 1430 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м): січень - 250; лютий - 210; березень - 170; І кв. - 630.; квітень - 80; тавень -35; червень -30; ІІ кв. -145; липень - 25; серпень - 25; вересень -35; ІІІ кв. - 85; жовтень -130; литопад - 200; грудень - 240; ІV кв. - 570.
Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов?язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця (п. 4.1 договору).
Згідно із п. 5.1 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державою владою України органом.
Відповідно до п. 5.2 договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 1091 грн. 00 коп. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газуза врегульованим тарифом та без урахвання податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,00 грн., всього з ПДВ - 1309 грн. 20 коп.
У разі зміни уповноваженим органом ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов'яковими для сторін за договором з моменту введення їх в дію (п. 5.3 договору).
Відповідно до п. 5.5 договору загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
Сторонами у справі укладені додаткові угоди №1 від 31.03.2015, №2 від 27.07.2015, №4 від 21.10.2015, відповідно до яких сторонами змінювався п. 5.2 “Ціна газу” договору купівлі-продажу природного газу №3269/15-ТЕ-39 від 31.03.2015, №3 від 30.07.2015, №6 від 24.12.2015 - змінювався п. 6.3 договору «Порядок та умови проведення розрахунків», №5 від 30.11.2015 - змінювалась ст. 12 договору «Адеса та реквізити сторін. (а.с. 17-22).
Відповідно до п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 6.2 договору передбачено, що при невиконанні покупцем вимог, передбачених у п. 6.1 договору продавець має право обмежити передачу газу покупцеві або припинити передачу газу до повного погашення заборгованості запереданий газ за договором.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1530821 грн. 55 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 на суму 192359 грн. 43 коп, від 28.02.2015 на суму 155803 грн. 96 коп., від 31.03.2015 на суму 136389 грн. 84 коп., від 30.04.2015 на суму 130497 грн. 59 коп., від 31.10.2015 на суму 231429 грн. 45 коп., від 30.11.2015 на суму 278430 грн. 97 коп., від 31.12.2015 на суму 405910 грн. 31 коп. (а.с. 26-32), підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками.
Відповідач у справі не спростовує те, що позивач свої зобов'язання з поставки природнього газу виконав у повному обсязі.
Відповідач здійснив часткову оплату газу на загальну суму 1310475 грн. 37 коп., а саме за поставлений газ у січні, лютому, березні, квітні, жовтні, листопаді 2015 року розрахувався у повному обсязі. Лише за поставлений природний газ відповідно до акту від 31.12.2015 на суму 405910 грн. 31 коп. відповідач розрахувався частково у сумі 185564 грн. 13 коп., що підтвержено розрахунком до стягуваних сум, який доданий позивачем до позовної заяви. Заборгованість станом на 11.01.2018 склала 220346 грн. 18 коп.
Також позивач підтвердив часткову оплату відповідачем за переданий у період з січня 2015 по грудень 2015 року природний газ на суму 1310475 грн. 37 коп. узагальненою карткою “Операції за договором “ 3269/15-ТЕ-39”, підприємство “Спеціальна енергетична компанія ПП” (а.с. 34).
Заборгованість у розмірі 220346 грн. 18 коп. заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.
Пунктом 9.3 договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №226 «Деякі питання Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія» Нафтогаз України» ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України» перейменовано у Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.
Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов договору він зобов'язується сплатити продавцю, крій суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
З посиланням на п. 7.2 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення обов'язку з оплати поставленого газу за період з 15.01.2016 по 14.07.2016 на суму 44207 грн. 70 коп., що позивач обґрунтовує наявним у позовній заяві розрахунком. (а.с. 23-25).
На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період просточення платежу з 15.01.2016 по 11.01.2018 на суму 13167 грн. 13 коп., а також інфляційні нарахування за період з 01.02.2016 по 31.12.2017 на суму 62748 грн. 16 коп., відповідний розрахунок наявний у матеріалах справи (а.с. 23-25).
Заперечень на позов відповідач у встановлений судом строк не надав.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Спір між сторонами даної справи виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з оплати одержаного за договором купівлі-продажу природного газу №3269/15-ТЕ-39 від 24.12.2014.
Договір купівлі-продажу природного газу №3269/15-ТЕ-39 від 24.12.2014, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт поставки обумовленого договором природнього газу за актами приймання-передачі природного газу від від 31.01.2015 на суму 192359 грн. 43 коп, від 28.02.2015 на суму 155803 грн. 96 коп., від 31.03.2015 на суму 136389 грн. 84 коп., від 30.04.2015 на суму 130497 грн. 59 коп., від 31.10.2015 на суму 231429 грн. 45 коп., від 30.11.2015 на суму 278430 грн. 97 коп., від 31.12.2015 на суму 405910 грн. 31 коп., підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками.
Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.
Судом встановлено, що відповідачем оплата за спожитий газ здійснювалась з порушенням строків, визначених п. 6.1 договору, що також підтверджено позивачем у позовній заяві та не спростовано відповідачем.
Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором на підставі пункту 7.2 та з урахуванням п. 9.3 позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення обов'язку з оплати поставленого газу за період з 15.01.2016 по 14.07.2016 на суму 44207 грн. 70 коп.
Розрахунок суми пені є обґрунтованим, а вимога про її стягнення є такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період просточення платежу з 15.01.2016 по 11.01.2018 на суму 13167 грн. 13 коп., а також інфляційні нарахування за період з 01.02.2016 по 31.12.2017 на суму 62478 грн. 16 коп.
Наданий позивачем розрахунок вказаних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних за період просточення платежу з з 15.01.2016 по 11.01.2018 на суму 13167 грн. 13 коп., а також інфляційні нарахування за період з 01.02.2016 по 31.12.2017 на суму 62478 грн. 16 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Спеціальна Енергетична Компанія”, вул. Любецька, буд. 60-А, м. Чернігів, Чернігівська область, 14021, код 35884309, на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код 20077720, заборгованість у сумі 220346 грн. 18 коп., пеню у сумі 44207 грн. 70 коп., 3% річних у сумі 13167 грн. 13 коп., інфляційних нарахувань у сумі 62748 грн. 16 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 5107 грн. 04 коп.
В судовому засіданні 11.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення підписаний 18.06.2019.
Суддя М.О. Демидова