Іменем України
11 червня 2019 року справа № 927/412/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Київ, бульвар Шевченко, 18, 01601 в особі Чернігівської філії ПАТ “Укртелеком”, проспект. Перемоги,76, м. Чернігів,14000
до Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області, пл. ім. Івана Франка, 1, м. Ніжин, 16600
про стягнення 22828 грн. 73 коп.
Представники сторін:
від позивача: Волошина О.Г., довіреність №4241 від 18.01.2019;
від відповідача: не прибув;
Публічним акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Чернігівської філії ПАТ “Укртелеком” подано позов до Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення заборгованості у сумі 22828 грн. 73 коп. з компенсації пільг на телекомунікаційні послуги.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 пільговим категоріям громадян, які проживають у Ніжинському районі.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2019 відкрите спрощене позовне провадження у справі №927/412/19 та, з урахування ухвали від 24.05.2019, розгляд справи по суті призначено на 11.06.2019.
У судове засідання 11.06.2019 прибув повноважний представник позивача у даній справі.
Представник відповідача явки свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце судового засідання судом повідомлений належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення №1660006077360 від 23.05.2019 та відомостями з реєстру Укрпошти.
Від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на позовну заяву №01-09/1550 від 03.06.2019, у яких відповідач щодо позовних вимог заперечує у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач не наділений повноваженнями здійснювати розподіл бюджетних коштів або збільшувати розмір видатків соціальної сфери, про що зазначено ч. 10 ст. 78 Бюджетного кодексу України та виконує приписи, викладені в законах Верховної Ради України та нормативних актах Кабінету Міністрів України. З метою врегулювання даного питання відповідачем у квітні 2019 року за підписом голови Ніжинської райдержадміністрації надіслані листи до сільських рад про виділення субвенцій на послуги зв'язку окремим категоріям громадян. Станом на 01.06.2019 кошти у розмірі 4894 грн. 75 коп. перераховані на рахунок ПАТ “Укртелеком”. У разі надходження субвенцій, кошти будуть перераховані на рахунок ПАТ “Укртелеком”.
Також від відповідача надійшло клопотання від 03.06.2019 про розгляд справи за відсутності відповідача, відповідно до якого відповідач просить суд здійснити розгляд справи № 927/412/19 без участі його представника.
Клопотання відповідача про розгляд справи без участі повноважного представника задоволено судом, оскільки участь в судовому засіданні є процесуальним правом сторони, відповідно до п.2 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на приписи ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та наявне у справі клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, суд здійснював розгляд справи у судовому засіданні 11.06.2019 за відсутності відповідача (його представника).
Від позивача на адресу суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог №14-11/164 від 10.06.2019, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 17933 грн. 98 коп. Заява обгрунтована частковою оплатою відповідачем заборгованості на загальну суму 4894 грн. 75 коп., а саме: 28.05.2019 - 1316 грн. 03 коп., 30.05.2019 - 1367 грн. 02 коп., 03.06.2019 - 2211 грн. 70 коп., що підтверджено виписками банку по рахунку позивача.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Заява про зменшення розміру позовних вимог відповідає положенням п. 2 ч. 2 ст. 46 та ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, а тому приймається судом до розгляду.
Таким чином новою ціною позову є 17933 грн. 98 коп.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч.8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” являється оператором телекомунікацій, за рішенням НКРЗІ від 28.09.2006 №384 його включено до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за №74.
Відповідно до витягу із Статуту Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ “Укртелеком” протокол №18 від 12.04.2018, предметом діяльності Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (позивач у справі) є надання телекомунікаційних послуг.
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.
Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, у якому зазначає, що у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 Публічним акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Чернігівської філії були надані послуги зв'язку на пільгових умовах населенню, яке проживає у Ніжинському районі та має право на пільги і на яких поширювались дія п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, ч. 6 ст. 12, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; п.18 ст.61, п.10 ст.62, п.17 ст.63, п. 19 ст.64 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”; п. 11, 28 ч. 1, ч.1 ст. 20, п.1 ч.1, ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; п. 6 ч. 1 ст. 6, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; п. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; п.4 ч. 3 ст.13 Закону України "Про охорону дитинства", п. 7 ч. 1 ст. 9 закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, ч. 2ст. 35 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
У підтвердження факту надання Публічним акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Чернігівської філії телекомунікаційних послуг на пільгових умовах абонентам, які проживають у Ніжинському районі за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 надані розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за січень 2018 - грудень 2018 року (а.с. 19-58) та супровідні листи про направлення форми "2-пільга" за період з січня по грудень 2018 року відповідачу з доказами їх направлення на адресу відповідача (а.с. 59-83).
Факт отримання вказаної форми для здійснення розрахунків відповідач у справі не спростовує.
08.04.2019 позивач направляв відповідачу претензію №14-12/103 з вимогою у термін до 19.04.2019 перерахувати на рахунок позивача кошти у сумі 22828 грн. 73 коп. (а.с. 95-97)
У відповіді на претензію (лист №01-09/1164 від 15.04.2019) відповідач послався на його звернення до сільської ради з проханням виділити субвенції за надані послуги та просив відтермінувати відшкодування коштів. (а.с. 98).
У подальшому відповідач здійснив часткове відшкодування позивачу наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення у сумі 4894 грн. 75 коп., що підтверджено позивачем доданими до матеріалів справи виписками банку по рахунку позивача з яких вбачається, що відповідачем на рахунок позивача сплачено 4894 грн. 75 коп., а саме: 28.05.2019 - 1316 грн. 03 коп., 30.05.2019 - 1367 грн. 02 коп., 03.06.2019 - 2211 грн. 70 коп. Решта послуг зв'язку пільговим категоріям населення у сумі 17933 грн. 98 коп. відповідачем сплачена не була.
Заборгованість у розмірі 17933 грн. 98 коп. заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.
Відповідач у поданих запереченнях на позовну заяву щодо позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на відсутність у відповідача повноважень здійснювати розподіл бюджетних коштів або збільшувати розмір видатків соціальної сфери. Відповідач вказав, що станом на 01.06.2019 кошти у розмірі 4894 грн. 75 коп. перераховані на рахунок ПАТ “Укртелеком”. При надходженні субвенцій, кошти будуть перераховані на рахунок ПАТ “Укртелеком”.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 за № 2017 -ІІІ.
За змістом ч.1, 2 ст.19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
За приписами ч. 3 ст. 63 Закону України „Про телекомунікації" від 18.11.2003 за № 1280-IV та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 за № 295, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
В силу ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно - правового акта, що регулює господарську діяльність. Згідно із ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (надалі - Постанова № 256) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок № 256) та встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету України, зокрема, п. 2 Постанови № 256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільгові послуги зв'язку визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких пільг суб'єкту господарювання, який надає такі послуги.
Пунктом 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 встановлено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населенні міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): 1. організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використанні для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги, і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; 2. Ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"”, “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний статус”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).
При цьому ані Законом України "Про телекомунікації", ані Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.
Відповідно до п.3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Відповідно до п.1, 4,2, 4,3 Положення про управління соціального захисту населення Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації №106 від 10.05.2018, Управління соціального захисту населення Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області є структурним пірозділом Ніжинської районної держадміністрації Чернігівської області, утворюється головою районної державної адміністрації, входить до її складу і в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечує виконання покладених на управління завдань. Основним завданням управління є забезпечення реалізації державної соціальної політики на відповідній території у сфері соціального захисту населення, що включає, зокрема, забезпечення реалізації державної політики у сфері соціальної підтримки та надання соціальних послуг вразливим верствам населення, зокрема, особам похилого віку, з інвалідніфстю, ветеранам війни (у тому числі учасникам антитерористичної операції), особам, на яких поширюються чинність Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нациських переслідувань», громадянам, які постаждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім?ям з дітьми, багатодітним, молодим сім?ям, сім?ям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, малозабезпеченим, внутрішньо переміщеним особам, ішншим категоріям осіб, які згідно із законодавством України мають право на пільги та отримання житлових субсидій. Призначення та виплату соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України, надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового газу.
Крім того, згідно Положення управління, відповідно до визначених повноважень відповідач також забезпечує ефективне та цільове використання відповідних бюджетних коштів; проводить електронні звірки інформації від організацій - надавачів послуг щодо витрат, пов?язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями що містяться в Єдиному державному автоматизаваному реєстрі осіб, які мають право на пільги; здійснює розрахунки з організаціями - надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян і призначені житлові субсидії населенню.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про те, що до компетенції відповідача на підставі Положення та Постанови КМУ №117 належить здійснення обліку пільговиків, звіряти інформацію щодо витрат, здійснення контролю за цільовим використання коштів, проведення розрахунків з організаціями - надавачами послуг, а також безпечення реалізації на території Ніжинського району Чернігівської області державної політики у сфері соціального захисту населення, і саме відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян.
Пунктом 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 встановлено, що підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".
Відповідно до ч. 1,2 п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 встановлено, що уповноважений орган щомісяця:1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга".
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт, що у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 Публічним акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Чернігівської філії були надані послуги зв'язку на пільгових умовах населенню, які проживають у Ніжинському районі на загальну суму 22828 грн. 73 коп., а також факт часткової оплати відповідачем наданих позивачем послуг зв?язку у сумі 4894 грн. 75 коп.
Таким чином частина не сплачених відповідачем послуг зв?язку склала 17933 грн. 98 коп.
Також матеріалами справи підтверджено факт, що позивачем на виконання вимог Постанови КМУ №117 щомісячно за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 направлялись розрахунки за формою “2 - пільга” на адресу відповідача, які останній отримував та зауважень до сум нарахування до розрахунків за формою “ 2-пільга” на загальну суму 22828 грн. 73 коп., не надавав та не складав акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги у січні - грудні 2018, згідно із формою “3-пільга”, що передбачено п.11 Постанови КМУ №117.
Вказані обставини відповідачем у справі не спростовані.
Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи зазначене, саме відповідачем має бути компенсована вартість телекомунікаційних послуг, наданих позивачем на пільгових умовах визначеній категорії населення м. Ніжина.
Відповідач частину витрати, понесених позивачем внаслідок надання послуг на пільгових умовах визначеним категоріям громадян на загальну суму 17933 грн. 98 коп., не відшкодував.
Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Так, Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” (від 18.10.2005) та у справі “Бакалов проти України” (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності. Окрім того, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 зазначено, що на підставі частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18.10.2005 року, - відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
За таких обставин Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області відповідає за своїми зобов'язаннями, що виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.
Згідно із ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг з оплати за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із Законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.
Таким чином телекомунікаційні послуги на пільгових умовах ПАТ "Укртелеком" надано не з власної ініціативи, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону, має відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів понесені ним витрати.
Доводи відповідача щодо відсутності видатків на послуги зв??язку з бюджету, за рахунок яких останнім мають бути компенсовані витрати позивача, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.
Враховуючи що позивачем фактично надані послуги зв'язку на пільгових умовах визначеним категоріям громадян у спірному періоді, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлений позов є обґрунтованим, правомірним та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі у сумі 17933 грн. 98 коп.
Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача у справі.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області, пл. ім. Івана Франка, 1, м. Ніжин, 16600, код 03196089, на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, бульв. Шевченка, 18, м.Київ, 01601 в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, проспект. Перемоги,76, м. Чернігів,14000, код 21560766, 17933 грн. 98 коп. заборгованості з компенсації пільг та витрати зі сплати судового збору у сумі 1921 грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
В судовому засіданні 11.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленомуст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення підписано 18.06.2019.
Суддя Демидова М.О.