Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1325/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА", м.Київ
до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", м.Харків
про стягнення 4889,50 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився.
Позивач - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (01032, м.Київ, вул.Саксагальського,70-А, код ЄДРПОУ 20033533) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м.Харків, вул.Донця-Захаржевського, б.6/8, код ЄДРПОУ 30035289) про відшкодування шкоди, в порядку ст.27 Закону України "Про страхове відшкодування" та ст.993 ЦК України, у розмірі 4889,50 грн., а також просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 1921,00 грн. Позивач просить суд розглянути даний спір в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.05.2019р. позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення даної ухвали. Визначено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні 10.06.2019р. з повідомленням сторін.
У судове засідання 10.06.2019р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
04.09.2017 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №021162/4640/0000087, предметом якого є страхування транспортного засобу "Infiniti Fx35", державний реєстраційний № НОМЕР_1 (далі-Договір).
02.10.2017р. у м.Харкові по пр.Науки,64-В відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Infiniti Fx35", державний реєстраційний № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "VW Golf", реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
У відповідності до Постанови Дзержинського районного суду м.Харкова від 226.10.2017р. у справі № 638/15344/17 винним у спричиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди є водій автомобіля "VW Golf", реєстраційний № НОМЕР_2 - ОСОБА_2 .
В результаті Дорожньо-транспортної пригоди власнику застрахованого автомобіля заподіяно матеріальну шкоду. У відповідності до розрахунку аварійного комісара № 00238365 від 10.11.2017р., розмір заподіяної шкоди власнику застрахованого автомобіля склав 25155,30 грн. Сума страхового відшкодування до виплати Страхувальнику з урахування визначеної Договором страхування франшизи на підставі Страхового акту № 00238365 складає 6321,16 грн. Франшиза складає 0.
Зазначене страхове відшкодування виплачено позивачем в повному розмірі, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п.9.3 Договору, розмір страхового відшкодування визначається виходячи з фактичного розміру збитків, завданих ТЗ у результаті страхового випадку та розраховується відповідно до умов Договору. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір прямого збитку, понесеного страхувальником та розміру страхової суми, зазначеної в Договорі. В даному випадку розмір прямого збитку становить 6321,16 грн.
Відповідно до п.10.5, п.10.6 Договору, страховиком відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлюваним ремонтом ТЗ з урахуванням експлуатаційного зносу; якщо відновлення ТЗ здійснюється безпосередньо на рахунок страхувальника, то сума оціненої шкоди зменшується на суму податку на додану вартість.
Позивачем у якості додатку до позову надано до суду платіжне доручення №049470 від 22.11.2017р. про сплату 6321,16 грн. страхової премії за спірним договором.
За даними Єдиної Бази МТСБУ та Розширеної Довідки поліції (програмний комплекс "Централізована база даних Моторного (транспортного) бюро України (МТСБУ) та в страхових компаніях-членах МТСБУ у полісі №АМ/001978740 страхування автомобіля "VW Golf", реєстраційний № НОМЕР_2 , відповідно до якого страховиком виступає відповідач, а страхувальником - ОСОБА_2 , винна у ДТП, Франшиза - 2000 грн.
Таким чином, зобов'язання відповідача за полісом ОСЦПВВНТЗ складає 4321,16 грн. (6321,16 грн. - 2000 грн. франшизи).
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами, тобто, до страхової особи винної у скоєнні ДТП.
Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.
Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.
Статтею 999 Цивільного кодексу України передбачено, що законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (ч.2 ст.7 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”).
Згідно із пунктом 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01 липня 2004 року (надалі - Закон №1961-IV), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до звіту дослідження спеціаліста-автотоварознавця №00238365 від 10.11.2017р. по даній справі, вартість матеріального збитку завданого власнику пошкодженого автомобіля "Infiniti Fx35" складає 6321,16 грн.
Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Підставами виникнення регресного зобов'язання є:
1) виконання боржником свого обов'язку перед кредитором;
2) виконання обов'язку за третю особу.
Відповідно до п. “в” 4.38.1.1. ст.38 Закону, страховик після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо водій після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.
Враховуючи викладене, факт порушення водієм ОСОБА_2 . Правил дорожнього руху України, що стало підставою дорожньо-транспортної пригоди 02.10.2017р., те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля "VW Golf", реєстраційний № АХ2040CI, застрахована у Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", те, що позивачем належним чином обґрунтовано шкода у розмірі 4321,16 гривень та надано належні докази протиправної поведінки водія, докази наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою водія та спричиненням позивачу матеріальної шкоди, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази виплати відповідачем відшкодування в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 4321,16 гривень нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи зазначене, позицію Верховного суду України, викладену у постанові №3-295гс16 від 01.06.1016 р., та порушення виконання зобов'язання відповідачем, позивачем за період з 04.03.2018 р. по 17.04.2019 р. було нараховано: 145,62 грн. - 3% річних та 422,72 грн. інфляційних втрат.
Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх обґрунтованими, а вимоги по їх стягненню такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (код ЄДРПОУ: 30035289; адреса: 61057, м.Харків, вул.Донця-Захаржевського, б.6/8) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (код ЄДРПОУ: 20033533; адреса: 01032, м.Київ, вул.Саксагальського,70-А, п/р 265061822 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 380805) 4321,16 грн. виплаченого страхового відшкодування, 422,72 грн. інфляційних витрат, 145,62 грн. 3% річних, 1921,00 грн. судових витрат.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "18" червня 2019 р.
Суддя К.В. Аріт
Справа №922/1325/19