Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/339/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Таточка Олександра Петровича, сел.Жовтневе Харківської області
до Фізичної особи-підприємця Іваніки Андрія Олександровича, м.Харків
про стягнення 848 101,73грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився
Фізична особа-підприємець Таточко Олександр Петрович (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Іваніки Андрія Олександровича (надалі - відповідач) про стягнення 848101,73грн., з яких: 793692,16грн. основного боргу, 36485,59грн. пені, 2438,19грн. 3% річних, 15485,79грн. інфляційних втрат.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №Ц00018281 від 01.10.2018 щодо оплати отриманого товару.
Ухвалою від 11.02.2019 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.03.2019.
У підготовчому засіданні 12.03.2019 судом оголошено перерву до 09.04.2019.
У підготовчому засіданні 09.04.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а також оголошено перерву до 13.05.2019.
У підготовчому засіданні 13.05.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 05.06.2019.
Представник позивача у призначене судове засідання не з'явився, однак 05.06.2019 від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, проте подав 05.06.2019 заяву, в якій просив розглянути справу без його участі. Крім того, у даній заяві відповідач зазначив, що у зв'язку із непогашенням заборгованості на сьогоднішній день він проти задоволення позову не заперечує.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
01 жовтня 2018 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як як покупцем, укладено договір на постачання продукції №Ц00018281 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти покупцю продукцію, надалі іменовану товар, а покупець зобов'язався приймати вищевказаний товар і здійснювати за нього оплату на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно з пунктом 1.2 Договору найменування, кількість і асортимент товару визначається замовленням покупця при кожній поставці і відповідає накладним на поставлений товар.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору загальна вартість Договору визначається сумою рахунків та/або видаткових накладних, які оформлені та підписані належним чином. Розрахунки за товар між постачальником і покупцем здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або внесення в його касу з відстрочкою платежу 14 календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Моментом отримання товару вважати дату підписаної покупцем видаткової накладної.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 793692,16грн., що підтверджується видатковими накладними №ХЗР00002088 від 22.10.2018 на суму 7460,00грн., №ХТАП0020829 від 30.10.2018 на суму 10892,44грн., №ХТАП0020989 від 01.11.2018 на суму 17032,50грн., №X3P00002231 від 08.11.2018 на суму 44401,25грн., №ХТАП0021934 від 15.11.2018 на суму 13818,00грн., №ХТАП0022007 від 16.11.2018 на суму 1375,05грн., №ХТАП0022008 від 16.11.2018 на суму 2873,75грн., №ХТАП0022424 від 22.11.2018 на суму 40032,00грн., №ХТАП0022430 від 22.11.2018 на суму 13033,60грн., №ХЗР00002362 від 24.11.2018 на суму 101050,40грн., №ХЗР00002361 від 24.11.2018 на суму 98261,81грн., №ХЗР00002384 від 29.11.2018 на суму 58331,88грн., №ХЗР00002389 від 30.11.2018 на суму 56808,00грн., №ХЗР00002420 від 04.12.2018 на суму 51039,70грн., №ХЗР00002519 від 14.12.2018 на суму 222048,00грн., №ХЗР00002561 від 20.12.2018 на суму 55233,78грн.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару в установлені Договором строки не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь 793692,16грн. основного боргу, 36485,59грн. пені, 2438,19грн. 3% річних, 15485,79грн. інфляційних втрат.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, згідно частини 1 статті 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що позивач за умовами Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 793692,16грн., який мав бути оплачений останнім протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару за відповідною видатковою накладною (пункт 3.2 Договору).
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази оплати отриманого за Договором товару.
Крім того, відповідач у заяві від 05.06.2019 визнав наявність заборгованості перед позивачем та не заперечував проти задоволення позову.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 793692,16грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, пунктом 5.2 Договору сторони встановили, що за порушення терміну оплати відвантаженого товару, встановленого п.3.2 цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нараховану на суму отриманого, але не оплаченого товару, за весь період прострочення.
Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач здійснив нарахування відповідачу 36485,59грн. пені, 2438,19грн. 3% річних та 15485,79грн. інфляційних втрат за період з 07.11.2018 по 31.01.2019.
Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іваніки Андрія Олександровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Таточка Олександра Петровича ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) 793692,16грн. основного боргу, 36485,59грн. пені, 2438,19грн. 3% річних, 15485,79грн. інфляційних втрат, 12721,53грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "18" червня 2019 р.
Суддя М.В. Калантай