ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
14 червня 2019 року Справа № 923/368/18
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. за участю секретаря судових засідань Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (м.Херсон),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Заготзерно-Високопілля" (смт. Високопілля Херсонської області),
про стягнення 319 511 грн. 90 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: Анісімов В.В., адвокат;
від відповідача: Бондарюк С.Л., адвокат.
Позивач 14.05.2018 року звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача 319 511 грн. 90 коп. ПДВ за спожиту активну електричну енергію.
Ухвалою суду від 24.05.2018 року (суддя Павленко Н.А.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.
У зв'язку з перебуванням судді Павленко Н.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Цим розподілом 19.03.2019 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В.
Ухвалою суду від 20.03.2019 року прийняти справу № 923/368/18 до свого провадження суддею Гридасовим Ю.В. Підготовче засідання за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, призначено на 11 квітня 2019 року о 14:30.
Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладався з 11.04.19 до 14 години 00 хвилин 14.05.19, відповідна ухвала суду занесена до протоколу підготовчого судового засідання від 11.04.19.
Ухвалою по справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання від 14.05.19, продовжено строк підготовчого провадження до 11.06.19.
Ухвалою по справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання від 14.05.19, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 11.06.19 о 10 годині 00 хвилин.
Розгляд справи у судовому засіданні відкладався з 11.06.19 до 10 години 00 хвилин 14.06.19, відповідна ухвала суду занесена до протоколу судового засідання від 11.06.19.
У судовому засіданні 14.06.19 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Позивач у позовній заяві посилається на наступні обставини:
договірні відносини між сторонами склались на підставі Договору про постачання електричної енергії № 316 від 04.09.2008 року;
06.11.2015 р. Позивач звернувся до Господарського суду Херсонської області щодо стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію з ТОВ «Заготзерно-Високопілля» в розмірі 1 597 559,49 (без врахування суми ПДВ);
судом першої інстанції 17.12.2015 р. у справі № 923/1827/15 позовні вимоги АТ «Херсонобленерго» задоволено в повному обсязі та стягнуто з ТОВ «Заготзерно-Високопілля» 1 597 599 грн. (без врахування суми ПДВ);
Одеським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України рішення суду першої інстанції у справі № 923/1827/154 залишено без змін;
таким чином, як стверджує Позивач, АТ «Херсонобленерго» не заявляло вимоги щодо стягнення податку на додану вартість за обліковану електричну енергію використану ТОВ «Заготзерно-Високопілля», яка складає 319 511,90 грн., згідно додаткового рахунку № 316-1 від 29.07.2015 р. використаного при розгляді спави № 923/1827/154;
в обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на положення ст. 173, 174, 275, 276 Господарського кодексу України, ст. 509, 530, 610, 612 ЦК України.
Представник позивача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та заперечував проти аргументів відповідача, викладених у відзиві та письмових поясненнях.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях посилається на наступні обставини:
незважаючи на вимоги чинного законодавства, у тому числі і розділу 5 Податкового кодексу України, Позивач не склав, не зареєстрував та не надав Відповідачу податкову накладну на суму ПДВ 319 511, 90 грн., а отже, на думку Відповідача, Позивач не має правових підстав вимагати від Відповідача сплати ПДВ у розмірі 319 511,90 грн.;
як стверджує Відповідач, Позивач звернувся з вказаним позовом безпідставно, без будь яких правових обґрунтувань, а посилання на умови Договору, рішення господарського суду у справі № 923/1827/15, відповідно до якого з ТОВ «Заготзерно-Високопілля» на користь АТ «Херсонобленерго» за додатковим рахунком № 316-1 від 29.07.2015 року стягнуто заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 1 597 559, 49 грн. (без урахування ПДВ) та посилання на вимоги ст. 173, 174, 275, 276 Господарського кодексу України, ст. 509, 530, 610, 612 ЦК України, не узгоджуються з позовними вимогами щодо стягнення з Відповідача суми податку на додану вартість 319 511,90 грн.;
як зазначає Відповідач, у матеріалах справи відсутні належні та обгрунтовані докази, які б свідчили про наявність у позивача правових підстав для стягнення з відповідача заявленої суми податку на додану вартість.
Представник відповідача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) заперечував проти позовних вимог та аргументів позивача.
Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):
14.05.18 позов;
23.05.18 заява про усунення недоліків під час подання позовної заяви;
24.07.18 письмове клопотання про відкладення судового засідання;
21.12.18 заява про залучення додаткових доказів;
08.02.19 письмове клопотання про залучення додаткових доказів;
07.06.19 письмове клопотання про відкладення судового засідання.
Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):
13.06.18 відзив на позовну заяву;
18.06.18 письмове клопотання про відкладення судового засідання;
02.01.19 відзив на позовну заяву;
07.02.19 заява про ознайомлення з матеріалами справи;
25.02.19 письмові пояснення;
03.04.19 заява про забезпеченя проведення всіх підготовчих засідань в режимі відеоконференції для відповідача.
Заслухавши вступне та заключне слово представників учасників справи, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши в судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,
04.09.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Електропостачальна компанія «Херсонобленерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Заготзерно-Високопілля» (надалі за текстом рішення - Відповідач, Споживач, ТОВ «Заготзерно-Високопілля») укладено договір про постачання електричної енергії № 316 (надалі за текстом рішення - Договір).
Акціонерне товариство «Херсонобленерго» (надалі за текстом рішення - Позивач) є новим найменуванням Приватного акціонерного товриства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», яке в свою чергу, є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Херсонобленерго».
Пунктом 1 Договору передбачено, що постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 2.1 Договору сторони погодились під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 31 липня 1996 року № 28, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за № 417/1442, (надалі за текстом рішення - ПКЕЕ).
Відповідно до пп. 14.1.191 Податкового кодексу України електрична й теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.
Визначення вартості спожитої електричної енергії проводиться відповідно до чинних тарифів та згідно Звітів про спожиту електричну енергію. В суму заборгованості за вартість спожитої електричної енергії включено податок на додану вартість.
06.11.2015 р. Позивач звернувся до Господарського суду Херсонської області щодо стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію з ТОВ «Заготзерно-Високопілля» в розмірі 1 597 559,49 (без врахування суми ПДВ). Судом першої інстанції 17.12.2015 р. у справі № 923/1827/15 позовні вимоги АТ «Херсонобленерго» задоволено в повному обсязі та стягнуто з ТОВ «Заготзерно-Високопілля» 1 597 599 грн. (без врахування суми ПДВ). Одеським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України рішення суду першої інстанції у справі № 923/1827/154 було залишено без змін. Таким чином, АТ «Херсонобленерго» не заявляло вимоги щодо стягнення податку на додану вартість за обліковану електричну енергію використану ТОВ «Заготзерно-Високопілля», яка згідно додаткового рахунку № 316-1 від 29.07.2015 р. складає 319 511,90 грн.
Додатковий рахунок № 316-1 від 29.07.2015 р. був надісланий відповідачу разом з супровідним листом № 001580 від 05.08.2015 р. (аркуші справи 9 - 18, том справи 1). Зазначений рахунок містить суму 1597559,49 грн. за спожиту електричну енергію (без ПДВ) та окремо суму ПДВ у розмірі 319511,90 грн., разом 1917071,39 грн., і був підставою для звернення АТ «Херсонобленерго» до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів у зазначеній вище справі № 923/1827/15.
У позовній заяві № 07/08-02035 від 11.05.18 Позивач фактично просить стягнути з Відповідача частину простроченого основного грошового зобов'язання за Договором про постачання електричної енергії № 316 від 04.09.08 та відповідно до Додаткового рахунку № 316-1 від 29.07.2015 р., який був предметом дослідження у справі № 923/1827/15, а не виконати податкове зобов'язання, як помилково вважає Відповідач. Тому судом не приймаються до уваги посилання учасників справи на положення Податкового кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено цю обставини, якщо інше не встановлено законом.
За вказаних обставин, аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
Натомість, аргументи, наведені відповідачем, щодо відсутності підстав для задоволення позову, не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
Відповідно до п. 6.1 Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Вибір виду тарифу здійснюється споживачем, зазначається у договорі та може бути змінений у порядку, передбаченому договором, але не частіше ніж один раз на рік. Споживач має право на зміну виду тарифу у разі зміни значення тарифних коефіцієнтів, які використовуються для визначення рівня ставок тарифів, диференційованих за періодами часу. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
У п. 6.4. Правил користування електричною енергією, плата за перетікання реактивної електричної енергії, за передачу (транспортування) електричної енергії, яка постачається постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом, плата за надання споживачу додаткових послуг, плата у рахунок відшкодування завданих збитків, суми штрафних санкцій зараховуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або електропередавальної організації відповідно до умов укладеного договору.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі Цін (тарифів), встановлених/ визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З'ясувавши викладені обставини, дослідивши в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду, були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В дановму випадку, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати 4792грн.68коп. судового збору, покладаються на відповідача.
З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Заготзерно-Високопілля" (адреса місцезнаходження: 74000, Херсонська область, Високопільський район, смт. Високопілля, вулиця Червоноармійська, будинок 45-Б; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 34863267) на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (адреса місцезнаходження: 73000, місто Херсон, вулиця Пестеля, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 05396638) 319511грн.90коп. ПДВ за спожиту активну електричну енергію, 4792грн.68коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Дата складання повного рішення 18 червня 2019 р.
Суддя Ю.В. Гридасов