справа № 208/1276/19
провадження № 1-кп/208/429/19
11 червня 2019 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 ,
у відкритому судовому засіданні розглянувши клопотання прокурора про продовждення запобіжного заходу відносно:
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, громадянина України, раніше судимого:
- 14.05.2004 року Заводським райсудом м. Дніпродзержинська за ст. ст. 185 ч.3, 304 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 05.10.2007 року Заводським райсудом м. Дніпродзержинська за ст. 121 ч.2, 71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 24.12.2014 року по відбуттю строку покарання,
по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 119 КК України, -
В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться вищезазначене кримінальне провадження. Обвинуваченій обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор, з врахуванням тяжкості злочину в скоєні якого обвинувачується ОСОБА_8 та з врахуванням ризиків передбачених ст. 177 КПК України, характеризуючих даних особи, який раніше судимий, знаходячись на свободі може незаконно впливати на потерпілого, свідків, вважав доцільним продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Потерпілий ОСОБА_4 підтримав думку прокурора.
Адвокат просив змінити запобіжний захід на не пов'язаний з триманням під вартою. Обвинувачений підтримав думку захисника.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а у задоволенні клопотання захисника необхідно відмовити, з наступних підстав.
Вирішення питання судом щодо продовження дії запобіжного заходу у відповідності до положень чинного законодавства відбувається у порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що у даному випадку, доводи про зміну запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що зазначається у справі ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ», «Летельє проти Франції»
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості кримінального правопорушення, за який чинним законодавством передбачено безальтернативне покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі строком до 5 років.
Для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецендентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд, ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя, про що зазначається у рішеннях ЄСПЛ «Штегмюллер протии Австрії» та «Вемгофф протии Німеччини»
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом та належним елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту не наведено. Суд, також вважає, необґрунтованими твердження захисника про можливість забезпечення належної поведінки обвинуваченого шляхом обрання йому запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою та не можуть бути прийняті судом, виходячи з конкретних обставин даного кримінального провадження та особи обвинуваченого.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, і оцінив в сукупності всі обставини відповідно до вимог ст. 178 КПК України, відносно обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, що свідчить про його стійку антисоціальну поведінку, обвинувачується у скоєні злочину середньої тяжкості, знаходячись на свободі може незаконно вливати на свідків, з огляду на термін покарання, який загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, що є ризиком ухилення від суду, суд приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, забезпечити його належну процесуальну поведінку та створити необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями ст. 2 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора задовольнити.
Запобіжний захід обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжити, строком до 08 серпня 2019 року.
У клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Суддя ОСОБА_1