Справа №212/1827/19
1-кп/212/454/19
13 червня 2019 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ;
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в місті Кривому Розі на стадії підготовчого судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42018041750000011 від 08 лютого 2018 року, з угодою про примирення, стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимого, а саме: 16 липня 2009 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 187 ч.2, 289 ч.2, 70 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна, 11 березня 2010 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.3, 15 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки на підставі ст. 70 ч.4 КК України шляхом часткового складання покарань, а саме покарання призначеного за даним вироком та покарання призначеного за вироком Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 16 липня 2009 року остаточно призначено покарання у виді 8 років та 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 14 листопада 2014 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково, на не відбутий строк покарання 2 роки 8 місяців та 27 днів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,
за участі прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 ,-
у відповідності до обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018041750000011 від 08 лютого 2018 року обвинувачений ОСОБА_3 , 05 вересня 2017 року, знаходячись біля будинку № 55 по вулиці Ярошенко в Покровському районі міста Кривого Рогу, реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою та обернення його на свою користь, з корисливих мотивів, під вигаданим приводом придбання автомобіля ВАЗ 21154 реєстраційний номер якого НОМЕР_1 , сірого кольору, кузов НОМЕР_2 в розстрочку, попросив у ОСОБА_5 , передати йому вищевказаний автомобіль, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію даного автомобіля, на що ОСОБА_5 , будучи впевненим в намірах ОСОБА_3 , введеним в оману про його справжні наміри, добровільно передав ОСОБА_3 автомобіль ВАЗ 21154 реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, кузов НОМЕР_2 , ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію даного автомобіля.
Після чого обвинувачений ОСОБА_3 , реалізуючи в подальшому свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, отримавши від потерпілого ОСОБА_5 , вищевказаний автомобіль, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію, заздалегідь маючи умисел його не повертати та не виплачувати грошові кошти, діючи на досягнення злочинного результату, разом з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд та обернувши на свою користь.
Таким чином, своїми злочинними діями обвинувачений ОСОБА_3 , шляхом зловживання довірою заволодів у ОСОБА_5 , автомобілем ВАЗ 21154 реєстраційний номер якого НОМЕР_1 , сірого кольору, кузов НОМЕР_2 , чим завдав потерпілому ОСОБА_5 , майнову шкоду, яка згідно з висновком судово-автотоварознавчої експертизи № 15/12.2/158 від 01 червня 2018 року, складає 86845 гривень 72 копійки.
Разом з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 42018041750000011 від 08 лютого 2018 року, до суду надано угоду про примирення від 15 лютого 2019 року укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 , та потерпілим ОСОБА_5 ..
Відповідно до умов вищезазначеної угоди про примирення у кримінальному провадженні у відповідності до ст. 468, 469, 471 КПК України обвинувачений ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_5 , уклали угоду згідно умов якої ОСОБА_3 , під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин, матеріальні та моральні потреби задоволені, конфлікт вичерпаний. Завдану потерпілому ОСОБА_5 , матеріальну шкоду в сумі 86845 гривень 72 копійки частково відшкодовано шляхом повернення автомобіля ВАЗ 21154 реєстраційний номер якого НОМЕР_1 , при цьому у зв'язку з його розукомплектуванням потерпілим пред'явлено вимогу про відшкодування шкоди на загальну суму 11130 гривень у тому числі: легкосплавні диски R13 вартість 6000 гривень, покришки R13 вартість яких 3480 гривень, авто магнітола Sony вартість якої 850 гривень, колонки Sony 800 гривень. При цьому, підозрюваний ОСОБА_3 , зобов'язується відшкодувати матеріальну шкоду, шляхом повернення легкосплавних дисків R13, та покришок R13, а також відшкодувати грошові кошти в сумі 1650 гривень. Крім того сторони погодили міру покарання яка повинна бути призначена обвинуваченому ОСОБА_3 , за ч.2 ст.190 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок. Також, у цій угоді зазначені та роз'яснені обвинуваченому наслідки укладення угоди про примирення, а також наслідки її невиконання.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги кримінального процесуального закону та норми кримінального кодексу України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_3 , узгоджену відповідно до угоди міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 , підтвердивши добровільність укладання угоди, в судовому засіданні також просив вказану угоду, укладену між ним та потерпілим ОСОБА_5 , затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийняті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути затверджена угода про примирення.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно.
Згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Укладена між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_3 , за ч.2 ст. 190 КК України кваліфіковано вірно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, і обставини, що пом'якшують покарання, а саме, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, заслухавши також думку потерпілого ОСОБА_5 , який підтримав підписану ним угоду про примирення, суд прийшов до висновку, що укладена угода про примирення між потерпілим ОСОБА_5 , та обвинуваченим ОСОБА_3 підлягає затвердженню.
На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Питання про процесуальні витрати вирішити в порядку ст. 124-126 КПК України.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, статтями 374, 474, 475 КПК України, суд -,
затвердити угоду про примирення укладену 15 лютого 2019 року у кримінальному провадженні № 42018041750000011 від 08 лютого 2018 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання, у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід обраний під час досудового слідства ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - особисте зобов'язання.
Арешт накладений на автомобіль ВАЗ 21154 реєстраційний номер якого НОМЕР_1 сірого кольору, НОМЕР_2 , ключі від автомобіля ВАЗ 21154 реєстраційний номер якого НОМЕР_1 , на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_7 від 27 квітня 2018 року - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні: автомобіль ВАЗ 21154 реєстраційний номер якого НОМЕР_1 сірого кольору та ключі від автомобіля ВАЗ 21154 реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути власнику; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_1 , НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_8 , заяву № 135284820 від 09 лютого 2019 року, Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1210, Договір комісії транспортного засобу № 1210 від 01 лютого 2018 року Акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, Акт огляду реалізованого транспортного засобу, Акт приймання - передачі транспортних засобів та їх складових частин зберігати в матеріалах даного кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта при проведенні судової автотоварознавчої експертизи № 15/12.2/158 від 01 червня 2018 року в розмірі - 572 гривні 00 копійок, та за проведення судової почеркознавчої експертизи - 2145 гривень 00 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Крім того засудженому роз'яснено вимоги ч.3 ст.376 КПК України.
Суддя ОСОБА_1