14 червня 2019 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем: ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження № 201/7664/18 (пр. № 1-кп/201/69/2019), відомості про яке 25 лютого 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040650000829, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іваново Івановської області РФ, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, раніше судимого: 27 вересня 2012 року вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді одного року шести місяців обмеження волі, від відбування якого, звільнений на підставі ст.ст. 75, 76 КК України з річним іспитовим строком; 20 листопада 2012 року вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі; 25 грудня 2012 року вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК України із застосуванням ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі, звільненого 05 червня 2014 року за ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 травня 2014 року умовно-достроково на невідбутий строк покарання один рік чотири місяці 21 день, працюючого кафельщиком у ТОВ «Константус-Мультітранс», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 11 лютого 2016 року близько 11.35 години, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, взявши з собою заздалегідь приготовленні тридцять шість талонів на пальне - дизельне паливо «УКР ТАТ Нафта» на 10 літрів кожна, при цьому усвідомлюючи те що, вони є підробленими та не відповідають оригінальним талонам виданими ПАТ «Укрнафта», прибув за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ласточкіна, 35, де зустрів потерпілого ОСОБА_6 , який мешкає за вище вказаною адресою. Після чого, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, пояснив потерпілому ОСОБА_6 , що в нього є відповідні талони на придбання дизельного палива «УКР ТАТ Нафта», при цьому усвідомлюючи те що, вони є підробленими та не відповідають оригінальним талонам виданими ПАТ «Укрнафта», запропонував потерпілому придбати вказані талони, тим самим. впевнив потерпілого у здійсненні своїх намірів. Потерпілий, будучи веденим в оману щодо відповідності талонів до оригінальних, під приводом придбання у обвинуваченого ОСОБА_4 , придбав тридцять шість талонів, надавши обвинуваченому ОСОБА_4 4700 гривень. Отримавши від потерпілого ОСОБА_6 вказані грошові кошти, обвинувачений ОСОБА_4 , одразу пішов з місця скоєння злочину, тим самим умисно, повторно, з корисливою метою шляхом обману заволодів грошима потерпілого у загальній сумі 4700 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 07 травня 2016 року близько 19.30 години, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, взявши з собою заздалегідь приготовленні чотири талони на пальне - три з який на дизельне паливо «WOG» на 20 літрів та одна бензин АІ-95 на 20 літрів, при цьому усвідомлюючи те що, вони є підробленими та не відповідають оригінальним талонам виданими АЗС «WOG», прибув за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 38, де зустрів потерпілого ОСОБА_7 . Після чого, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, пояснив потерпілому ОСОБА_7 , що в нього є відповідні талони на придбання дизельного палива та бензину АІ-95 АЗС «WOG», при цьому, усвідомлюючи те що, вони є підробленими та не відповідають оригінальним талонам виданими АЗС «WOG», запропонував потерпілому придбати вказані талони, тим самим, впевнив потерпілого у здійсненні своїх намірів. Потерпілий, будучи веденим в оману щодо відповідності талонів до оригінальних, під приводом придбання у обвинуваченого ОСОБА_4 , придбав чотири талони, три з яких на дизельне паливо та один на бензин АІ-95 20 літрів кожна, надавши обвинуваченому ОСОБА_4 1030 гривень. Отримавши від потерпілого ОСОБА_7 вказані грошові кошти, обвинувачений ОСОБА_4 одразу пішов з місця скоєння злочину, тим самим, умисно, повторно, з корисливою метою, шляхом обману заволодів грошима потерпілого у загальній сумі 1030 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті.
Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У зв'язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченого у мотивувальній частині вироку.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, займається суспільно-корисною працею, свою вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, при цьому, ці обставини, на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом'якшують його покарання. Обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом при розгляді кримінального провадження встановлено не було.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, однак, зі звільненням останнього від відбування покарання з випробувальним терміном, в порядку передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання повністю буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, кількості вчинених епізодів злочинної діяльності, конкретним їм обставинам та наслідкам, даним про особу ОСОБА_4 , який вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, займається суспільно-корисною працею, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а також встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 і відсутністю таких, що його обтяжують, а отже, викладені дані свідчать про недоцільність призначення обвинуваченому покарання, пов'язаного з реальним його відбуванням, оскільки саме покарання у виді позбавлення волі з подальшим звільненням від його відбування з випробуванням буде необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме принципам справедливості, розумності і достатності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов'язки у виді: періодичного з'явлення для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомлення уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання, навчання і роботи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1