Справа №173/1358/19
Провадження №2/173/855/2019
12 червня 2019 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.
При секретарі - Рудовій Л.В
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання права власності на нерухоме майно та зняття арешту з майна ,-
25.05.2019 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , з позовом до відповідача Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання права власності на нерухоме майно та зняття арешту з майна
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27.05.2019 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні без виклику сторін на 12.06. 2019 року.
Відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав.
Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визнати за нею право власності на ј частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом та зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_2 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, державним в виконавцем відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Бухгольц В.В.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 На день смерті чоловіка вона проживала разом з ним.
Після смерті чоловіка відкрилась спадщина, яка складається з ј частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Дана частка у зазначеній квартирі належала її чоловікові на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29.12.1997 року, виданого ДГР ЖКП на підставі розпорядження від 12.12.1997 року № 1223. Право власності зареєстроване ДКП Верхньодніпровське БТІ у реєстровій книзі № 1222
Відповідно до вказаного свідоцтва квартира була приватизована згідно із ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»
З метою оформлення спадкових прав вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на зазначене майно за законом. Однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що в результаті перевірок, зроблених державним нотаріусом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, було виявлено арешт всього нерухомого майна, що належить її чоловіку ОСОБА_2 , за номером запису обтяження 70774494 та зареєстрованого 22.09.2014 року.
Даний арешт був накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія ВП № 44548435, виданої 08.09.2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Бухгольц В.В., особою в інтересах якої встановлено обтяження є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Вона зверталась до Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Дніпропетровській області із заявою про скасування арешту.
Однак отримала лист про те. що 04.05.29017 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, але оскільки боржником виконавчий збір не було сплачено не скасовувались заходи з примусового виконання зазначеного документу, в тому числі і зняття арешту, що й стало підставою звернення до суду.
Справа розглядалась в спрощеному провадженні без виклику сторін.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано.
Відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть
Після смерті чоловіка відкрилась спадщина, яка складається з ј частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Дана частка у зазначеній квартирі належала померлому ОСОБА_2 , на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29.12.1997 року, виданого ДГР ЖКП на підставі розпорядження від 12.12.1997 року № 1223. Право власності зареєстроване ДКП Верхньодніпровське БТІ у реєстровій книзі № 1222, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло.
Відповідно до вищевказаного свідоцтва квартира була приватизована згідно із ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»
З метою оформлення спадкових прав позивачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на зазначене майно за законом. Однак позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що в результаті перевірок , зроблених державним нотаріусом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, було виявлено арешт всього нерухомого майна, що належало ОСОБА_2 , за номером запису обтяження 70774494 та зареєстрованого 22.09.2014 року, що підтверджується копією постанови нотаріуса.
Даний арешт був накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія ВП № 44548435, виданої 08.09.2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Бухгольц В.В., особою в інтересах якої встановлено обтяження є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується копією інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позивач зверталась до Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Дніпропетровській області із заявою про скасування арешту.
Однак отримала лист відмову в якому зазначено, що 04.05.29017 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, але оскільки боржником виконавчий збір не було сплачено не скасовувались заходи з примусового виконання зазначеного документу, в тому числі і зняття арешту
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» - Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» - Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішенн
Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» - У разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 , 2 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» - Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року, відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950р. Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи безперешкодно користуватись своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб
Враховуючи, що на час розгляду справи ОСОБА_2 , на майно якого був накладений арешт, помер відповідно будь-які виконавчі дії відносно нього та належного йому майна державним виконавцем не можуть бути вчинені.
Позивач є дружиною померлого ОСОБА_2 , відповідно спадкоємцем першої черги та бажає прийняти спадщину, що залишилась після смерті її чоловіка. За даних обставин, та враховуючи, що відповідно до вимог ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб, та що ці права входять до складу спадщини.
Відповідно при оформленні позивачем спадщини, до нього, як до спадкоємця, перейдуть і обов'язки померлого. Тобто і обов'язок відповідати за належними померлому зобов'язаннями при наявності таких. І відповідно права кредиторів не будуть порушеними. За даних обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та звільнити з під арешту майно, належне ОСОБА_2 , який був накладений за постановою про арешт майна з оголошеною забороною його відчуження серія ВП № 44548435, виданої державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Бухгольц В.В.
Вирішуючи питання щодо задоволення позовних вимог про визнання за позивачкою права власності на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 96 ЦК України - Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України - Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК України - Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Таким чином оформлення спадщини та видача свідоцтва про право на спадщину відноситься виключно до компетенції нотаріуса.
Відповідно до ч. 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2000 року «Про судову практику у справах про спадкування» - У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Як вбачається поз вач звернулась до державного нотаріуса Першої Кам'янської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. Проте, постановою від 23.04.2019 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за тією підставою що в результаті перевірок , зроблених державним нотаріусом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, було виявлено арешт всього нерухомого майна, що належало ОСОБА_2 , за номером запису обтяження 70774494 та зареєстрованого 22.09.2014 року.
Ухвалюючи рішення про зняття арешту з майна, належало ОСОБА_2 , судом усунені перешкоди, які існували при оформлення спадщини нотаріусом. І після зняття арешту з майна померлого у позивача не існує ніяких перепон щодо отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса. Так як в постанові про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину не зазначено інших підстав за якими нотаріус не може видати свідоцтва про право на спадщину. Тобто існує інший позасудовий порядок захисту прав позивача.
Таким чином зазначені позовні вимоги про визнання за нею права власності в порядку спадкування є передчасними та задоволенню не підлягають. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд виходить ще й з того, що зазначений у справі відповідач Верхньодніпровський районний відділ ДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області є неналежним відповідачем за даними позовними вимогами так як право власності на зазначене в позовній заяві майно ніяким чином не може перейти до відповідача, який визначений позивачем у позовній заяві. І у даного відповідача не виникає будь-яких прав на спадкове майно.
Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового в загальній збору в сумі 1536 грн.. 40 коп. суд вважає за можливе покласти на позивача. Так не встановлено вини відповідача у порушенні прав позивачки, а не зняття арешту з майна належного ОСОБА_2 ,. відбулось в зв'язку з невиконанням останнім взятих на себе за життя зобов'язань.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263- 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання права власності на нерухоме майно та зняття арешту з майна - задовольнити частково .
Зняти арешт з усього майна, яке належало ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був накладений за постановою про арешт майна з оголошеною забороною його відчуження серія ВП № 44548435, виданої 08 вересня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Бухгольц В.В.
У задоволенні позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 права власності на нерухоме майно - ј частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 - відмовити
Понесені судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 1536 грн., 40 коп., та витрати покласти на позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення апеляційного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.
Повний текст рішення виготовлений 12.06.2019 року
Суддя Петрюк Т.М.
Зареєстроване 12.06.2019 року
Оприлюднене 14.06.2019 року
Дана набрання законної сили: 13.07.2019 року