Справа № 199/4436/19
(3/199/1785/19)
іменем України
13 червня 2019 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно працевлаштованого у ФОП « ОСОБА_2 », проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
21.05.2019 о 15:05 годині водій ОСОБА_1 у м. Дніпрі по Полтавському шосе, 11к, керуючи автомобілем «Volvo FH12-42T», н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «Fliegl», н.з. НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не впевнився у безпечності та скоїв наїзд на стовпчик, що належить АЗС «ОККО». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль та стовпчик отримали ушкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщеним про дату, час і місце судового розгляду справи належним чином, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність. Вказав, що вину за вказаним правопорушенням визнає.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з'явилася в судове засідання, при тому, що вона обізнана про розгляд даної справи, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 203760 від 21.05.2019, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис в протоколі;
- схемою місця ДТП від 21.05.2019, відповідно до якої зафіксовано, що у м. Дніпрі по Полтавському шосе, 11к, сталася дорожньо-транспортна пригода.
За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП як такі, що виразилися в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та іншого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який офіційно працевлаштований, ступінь його вини, приймаючи до уваги визнання ОСОБА_1 своєї вини, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340 (триста сорок) гривень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.О.Лисенко
13.06.2019