Справа № 199/3120/19
(2-а/199/119/19)
Іменем України
10.06.2019 Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.,
за участю секретаря Столяренко А.І.,
за участі учасників справи - позивача ОСОБА_1 .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Бойко Костянтина Вячеславовича, де третя особа Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про оскарження постанови про адміністративне правопорушення,-
У квітні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до інспектора 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Бойко Костянтина Вячеславовича, де третя особа Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив суд скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія АР №801784 від 04.04.2019 у відношенні до нього про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. за ч.1 ст.127 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням матеріальних та процесуальних норм КУпАП, а також на відсутність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КУпАП.
В судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, на задоволенні позову наполягав, оскільки склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.127 КУпАП в його діях відсутній. Крім того, розгляд справи не відбувався, а тому вважає такі дії інспектора неправомірними.
Відповідач - інспектор 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Бойко К.В. та представник третьої особи УПП в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явилися, про слухання справи повідомлені належним чином, до суду надано пояснення на позов представника третьої особи, в якому просили слухати справу у їх відсутність, проти задоволення позову заперечували, оскільки постанова прийнята відповідно до закону.
Суд, вислухавши позивача, допитавши свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , дослідивши матеріали адміністративної справи, переглянувши у судовому засіданні диск з відеозаписом наданим відповідачем, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою про адміністративне правопорушення серії АР №801784 від 04.04.2019, інспектором 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Бойко К.В. накладено на позивача адміністративне стягнення за ч.1 ст.127 КУпАП у розмірі 51 грн. за порушення вимог п.4.7 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення від 04 квітня 2019 року серії АР №801784 вбачається, що 04.04.2019 по вул. Осіння, 6 в м. Дніпро, пішохід ОСОБА_1 затримався на проїжджій частині без поважної на то причини, яка могла бути пов'язана із забезпеченням безпеки дорожнього руху, чим порушив вимоги п.4.7 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 127 КУпАП України.
У відповідності до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію», завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125,126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Третьою особою надано пояснення на позов, в якому вони просять відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивачем було порушено вимоги п. 4.7 Правил дорожнього руху України. Крім того, надано диск з відеозаписом, який на думку суб'єкта владних повноважень, підтверджує скоєння позивачем адміністративного правопорушення, проте на відеозаписі відсутня фіксація адміністративного правопорушення, а також фіксація розгляду адміністративної справи. Доказів скоєння адміністративного правопорушення, суду не надано, тоді як обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності та своєчасності подання доказів покладається статтею 77 КАС України на відповідача.
За таких обставин, заперечуючи проти позову, відповідачем та представником третьої особи не доведено правомірність винесення спірної постанови, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості винесення складеної постанови щодо позивача (ст.ст. 2, 72-77 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В своїх рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами позивача і приходить до висновку, що відповідачем не доведено поза розумним сумнівом факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 127 КУпАП, а тому постанову інспектора 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Бойко К.В. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії АР №801784 від 04.04.2019 слід скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.6-9, 77, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 286, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Бойко Костянтина Вячеславовича, де третя особа Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про оскарження постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову інспектора 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Бойко Костянтина Вячеславовича (місцезнаходження - площа Троїцька, 2а в м. Дніпро, 49000) про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1), по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії АР №801784 від 04.04.2019 - скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу VІІ Перехідних положень КАС України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Повний текст судового рішення складено 10 червня 2019 року.
Суддя Подорець О.Б.