Справа №173/806/19
Провадження №2/173/687/2019
06 червня 2019 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.
При секретарі - Рудовій Л.В.
За участю: позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів
25.03.2019 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , з позовом про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів до відповідача ОСОБА_3
15.04.2019 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особою.
03.05.2019 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 06.06.2019 року.
Учасникам розгляду справи роз'яснені права та обов'язки відповідно до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.
В підготовчому судовому засіданні 06.06.2019 року оголошена вступна та резолютивна частина рішення
Згідно заявлених позовних вимог позивач просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 21.06.1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану м. Верхівцеве Дніпропетровської області, актовий запис № 34. Стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 21.06.1997 року вона уклала шлюб з відповідачем по справі, який був зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану м. Верхівцеве Дніпропетровської області, актовий запис № 34
В період шлюбу у них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюбні відносини між ними протягом останнього часу поступово погіршувались. Тривалий час кожен з них проживає власним життям та своїми інтересами. Фактично сім'я припинила своє існування.
Причиною розпаду сімейних відносин стало відсутність взаємопорозуміння між ними, наявність діаметрально протилежних поглядів на шлюб та сім'ю.
На час пред'явлення позову між нею та відповідачем не досягнуто згоди щодо матеріального утримання дитини. Її матеріальне становище не дозволяє самостійно утримувати дитину, що й стало причиною звернення до суду.
В підготовчому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, за доводами, викладеними в позовній заяві. Строк для примирення просить не надавати. Після розірвання шлюбу просить залишити прізвище, обране при реєстрації шлюбу. Аліменти просить стягнути з дня винесення рішення суду так як відповідач добровільно написав заяву про відрахування з його заробітку 25% на утримання дитини.
Відповідач в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнав, підтвердивши, що в позовній заяві позивачем правильно викладені обставини справи та наведені доводи на їх обґрунтування.
Відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами виникли сімейні правовідносини, пов'язані із розірванням шлюбу та надання матеріального утримання на дитину.
Судом встановлено, що 21 червня 1997 року сторони уклали шлюбу, який був зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану м. Верхівцеве Дніпропетровської області, актовий запис № 34, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
В період шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, в якому сторони записані батьками дитини.
Судом встановлено, що шлюбні відносини, ведення спільного господарства та спільне проживання сторони припинили три місяці тому, що підтверджено сторонами.
Причиною розпаду сімейних відносин стало те, що між сторонами відсутнє взаємопорозуміння в результаті протилежних поглядів на сімейне життя, що створило неможливі умови для спільного проживання сторін та збереження шлюбних стосунків. На даний час відповідачем фактично створена інша сім'я.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу є обґрунтованими, подальше проживання сторін та їх примирення стало не можливим, сторони не підтримують шлюбні відносини . Обоє настоюють на розірвання шлюбу. З чого суд робить висновок, що у сторін було достатньо часу для прийняття зваженого рішення про продовження перебування в шлюбі. За даних обставин суд вважає за можливе прийняти рішення про розірвання шлюбу між сторонами, так як подальше перебування сторін у шлюбі на думку суду суперечитиме їхнім інтересам та інтересам їхньої дитини.
Дане рішення приймається судом у відповідності із способом захисту обраним позивачем та передбаченим нормами Сімейного кодексу України.
Після розірвання шлюбу суд відповідно до прохання позивачки вважає за можливе залишити їй прізвище, обране при реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 115 СК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу державної реєстрації актів цивільного стану громадян для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України - У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову
Так як відповідачем визнані позовні вимоги до початку розгляду справи по суті. Суд вважає за можливе повернути позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого відповідно до квитанції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 0.0.1307300207.1 від 05 березня 2019 року в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 коп.
Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в іншій частині в сумі 384 грн. 20 коп., покласти на позивача. Витрати за реєстрацію розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану, суд вважає за можливе покласти на відповідача враховуючи вину обох сторін у розірванні шлюбу
Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог про стягнення аліментів суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що на даний час, сторони спільно не проживають та судом приймається рішення про розірвання шлюбу між ними. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини в добровільному порядку надає, але позивач бажає отримувати аліменти за рішенням суду. З чого суд приходить до висновку, що існують підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини відповідно до способу захисту, обраному позивачкою та який передбачений нормами Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України - розірвання шлюбу між батьками, окреме проживання їх від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до п. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 182 СК України - При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів
4) інші обставини, що мають істотне значення.
2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 183 СК України - Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.1,2 ст. 27 Конвенціїї ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ради України № 789 ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя необхідний для фізичного , розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки та інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя. необхідних для розвитку дитини.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення аліментів визнав та не заперечує проти стягнення аліментів у розмірі, визначеному позивачем.
За даних обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача аліменти в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення сином повноліття. Так як позивач просить стягнути аліменти саме в такий спосіб
Стягнення аліментів в даній сумі з урахування обов'язку матері матеріально утримувати дитину на думку суду буде необхідною та достатньою для гармонійного розвитку дитини даного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Відповідно до реєстраційного номеру позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів 25.03.2019 року. Проте сторони підтвердили сплату аліментів за період з часу звернення позивача з позовом до суду. Тому суд приходить до висновку про стягнення аліментів з дня ухвалення рішення у справі, з 06.06.2019 року
Відповідно п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України - Суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах платежу за один місяць.
Тому суд вважає за можливе допустити негайне виконання рішення суду про стягнення з відповідача аліментів в межах платежу за один місяць
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в суму 768 грн. 40 коп.
На основі ст. 110, 112, 180, 182, 183, 184 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 430 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 21 червня 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану м. Верхівцево Дніпропетровської області. Актовий запис № 34 між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище, обране при реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 .
Після набрання рішенням законної сили його копію направити Верхньодніпровському районному відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Витрати за реєстрацію розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого відповідно до квитанції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 0.0.1307300207.1 від 05 березня 2019 року в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 коп.
В іншій частині понесені судові втрати по сплаті судового збору в сумі 384 грн., 20 коп., за позовними вимогами про розірвання шлюбу покласти на позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 06 червня 2019 року і до повноліття дитини.
Рішення суду в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір на користь держави в сумі 768 грн. 40 коп. за позовними вимогами про стягнення аліментів.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.
Повний текст рішення виготовлений 14.06.2019 року
Суддя Петрюк Т.М.
Зареєстроване 14.06.2019 року
Оприлюднене 14.06.2019 року
Рішення набирає законної сили 16.07.2019 року