Справа № 161/4659/19
Провадження № 1-кп/161/616/19
м. Луцьк 14 червня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі в місті Луцьку кримінальне провадження № 42018030000000292 від 06.11.2018 року
по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Корсунь-Шевченківський, Черкаської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, пенсіонерки, заміжньої, проживаючої в АДРЕСА_1 , не судимої,
-за ст.190 ч.1; ст.15 ч.2, ст.27 ч.4, ст.369 ч.1 КК України,-
по обвинуваченню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Річиця Гошанського району, Рівненської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, пенсіонерки, заміжньої, проживаючої в АДРЕСА_2 ,
-за ст.15 ч.2, ст.27 ч.5, ст.369 ч.1 КК України,-
Обвинувачена ОСОБА_7 у період з 27.04.2010 року по 28.11.2011 року працювала на посаді начальника відділу організаційно-методичного забезпечення ліцензування Державної архітектурної-будівельної інспекції України.
У вказаний період ОСОБА_7 познайомилась із ОСОБА_8 , яка на той час працювала на посаді начальника сектору ліцензування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, із якою підтримувала відносини і після звільнення із вказаних посад.
Так, у грудні 2018 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_7 , дізнавшись від ОСОБА_8 , що до неї звернувся ОСОБА_4 , який мав намір проконсультуватись щодо можливості отримати для ТОВ «Луцькбрендбуд» ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів із середніми наслідками, використовуючи обізнаність ОСОБА_4 про займані нею та ОСОБА_8 посади в органах Державної архітектурно-будівельної інспекції України, діючи умисно, в корисливих цілях, вирішила заволодіти коштами ОСОБА_4 , шляхом повідомлення йому неправдивої інформації щодо отримання зазначеної ліцензії лише за умови надання неправомірної вигоди службовим особам Державної архітектурної-будівельної інспекції України, тобто шляхом схилення його до надання неправомірної вигоди службовим особам.
У подальшому, ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 , шляхом обману, наприкінці грудня 2018 року - на початку січня 2019 року у спілкуванні із ОСОБА_8 попросила повідомити його, що питання про погодження видачі ТОВ «Луцькбрендбуд» ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів із середніми наслідками, може бути вирішено лише за умови надання неправомірної вигоди у розмірі 550 доларів США службовим особам Державної архітектурної-будівельної інспекції України, яку потрібно передати через неї.
У свою чергу, ОСОБА_8 , не будучи обізнаною із дійсними намірами ОСОБА_7 щодо заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 , однак усвідомлюючи, що своїми діями сприяє ОСОБА_7 у схиленні ОСОБА_4 до вчинення дій, спрямованих на надання неправомірної вигоди службовим особам Державної архітектурної-будівельної інспекції України, в період грудня 2018 року - січня 2019 року, перебуваючи у м. Луцьку, під час неодноразових зустрічей та бесід із ОСОБА_4 , повідомила йому, що питання про погодження видачі ТОВ «Луцькбрендбуд» ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів із середніми наслідками, може бути вирішено лише за умови надання неправомірної вигоди у розмірі 550 доларів США службовим особам Державної архітектурної-будівельної інспекції України, яку необхідно передати через ОСОБА_7
ОСОБА_4 , будучи переконаним ОСОБА_8 , що за інших умов, ніж як погодитись на пропозицію ОСОБА_8 щодо надання неправомірної вигоди службовим особам Державної архітектурної-будівельної інспекції України через ОСОБА_7 , ТОВ «Луцькбрендбуд» зазначену ліцензію не отримає, погодився надати неправомірну вигоду у розмірі 550 доларів США вказаним службовим особам.
Крім того, ОСОБА_7 , діючи умисно, у корисливих цілях, маючи намір заволодіти грошовими коштами ОСОБА_4 , шляхом переконання його у необхідності надання для отримання вказаної ліцензії неправомірної вигоди службовим особам Державної архітектурної-будівельної інспекції України, 17.01.2019 біля 9 години, в ході спілкування із останнім підтвердила необхідність надання через неї зазначеним службовим особам неправомірної вигоди у розмірі 550 доларів США за погодження видачі ТОВ «Луцькбрендбуд» ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів із середніми наслідками, хоча насправді такої необхідності не було і наміру вона надавати від ОСОБА_4 неправомірної вигоди вказаним службовим особам не мала.
У той же день, тобто 17.01.2019, близько 11 години 33 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи біля магазину «Roshen», що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 136-Ж, діючи умисно, у корисливих цілях, отримала від ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 550 доларів США, що по співвідношенню до української гривні за офіційним курсом Національного банку України становить 15 404 (п'ятнадцять тисяч чотириста чотири) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок, якими у подальшому заволоділа, шляхом обману, повідомивши ОСОБА_4 неправдиву інформацію щодо необхідності надання через неї службовим особам Державної архітектурної-будівельної інспекції України неправомірної вигоди у розмірі 550 доларів США за погодження видачі ТОВ «Луцькбрендбуд» ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів із середніми наслідками. При цьому, ОСОБА_4 , будучи переконаним за сприянням ОСОБА_8 , ОСОБА_7 у такій необхідності, надав останній для подальшої передачі у якості неправомірної вигоди службовим особам Державної архітектурної-будівельної інспекції України за погодження видачі ТОВ «Луцькбрендбуд» ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів із середніми наслідками, хоча насправді ОСОБА_7 наміру передавати зазначені грошові кошти нікому не мала, а лише, шляхом обману, прагнула ними заволодіти, а отже дії ОСОБА_4 , якого ОСОБА_7 підбурила до надання неправомірної вигоди службовим особам, не були закінчені з причин, що не залежали від його волі.
Умисні дії обвинуваченої ОСОБА_7 кваліфіковані: за ст.190 ч.1 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство); за ст.15 ч.2, ст.27 ч.4, ст.369 ч.1 КК України, як підбурювання до замаху на надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища.
Умисні дії обвинуваченої ОСОБА_8 кваліфіковані за ст.15 ч.2, ст.27 ч.5, ст.369 ч.1 КК України, як пособництво у замаху на надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища.
Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 свою вину в інкримінованим ним злочинах визнали повністю та щиро розкаялися у вчиненому.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 підтвердив відповідність обставин викладених в обвинуваченні, підтвердив відшкодування збитків та відсутність претензій та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_7 ..
15.03.2019 року, між прокурором ОСОБА_9 та обвинуваченою ОСОБА_7 була укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою сторони погоджуються на об'єм визнання вини обвинуваченою. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_7 буде призначене покарання за ст.15 ч.2, ст.27 ч.4, ст.369 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 10 200 гривень; за ст. 190 ч.1 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 850 гривень. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 10 200 гривень.
Крім цього, 15.03.2019 року, між прокурором ОСОБА_9 та обвинуваченою ОСОБА_8 була укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою сторони погоджуються на об'єм визнання вини обвинуваченою. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_8 буде призначене покарання за ст.27 ч.5, ст.369 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 10 200 гривень.
Заслухавши думку учасників процесу, кожного зокрема, які просили затвердити угоди про визнання винуватості обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дослідивши матеріали судового провадження, суд вважає, що дані угоди, слід затвердити.
Розглядаючи питання про затвердження угод суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ст. 469 ч.2 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного або обвинуваченого.
Злочини, у вчиненні яких обвинувачена ОСОБА_7 визнала себе винною, віднесені до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_8 визнала себе винною, віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості.
Судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 цілком розуміють положення ст. 474 ч.5 КПК України, укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Потерпілий надав письмову згоду щодо укладення угоди.
Судом встановлено, що умови угод не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 погоджуються на призначення узгодженого покарання в межах даної угоди.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угод про визнання винуватості між прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Волинську область, прокуратури Волинської області ОСОБА_9 та обвинуваченою ОСОБА_7 та про наявність підстав для затвердження угод про визнання винуватості між прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Волинську область, прокуратури Волинської області ОСОБА_9 та обвинуваченою ОСОБА_8 ..
Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Угоду від 15.03.2019 року у кримінальному провадженні № 42018030000000292 від 06.11.2018 року про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Волинську область, прокуратури Волинської області ОСОБА_9 та обвинуваченою ОСОБА_7 - затвердити.
ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ст.190 ч.1; ст.15 ч.2, ст.27 ч.4, ст.369 ч.1 КК України та призначити узгоджене покарання:
-за ст.15 ч.2, ст.27 ч.4, ст.369 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень;
-за ст. 190 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень.
Угоду від 15.03.2019 року у кримінальному провадженні № 42018030000000292 від 06.11.2018 року про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Волинську область, прокуратури Волинської області ОСОБА_9 та обвинуваченою ОСОБА_8 - затвердити.
ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.2, ст.27 ч.5, ст.369 ч.1 КК України та призначити узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в дохід держави 1 144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривень витрат за проведення судової експертизи в даному кримінальному провадженні.
Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.01.2019 року.
Речові докази:
-грошові кошти у розмірі 550 доларів США, 1 000 (одна тисяча) гривень, вилучені під час огляду місця події (м. Київ, пр. Перемоги, 136 Ж) та 1 000 гривень, вилучені під час обшуку за адресою ( АДРЕСА_2 ) - повернути ОСОБА_4 за належністю.
-грошові кошти у сумі 2595 грн., 50 доларів США, записник жовтого кольору, жіночу сумку чорного кольору, ліву рукавичку світло коричневого кольору, вилучені під час огляду місця події (м. Київ, пр. Перемоги, 136 Ж), 1) Мобільний телефон марки «Самсунг ДЗІ «5» ІМЕІ НОМЕР_1 та ІМЕІ НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Дугі» модель «Х20» ІМЕІ НОМЕР_3 та ІМЕІ НОМЕР_4 ; Заява на «Державна архітектурно-будівельна інспекція України» від ТзОВ «Ньюкос» на 3 аркушах А-4; Аркуш А 4 «опис» від ТзОВ «Ньюкос»; Розірваний аркуш А 4 від ТзОВ «Ньюкос», довіреність, Аркуш А 4 ТзОВ «Комунальник» від 08.01.2019; Записник на «2008» рік датування; Флеш-носій (карта міні); Три флеш носія (на 4 Gb «Transcend»; 8 Gb «Transcend»; Арасеr); Грошові кошти в сумі 1750 доларів США, саме 16 купюр номіналом по 100 доларів США; дві купюри номіналом по 50 доларів США; дві купюри по 20 доларів США; одна купюра 10 доларів США; Ноутбук «Sony» серійний номер №275238625001912, вилучені під час обшуку ( АДРЕСА_1 ) - повернути ОСОБА_7 за належністю.
-грошові кошти 9 000 гривень, 2 300 доларів США, системний блок марки «LG» з жорстким диском TOSHIBA APR-2014, DT01ACA050 S/W44T2B29AS X13 об'ємом 500 Gb; мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ НОМЕР_5 та ІМЕІ НОМЕР_6 , чорного кольору, вилучені під час обшуку ( АДРЕСА_2 ) - повернути ОСОБА_8 за належністю.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд Волинської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.