Справа № 682/2631/18
Провадження № 22-ц/4820/1048/19
05 червня 2019 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О.І. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., П'єнти І.В.
секретар судового засідання Гриньова А.М.,
з участю: представника органу ДВС Дмитришиної В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №682/2631/18 за апеляційною скаргою Славутського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2019 року (суддя Маршал І.М., відомості про дату складення повного судового рішення відсутні) у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії (рішення) державного виконавця.
Заслухавши доповідача, пояснення представника органу ДВС, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на неправомірні дії і рішення державного виконавця Славутського міськрайоного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, в якій вказував, що ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2018 року забезпечено його позов шляхом накладення арешту на майно, що знаходиться в будівлі АДРЕСА_1 ; заборони ОСОБА_2 користуватися майном, що знаходиться у вказаній будівлі; зобов'язання ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди в доступі до майна, що знаходиться у вказаній будівлі із зазначенням переліку такого майна.
20 вересня 2018 року державним виконавцем Славутського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №57269688.
21 і 25 вересня, 02, 09 і 12 жовтня, а також 13 листопада 2018 року
державним виконавцем був здійснений виїзд за адресою АДРЕСА_1 і проводився опис майна. Такий опис за ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2018 року був проведений частково, в акти опису не внесено усе майно, яке було в наявності на час вчинення виконавчих дій.
13 листопада 2018 року державним виконавцем Мосієнко М.С. складено два акта, в яких зазначається про труднощі при ідентифікації окремого майна.
Проте, відповідно до даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень 26 вересня 2018 року державним виконавцем уже була винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Обов'язком державного виконавця є накладення арешту на конкретно визначене майно боржника.
Крім того, 25 вересня 2018 року він подав заяву з проханням передати описане майно йому на зберігання і 13 листопада 2018 року звертався з усним проханням до державного виконавця, оскільки ОСОБА_2 , якому передавалося майно на зберігання, є особою, яка не має певного місця проживання у м. Славута та Славутському районі. Описане майно піддається впливу погодних умов, у приміщенні, де воно зберігається по АДРЕСА_1 , протікає дах. ОСОБА_2 має можливість і вивозить належне йому майно, з приводу чого звертався до поліції.
Тому, ОСОБА_1 просив визнати неправомірними та скасувати два акта державного виконавця Славутського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Мосієнко М.С. від 13 листопада 2018 року, визнати допущене державним виконавцем зволікання з вчинення виконавчих дій за ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2018 року неправомірним та зобов'язати державного виконавця вчинити виконавчі дії щодо опису та арешту вказаного майна. Зобов'язати державного виконавця передати описане майно йому на зберігання.
Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2019 року скаргу задоволено частково.
Визнано неправомірними: акти державного виконавця Мосієнко М.С. від 13 листопада 2018 року, складені при примусовому виконанні ухвали суду від 18 вересня 2018 року у виконавчому провадженні №57269688 та допущене державним виконавцем Мосієнко М.С. зволікання з вчиненням виконавчих дій за ухвалою суду від 18 вересня 2018 року у виконавчому провадженні №57269688.
Славутський міськрайонний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить її скасувати та відмовити у задоволенні скарги. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Суд не взяв до уваги, що виконавче провадження відкрито 20 вересня 2018 року, а 27 вересня 2018 року накладено арешт на майно, що ніяким чином не призвело до порушень прав ОСОБА_1 . Термін зволікання становив лише 4 робочих дні. 17 січня 2019 року Хмельницьким апеляційним судом була скасована та не підлягає виконанню ухвала Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2018 року про забезпечення позову. Судом не залучено до участі у розгляді справи боржника ОСОБА_2 . Безпідставно не задоволено клопотання державного виконавця Мосієнко М.С. про перенесення розгляду справи у зв'язку з хворобою.
Ухвала суду в частині відмови у задоволенні скарги не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.
У засіданні апеляційного суду представник Славутського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області апеляційну скаргу підтримала.
Інші учасники судового процесу не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що у Славутському міськрайонному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області перебуває виконавче провадження №57269688 з виконання ухвали Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2018 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що знаходиться в будівлі за АДРЕСА_1 ; заборони ОСОБА_2 користуватися майном, що знаходиться у цій будівлі; зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у доступі до майна згідно із зазначеним в ухвалі переліком.
Сторонами у виконавчому провадженні є: стягувач ОСОБА_3 і боржник ОСОБА_2
20 вересня 2018 року державним виконавцем Славутського міськрайонного відділу ДВС у Хмельницькій області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
21 вересня 2018 року державний виконавець ознайомив боржника з ухвалою суду та вручив постанову про відкриття виконавчого провадження.
Також виконавцем був складений акт, яким заборонено боржникові користуватись майном та не чинити перешкоди позивачеві у доступі до майна.
Того ж дня державний виконавець провів опис 67 найменувань майна, що підлягало опису.
25 вересня 2018 року державний виконавець провів опис 78 найменувань майна з переліку зазначеного в ухвалі суду.
26 вересня 2018 року державним виконавцем Мосієнко М.С. на описане майно накладено арешт та встановлено обмеження права користування ним, з
переданням на відповідальне зберігання майна боржникові ОСОБА_2
02 жовтня 2018 року державний виконавець провів опис 75 найменувань майна, 09 жовтня 2018 року - 75 найменувань майна, 12 жовтня 2018 року - 29 найменувань майна, 11 листопада 2018 року - 28 найменувань майна.
13 листопада 2018 року державний виконавець Мосієнко М.С. склала два акта, у першому з яких зазначила, що при примусовому виконанні ухвали Славутського міськрайонного суду від 18 вересня 2018 року за адресою АДРЕСА_1 виявлено два котли опалювальних водогрійних твердопаливних, на обох котлах відсутній заводський номер та дата випуску. На одному із котлів наявна тільки назва «Ретра», також виникла складність при ідентифікації фарбувальної камери, так як за вищезазначеною адресою знаходиться дві.
У другому акті виконавець вказала, що при описі майна за адресою АДРЕСА_1 виникли труднощі при ідентифікації найменувань майна, що зазначені в ухвалі суду від 18 вересня 2018 року під порядковими номерами з 255 по 345 включно.
19 листопада 2018 року державний виконавець зверталася до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 18 грудня 2018 року у задоволенні заяви державного виконавця про встановлення способу і порядку виконання рішення суду відмовлено у зв'язку з її необґрунтованістю.
Наведене підтверджується матеріалами справи.
При постановленні ухвали про часткове задоволення скарги суд першої інстанції виходив з того, що опис майна проводився державним виконавцем з порушенням вимог закону. В ухвалі суду 18 грудня 2018 року про відмову у задоволенні заяви державного виконавця про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, не встановлено обставин, які ускладнюють проведення виконавчих дій чи роблять їх неможливими. Державним виконавцем не взято до уваги положення ст. 20 Закону «Про виконавче провадження» про залучення під час здійснення виконавчого провадження» експерта або спеціаліста для вирішення питань, що потребують спеціальних знань.
Проте, такий висновок суду не в повній мірі відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
На підставі ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
За положеннями ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В силу ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
У ч. 2 ст. 56 Закону визначено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
За приписом ч. 4 ст. 13 Закону опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
Відповідно до ст. 32 Закону за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.
Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.
На підставі ч. 3 ст. 33 Закону за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
З матеріалів справи вбачається, що проведення опису та арешту майна боржника проводилося відповідно до ухвали Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2018 року про забезпечення позову.
Державний виконавець розпочала проведення виконавчих дій 21 вересня 2018 року та здійснювала їх частково з різною періодичністю упродовж жовтня
2018 року, що становить більше ніж п'ять днів.
Відомостей про обставини, які утруднювали проведення виконавчих дій чи робили їх неможливими у цей період, державним виконавцем не надано.
Процесуальні документи державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій з обґрунтуванням їх необхідності, у матеріалах справи відсутні.
19 листопада 2018 року державний виконавець зверталася до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення суду у зв'язку з труднощами при ідентифікації найменувань майна, що зазначені в ухвалі суду від 18 вересня 2018 року.
Ухвалою суду Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2018 року державному виконавцю у задоволенні заяви відмовлено у зв'язку з її необґрунтованістю.
Установивши, що державним виконавцем всупереч наведеним вимогам Закону України «Про виконавче провадження», допущена несвоєчасність вчинення виконавчих дій, що призвело до невиправданого зволікання у виконанні судового рішення, яке підлягало негайному виконанню, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги ОСОБА_1 .
У зв'язку з наведеним, доводи апеляційної скарги про вчинення державним виконавцем дій без зволікань та відсутність порушень прав скаржника не заслуговують на увагу.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про неправильну оцінку судом обставин справи.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону).
Відповідно до п. 8 Розділу І «Загальні положення» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5, акт державного виконавця - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.
Отже, складений у межах повноважень акт охоплюється діяльністю державного виконавця зі здійснення виконавчих дій, є способом документування встановленого факту чи події, окремо не може бути предметом оскарження, оскільки сам по собі не порушує право сторін під час виконання судового рішення.
На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, у зв'язку з чим зробив помилковий висновок про наявність підстав для скасування оскаржуваних актів від 13 листопада 2018 року.
З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції в частині визнання неправомірними актів державного виконавця від 13 листопада 2018 року підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги.
В решті ухвалу суду необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Славутського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області задовольнити частково.
Ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2019 року в частині визнання неправомірними актів державного виконавця від 13 листопада 2018 року скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
У задоволенні скарги в частині вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними актів державного виконавця від 13 листопада 2018 року у виконавчому провадженні №57269688 відмовити.
В решті ухвалу суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11 червня 2019 року.
Суддя-доповідач /підпис/ О.І. Талалай
Суддя /підпис/ А.П. Корніюк
Суддя /підпис/ І.В. П'єнта
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай