Дата документу 12.06.2019 Справа № 333/2017/19
Єдиний унікальний № 333/2017/19 Головуючий у 1 інстанції: Фунжий О. А.
провадження № 22-ц/807/2101/19 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
12 червня 2019 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Маловічко С.В.
суддів: Гончар М.С.
Кочеткової І.В.
при секретарі: Бєловій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» у особі представника Мажари Олени Олександрівни на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2019 року про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати,-
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, компенсації втрати частини заробітної плати на загальну суму в розмірі 134 298,61 грн.
12 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку відокремленого підрозділу АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» - Придніпровського виробничого управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» № НОМЕР_1 в Світловодському відділенні № 196/10 АБ «Укргазбанк», МФО 320478, в межах суми 134 298,61 грн., направити ухвалу для виконання Вознесенівському відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя; відстрочити сплату судового збору за звернення з питання забезпечення позову до моменту ухвалення судового рішення у справі.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за зверненням про забезпечення позову до ухвалення судового рішення у справі.
Накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку відокремленого підрозділу АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» - Придніпровського виробничого управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» № НОМЕР_1 в Світловодському відділенні № 196/10 АБ «Укргазбанк», МФО 320478, в межах суми 134 298 гривень 61 коп.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, АТ «ЗАлК» у особі представника Мажари О.О. подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нову, якою у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що позивачем не надано жодних доказів, що підтверджували б співмірність обраного способу забезпечення позову із позовними вимогами та неможливістю виконання рішення суду. Суд не взяв до уваги, що накладення арешту на рахунки товариства перешкоджає діяльності юридичної особи. Забезпечивши вимоги позивача, суд поставив під загрозу права інших осіб, які є працівниками товариства, оскільки накладений арешт не дає можливості своєчасно виплачувати заробітну плату іншим працівникам, виконувати інші грошові зобов'язання.
Окрім виникнення вказаних обставин, вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на кошти підприємства матиме наслідком збільшення періоду, протягом якого відповідач фізично не матиме змоги розрахуватися з позивачем, та сприятиме збільшенню суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Утвориться заборгованість по заробітній платі перед працівниками, що наразі перебувають у трудових відносинах з підприємством, утвориться заборгованість перед бюджетом. Накладення судом арешту на грошові кошти відповідача позбавляє АТ «ЗАлК» можливості розрахуватися з відповідачем.
Також апелянт вважає, що заходи забезпечення не можуть виконуватись в примусовому порядку, оскільки підприємство включено до об'єктів малої приватизації.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, яка підтримала апеляційну скаргу, пояснення позивача та її представника, які заперечували проти скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обґрунтована наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист її порушеного права у випадку задоволення позову. Суд дійшов висновку про те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову відповідає принципу співмірності позовних вимог із прийнятим заходом забезпечення позову.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його
відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Також необхідно враховувати, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з наданих матеріалів, позивач звернувся до суду з позовом до АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», у якому просив стягнути з відповідача заробітну плату, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені, компенсацію втрати частини заробітної плати на загальну суму в розмірі 134 298,61 грн.
Суд першої інстанції, виходячи з обставин, викладених у позовній заяві, дійшов правильних висновків про те, що між сторонами дійсно виник спір.
Суд забезпечив позов лише в межах ціни позову. Відповідач не надав доказів про те, що на його рахунку, крім суми, на яку накладено арешт, відсутні інші грошові кошти, необхідні для проведення розрахунків, виплати заробітної плати працівникам та сплати обов'язкових податків та зборів. Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у сумі 134 298,61 грн. є перешкодою для здійснення господарської діяльності, не можна визнати обґрунтованими.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що обраний позивачем вид забезпечення позову знаходиться у прямому зв'язку із предметом даного спору, і невжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності його вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, призведе до порушення майнових прав позивача, в зв'язку із чим обґрунтованим є висновок суду про наявність підстав до задоволення заяви позивача про забезпечення позову. При цьому, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції врахував обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, та дійшов обґрунтованого висновку щодо співмірності заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України та мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час оцінки такої співмірності необхідно враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні бути реалізовані лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції законно наклав арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунку товариства в межах суми заявлених позовних вимог. Заявником наведено достатні причин, у зв'язку з якими необхідно здійснити забезпечення саме у такий спосіб, оскільки предметом позову є грошові кошти, невиплачені позивачеві у якості заробітної плати.
Крім того, суд першої інстанції вірно вважав, що забезпечення позову у такий спосіб не вплине на права і обов'язки осіб, які не є учасниками даної справи (працівників товариства). Товариством не надано у розпорядження суду доказів на спростування зазначеного.
Скаржником не доведено, що вжиті судом заходи забезпечення перешкоджають господарській діяльності товариства, суду не надано інформації щодо цього рахунку, на якому арештовано кошти в межах ціни позову, та що він є єдиним у підприємства, та що саме з нього сплачуються податки, заробітна плата працівникам товариства.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Придніпровське виробниче управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», код ЄДРПОУ ВП: 04720228, місцезнаходження: Кіровоградська область, місто Світловодськ, вул. Обсерваторна, 5, є відокремленим підрозділом юридичної особи Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», тому накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку вказаного відокремленого підрозділу, є обґрунтованим.
Арешт на грошові кошти було накладено лише в межах заявленого позову - 134 298,61 гри., тобто грошовими коштами поза межами вказаної суми відповідачу ніщо не заважає користуватися.
Також, вказуючи про виплату заробітної плати діючим працівникам з банківського рахунку відокремленого підрозділу комбінату, апелянтом у той же час повідомляється суду про неможливість розрахунку з позивачем з причини накладення арешту на інші розрахункові рахунки підприємства державною виконавчою службою.
Вказуючи, що з цього ж рахунку сплачує зарплату іншим працівникам, апелянт не пояснює, чому позивачу нарахована, але не виплачена зарплата, не виплачується.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, є такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду.
Оскільки судом першої інстанції судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування згідно вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 380-381 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» у особі представника Мажари Олени Олександрівни залишити без задоволення.
Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2019 рокупро забезпечення позову у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 14 червня 2019 року
Головуючий: Маловічко С.В.
Судді: Гончар М.С.
Кочеткова І.В.