Справа № 675/655/19
Провадження № 1-кп/675/75/2019
"14" червня 2019 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі матеріали кримінального провадження № 12019240150000094, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 березня 2019 року про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Клубівка Ізяславського району, Хмельницької області, українки, громадянки України, освіта повна загальна середня, не працюючої, не одруженої, жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
9 березня 2019 року близько 17 години ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , побачила мобільний телефон, належний ОСОБА_4 , який лежав на столі кімнати залу вказаного будинку, після чого у неї виник умисел на викрадення цього телефону з метою використання у власних потребах.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , користуючись неуважністю ОСОБА_4 , переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрала мобільний телефон марки «Егgо» моделі F 181 Stер, вартістю 223 гривні, в якому перебував стартовий пакет мобільного оператора «Київстар», вартістю 15 гривень, на рахунку якого були грошові кошти в сумі 2 гривні, поклала зазначений телефон до кишені своєї куртки, після чого покинула вказаний житловий будинок.
Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_5 заподіяла матеріальну шкоду ОСОБА_4 на загальну суму 240 гривень.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна.
23 березня 2019 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 укладена угода про примирення на таких умовах:
- обвинувачена ОСОБА_5 повністю та беззаперечно визнає свою вину у скоєнні кримінального правопорушення відносно потерпілого, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за встановлених обставин;
- потерпілий ОСОБА_4 підтверджує факт примирення з обвинуваченою, здійснює акт її прощення в результаті вільного добровільного остаточного волевиявлення, яке виключає будь-який неправомірний вплив шляхом обіцянок, насильства, погроз, фізичного або психічного примусу;
- сторони повністю дійшли згоди щодо правової кваліфікації вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 185 КК України;
- сторони дійшли взаємної згоди щодо міри покарання, яке має понести обвинувачена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у вигляді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 цього ж Кодексу є злочином середньої тяжкості. Обвинувачена свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч. 5 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.
Потерпілий пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та просить затвердити угоду.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст угоди про примирення, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України, підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди, судом не встановлено.
Узгоджена потерпілим і обвинуваченою міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, не суперечить інтересам суспільства, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчинення нею нових правопорушень. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання. Зокрема, враховано, що ОСОБА_5 повністю визнала свою вину, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, що пом'якшує її покарання.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винної, котра вину визнала, щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину, суд дійшов висновку, що укладену між потерпілим ОСОБА_4 і обвинуваченою ОСОБА_5 угоду про примирення слід затвердити та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання у вигляді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.
Під час досудового розслідування до ОСОБА_5 заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Суд приймає до уваги, що як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду ОСОБА_5 покладені на неї процесуальні обов'язки виконувала, спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду або перешкоджати кримінальному провадженню не робила, інше кримінальне правопорушення не вчинила, ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, прокурор з клопотанням про обрання обвинуваченій запобіжного заходу до суду не звертався, а тому суд вважає, що доцільно не обирати ОСОБА_5 запобіжний захід до вступу вироку в законну силу.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтвердженівитрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.
Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази підлягають поверненню власнику.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 374-376, 474, 475 КПК України,
Затвердити угоду про примирення, укладену 23 березня 2019 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 858 грн. 00 коп. витрат, пов'язаних із залученням експертів.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Егgо» моделі F 181 Stер, ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_1 , сім-карту мобільного оператороа «Київстар» із мобільним номером НОМЕР_2 , картонний короб від викраденого мобільного телефону марки «Егgо» моделі F 181 Stер, на якому наявна наклейка з ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_1 , книжечку «Посібник користувача», гарантійний талон, декларацію про відповідність, товарний чек, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_4 , жителя АДРЕСА_2 , - повернути ОСОБА_4 жителю АДРЕСА_2 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення:
обвинуваченою виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 5, 6, 7 статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення їй наслідків укладення угоди;
потерпілим виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, не роз'яснення йому наслідків укладення угоди, невиконання судом вимог, встановлених частинами 6 чи 7 статті 474 КПК України;
прокурором, виключно з підстав затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1