Справа № 761/23187/19
Провадження № 1-кс/761/16155/2019
13 червня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12019100100002478 від 14 березня 2019 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єреван Республіки Вірменія, вірменина, громадянина Республіки Вірменія, не одруженого, не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця проживання в м. Києві та Київській обл., раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,-
Д о Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 14.03.2019 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.03.2019 щодо підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою який було продовжено до 14.06.2019.
12.06.2019 слідчим суддею Шевченківського районного суду продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до чотирьох місяців, тобто до 14 липня 2019, у зв'язку з необхідністю проведення значної кількості слідчих дій та прийняттям процесуальних рішень.
Водночас, на переконання слідчого, не зменшилися раніше встановлені ризики можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих або вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, в обґрунтування продовження строків тримання підозрюваного під вартою, слідчим в клопотанні наведено перелік слідчих та процесуальних дій, без яких не можливо закінчити досудове розслідування, а саме: звернутись із клопотанням до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні АТ КП «ПриватБанк»; звернутись із клопотанням до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва про призначення судової експертизи матеріалів і засобів відео-звукозапису; провести детальний огляд отриманої інформації від операторів мобільного зв'язку щодо деталізацій з'єднань абонентських номерів; з урахуванням висновків експертиз повідомити про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_8 , та допитати останнього з даного приводу; виконати вимоги ст. 290 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені та продовжити строк тримання підозрюваного в межах строку досудового розслідування.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, наполягаючи на застосуванні щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
У провадженні СВ Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100100002478 від 14 березня 2019 року, розпочатого за ознаками вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, в кримінальному провадженні №12019100100002478.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР ратифікована Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Наведена гарантія закріплена також у ст. 29 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Так, у силу ч. 3 ст. 197 КПК строк тримання особи під вартою може бути продовжений у межах строку досудового розслідування та у порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до ст.199 КПК на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.
Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_8 ознак інкримінованих злочинів.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому діянні підтверджується наступними доказами, зібраними в ході досудового розслідування, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом впізнання особи по фотознімкам за участі свідка ОСОБА_10 ; протоколом огляду трупа ОСОБА_11 ; протоколом огляду місця події, а саме ділянки місцевості, що розташована вул. Багговутівській, 14/21 в м Києві; протоколом затримання підозрюваного в порядку ст. 208 КПК України, під час якого у нього було виявлено та вилучено мобільний термінал потерпілого «Sony Xperia»; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Водночас, ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що обґрунтованість підозри не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу та продовження його строку. Так, у рішеннях «Тірон проти Румунії», «Смірнов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що прецедентне право Конвенції сформувало чотири основні причини продовження строку триманні під вартою: ризик, що підозрюваний не прибуде до суду; ризик, що після звільнення особа вчинить дії, спрямовані на переховування від правосуддя; вчинить інше кримінальне правопорушення; буде причиною суспільного безладу.
Викладене покладає на слідчого суддю обов'язок під час розгляду клопотання продовження строку тримання особи під вартою встановити наявність наведених ЄСПЛ ризиків не процесуальної поведінки підозрюваного.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить те, що ОСОБА_8 не має сталих соціальних зв'язків в м. Києві, не навчається, не працює, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за яке кримінальним кодексом України передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10-ти років.
Крім того, обставини вчинення інкримінованого злочину, який пов'язаний із застосуванням насильства, небезпечного для здоров'я потерпілого, свідчать про антисоціальну спрямованість підозрюваного, що надає підстави для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_8 та підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Крім того, враховуючи, що інкримінований злочин вчинений з корисливих мотивів, відсутність у ОСОБА_8 офіційного та стабільного джерела доходів, не виключено, що здійснення злочинної діяльності було єдиним способом заробітку останнього, отже, ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.
Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.
Як вбачається з матеріалів клопотання, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та перевірки вже зібраних. Виконання значного обсягу слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій потребує додаткового часу. В подальшому під час проведення судового розгляду даного провадження вони можуть мати доказове значення винуватості підозрюваних осіб.
Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_8 злочину, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
Частиною 3 статті 197 КПК передбачено, що строк тримання особи під вартою може бути продовжений у межах строку досудового розслідування.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12019100100002478 від 14 березня 2019 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах досудового розслідування, тобто до 14 липня 2019 року.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_12