Справа № 163/2660/17 Провадження №11-сс/802/312/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:арешт майна Доповідач: ОСОБА_2
13 червня 2019 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника власника майна - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 18 жовтня 2017 року про арешт майна (ЄРДР № 12017030150000313),
Слідчий СВ Любомльського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Любомльського відділу Ковельської місцевої прокуратури ОСОБА_9 , звернувся до суду з клопотанням про арешт рухомого майна, а саме: вантажного автомобіля марки «RENAULT MASTER», 2006 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , шляхом заборони розпорядження та користування вказаним майном.
Клопотання мотивує тим, що за заявою ОСОБА_10 до ЄРДР за № 12017030150000313 08 серпня 2017 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення з попередньою кваліфікацією за ч.1 ст.190 КК України. ОСОБА_10 , як потерпіла в даному провадженні зазначила, що автомобіль "Рено Мастер", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , придбала у 2013 році, в подальшому, транспортний засіб передала у тимчасове користування ОСОБА_11 . У березні 2017 року дізналась, що вже не являється власником автомобіля. З огляду на сукупність реальних підстав та розумних підозр вважати, що у подальшому вантажний автомобіль, який на даний час перереєстрований на іншу особу - ОСОБА_12 може бути використаний як доказ вчинення злочину, а тому з метою його збереження, запобігання можливості його пошкодження чи відчуження, наявні обґрунтовані підстави для задоволення поданого клопотання.
Частково задовольняючи клопотання, слідчий суддя своє рішення мотивував фактом перереєстрації транспортного засобу на іншу особу та зваживши на необхідність в проведенні ряду процесуальних дій щодо встановлення фактичних обставин вчинення даного злочину, з урахуванням розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, дійшов висновку про накладення арешту на рухоме майно, шляхом заборони розпорядження таким. В частині заборони користування транспортним засобом - відмовив.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, представник власника майна - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вказує про його незаконність через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Подану апеляцію мотивує тим, що ОСОБА_13 в 2014 році на законних підставах набув право власності на спірний транспортний засіб, і з цього часу перебуває у статусі добросовісного набувача, тому просить ухвалу слідчого судді скасувати. Водночас, порушує питання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження рішення суду.
Заслухавши доповідь судді, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, представника власника майна, який подану ним апеляцію підтримав, просив задовольнити, прокурора, який відносно її задоволення заперечи, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Встановлено, що питання про арешт майна розглядалось без участі власника майна та його представника, дані про вручення їм копії судового рішення в матеріалах клопотання, відсутні, а тому апеляційний суд не вважає строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді пропущеним, у зв'язку з чим, питання про його поновлення не вирішує.
Згідно з ч.2 ст.131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 173 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, поряд з іншими обставинами, наслідки арешту майна для третіх осіб.
08 серпня 2017 року за заявою ОСОБА_10 до ЄРДР за № 12017030150000313 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення з попередньою його кваліфікацією за ч.1 ст.190 КК України по факту незаконного заволодіння належного їй на праві власності транспортного засобу "Рено Мастер", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , шляхом обману та зловживання її довірою - ОСОБА_11 .
В ході досудового розслідування обліковою карткою № НОМЕР_3 стверджено, що перереєстрація транспортного засобу з ОСОБА_10 на ОСОБА_12 здійснена на підставі довідки-рахунку від 19 серпня 2014 року, а оригінали документів, що стали підставою для вчинення таких дій в органах МВС, на даний час, списані відповідно до інформації ТСЦ 0741.
Адвокат ОСОБА_7 заперечує обізнаність ОСОБА_12 з приводу незаконного придбання вищевказаного транспортного засобу, який, у встановленому законом порядку, зареєстрований за його довірителем. У зв'язку із цим, вважає його добросовісним набувачем.
Разом з тим, з огляду на те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні ще триває, а також з урахуванням положень ст.41 Конституції України та ч.11 ст.170 КК України, наслідків арешту майна для інших осіб, розумності та співмірності обмеження права влансості завданням кримінального провадження, з метою запобігання його подальшого відчуження, апеляційний суд погоджується із висновком слідчого судді про часткове задоволення поданого слідчим клопотання, накладення арешту на вантажний автомобіль, шляхом заборони розпорядження таким.
Таким чином, ухвала слідчого судді є законною та обгрунтованою, підстав для її скасування, як просить у поданій ним скарзі адвокат ОСОБА_7 , апеляційний суд не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 18 жовтня 2017 року про арешт майна - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: