Справа № 761/17786/19
Провадження № 1-кс/761/12502/2019
12 червня 2019 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю представників власника арештованого майна - ОСОБА_2 ,
адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
слідчого - ОСОБА_5
при секретарі ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Новація-1» про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 25 січня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110030001006,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новація-1» у особі директора ОСОБА_2 , звернулось до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, про скасування арешту на майно, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 25 січня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110030001006, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2019 року було задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_5 та накладено арешт на футляр технологічної мережі транспортування розчину гідро хлориду натрію, довжиною 4,7 км., із сталевих труб, діаметром 1420 мм. Довжиною 4,4 км. та діаметром 1020 мм. 0,3 км., що розміщений під землею від водоочисних споруд питної води ТОВ «Білоцерківвода» (м. Біла Церква, вул.. Ставищанська, 30) та насосною станцією 1-го підйому (водозбір на р. Рось, с. Глибочка, Білоцерківського району).
При цьому заявник посилається на те, що арешт на майно було накладено необґрунтовано, оскільки, до ТОВ «Новація-1», як до юридичної особи, не може бути застосовано ні заходи кримінально-правового характеру (ст. 96-3 КК України) і не пред'явлено в рамках цієї справи підозру будь кому з посадових осіб ТОВ «Новація-1». З матеріалів кримінального провадження не слідує, що в відношення майна ТОВ «Новація-1», на яке було накладено арешт, існує сукупність підстав або розумну підозру вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи одержаної неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Крім того матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що існує необхідність застосування арешту майна ТОВ «Новація-1». Окрім іншого, як видно з матеріалів кримінального провадження органами досудового слідства по відношенню ТОВ «Новація-1» кримінальне провадження не заводилося, йому не повідомлялося про підозру в вчинення будь-якого кримінального правопорушення, передбачених КК України. ТОВ «Новація-1» також не є обвинуваченим чи особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діями підозрюваного або обвинуваченого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, а згідно Постанови слідчого від 27.04.2018 р директора ТОВ «Новація-1» ОСОБА_2 , в зазначеному кримінальному провадженні притягнуто як представника потерпілого юридичної особи ТОВ «Новація-1».
У зв*язку із зазначеним, а також тим, що ТОВ «Новація-1» є законним власником арештованого майна, що підтверджено відповідними рішеннями суду, то арешт на майно ТОВ «Новація-1» було накладено безпідставно та необґрунтовано, а тому потреба в такому заході забезпечення кримінального провадження відпала.
Директор ТОВ «Новація-1» ОСОБА_2 , інші представники - адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у судовому засіданні доводи клопотання підтримали та просили про його задоволення, додатково зазначивши про те, що накладений арешт перешкоджає Товариству у законному володінні, користуванні та розпорядженні належним йому майном, тобто перешкоджає нормальній господарській діяльності підприємства.
Слідчий СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував з тих підстав, що арешт на футляр технологічної мережі транспортування розчину гідрохлориду натрію, який визнаний відповідною постановою речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчим суддею було накладено обгрунтовано, із урахуванням даних кримінального провадження, при цьому насьогодні відносно вказаного речового доказу призначено проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої триває.
Слідчий суддя вивчивши клопотання про скасування арешту майна та дослідивши долучені до нього документи, засулхавши учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що слідчими СУ ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120 181 100 300 010 06 від 17.02.2018 року, за ознаками складу злочинів, передбачених ст..356, ч. 1 ст. 194 КК України.
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні було розпочате за зверненням «Білоцерківвода», що за адресою: Київська область м. Біла Церква вул. Сухоярська, 14, про те, що працівники TOB «Новація-1» вчинили самоправні дії та умисне пошкодження по відношенню до майна Білоцерківської міської ради яке перебуває в концесії TOB «Білоцерківвода» - трубопроводу, який сполучає насосну станцію першого підйому з водоочисними спорудами та розташована поблизу с. Глибочка, Білоцерківського району Київської області, який використовується на даний час як технологічний футляр для транспортування розчину гіпохлориду натрію.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2019 року було задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_5 та накладено арешт на футляр технологічної мережі транспортування розчину гідро хлориду натрію, довжиною 4,7 км., із сталевих труб, діаметром 1420 мм. Довжиною 4,4 км. та діаметром 1020 мм. 0,3 км., що розміщений під землею від водоочисних споруд питної води ТОВ «Білоцерківвода» (м. Біла Церква, вул.. Ставищанська, 30) та насосною станцією 1-го підйому (водозбір на р. Рось, с. Глибочка, Білоцерківського району).
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положеннями ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З тексту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2019 року вбачається, що арешт на майно, а саме на футляр технологічної мережі транспортування розчину гідро хлориду натрію, довжиною 4,7 км., із сталевих труб, діаметром 1420 мм. Довжиною 4,4 км. та діаметром 1020 мм. 0,3 км., що розміщений під землею від водоочисних споруд питної води ТОВ «Білоцерківвода» (м. Біла Церква, вул.. Ставищанська, 30) та насосною станцією 1-го підйому (водозбір на р. Рось, с. Глибочка, Білоцерківського району), було накладено з метою збереження речових доказів. Слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120 181 100 300 010 06 від 17.02.2018, за ознаками складу злочинів, передбачених ст..356, ч. 1 ст. 194 КК України, наразі триває, при цьому останнє здійснюється, зокрема щодо неправомірних дій працівників ТОВ «Новація-1», а щодо речового доказу, на який накладено арешт, призначено проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої триває.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії досудового розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2019 року, що дає слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала, оскільки обставини, на які посилається заявник в обґрунтування клопотання зокрема наявність законого володіння арештованим майном, що підтверджено рішенням суду, підлягають з'ясуванню в ході досудового розслідування.
На підставі викладеного, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідалністю «Новація-1» про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 25 січня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110030001006 - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1