П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/2689/18
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Димерлія О.О.
суддів: Осіпова Ю.В. , Шляхтицького О.І.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що на виконанні відповідача знаходяться два виконавчі провадження ВП № 56160126 (державний виконавець Яковець Г.В.) та ВП № 56753162 (державний виконавець Безпалов О.С.) щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину ОСОБА_3 .
Позивач вважає протиправними дії та бездіяльність Корабельного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області за таких підстав.
Станом на 27.12.2018 року жодної постанови, зазначеної у пунктах 1 - 4 частини 9 ст. 71 Закону "Про виконавче провадження", винесеної виконавцем 30.10.2018 року, позивач не отримувала, докази направлення цих постанов до виконання відповідними органами в матеріалах виконавчого провадження відсутні, також відсутні відомості про їх оскарження.
В матеріалах виконавчого провадження відсутня декларація боржника про доходи і майновий стан, а також відсутні докази притягнення боржника до адміністративної відповідальності за неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, хоча про можливість притягнення до адміністративної відповідальності боржник був попереджений постановою державного виконавця Яковець Г.В. від 16.04.2018 року.
Просить суд визнати протиправними дії та бездіяльність Корабельного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області щодо:
- порушення строків винесення державним виконавцем Яковець Г.В. постанови про відкриття виконавчого провадження № 56160126;
- не здійснення державним виконавцем Яковець Г.В. стягнення за виконавчим написом нотаріуса від 11.07.2018 року за р. № 2470 в рамках зведеного виконавчого провадження;
- порушення строку винесення державним виконавцем Яковець Г.В. постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України та інших постанов від 30.10.2018 року;
- не направлення державним виконавцем Яковець Г.В. постанов від 30.10.2018 року сторонам виконавчого провадження та до виконання відповідними органами;
- не притягнення державним виконавцем Яковець Г.В. боржника до адміністративної відповідальності згідно статті 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За наслідками розгляду зазначеної справи Херсонського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Визнано протиправною бездіяльність Корабельного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області щодо не здійснення державним виконавцем Яковець Г.В. стягнення за виконавчим написом нотаріуса від 11.07.2018 року за р. № 2470 в рамках зведеного виконавчого провадження.
Визнано протиправною бездіяльність Корабельного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області щодо порушення строку винесення державним виконавцем Яковець Г.В. постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 30.10.2018 року у виконавчому провадженні № 56160126.
Визнано протиправною бездіяльність Корабельного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області щодо порушення вимог ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" щодо не направлення постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 30.10.2018 року, постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 30.10.2018 року, постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 30.10.2018 року, постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 30.10.2018 року рекомендованим поштовим направленням.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції - щодо тієї частини позовних вимог, в задоволенні яких суд відмовив, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті та відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.02.2018 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г., виданий виконавчий напис, реєстровий № 370 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51663 грн. 50 коп.
11.04.2018 року до відповідача надійшла письмова заява стягувача щодо прийняття на примусове виконання виконавчого документа.
11.04.2018 року державним виконавцем Яковець Г.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 56160126.
16.04.2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт манна боржника. Обтяження внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
16.04.2018 року на адресу ОСОБА_2 направлено виклик на прийом до державного виконавця, однак боржник за викликом не з'явився.
30.10.2018 року державним виконавцем винесена:
постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;
постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;
постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 відсутнє.
11.07.2018 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г., виданий виконавчий напис, реєстровий № 2470 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 77256 грн. 50 коп.
11.07.2018 року позивач звернулась до ВДВС з заявою про прийняття до виконання виконавчого напису від 11.07.2018 року.
16.07.2018 року державним виконавцем Беспаловим О.С. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 56753162.
01.10.2018 року державним виконавцем направлено запити до ДФС та ПФУ. Згідно відповіді ДФС у боржника відсутні рахунки відкриті у банківських установах, джерела отримання доходів відсутні.
Згідно відповіді ПФУ ОСОБА_2 пенсію не отримує, та не працевлаштований.
19.10.2018 року державним виконавцем здійснено виїзд за адресою місця проживання боржника. На час проведення виконавчих дій вдома нікого не було. Майновий стан боржника перевірити не вдалось. Було залишено виклик на 24.10.2018 року на 10.00 год. про що складено відповідний акт державного виконавця. За викликом боржник не з'явився.
За виконавчим провадженням № 56160126 з Сідельникова ОСОБА_4 підлягають стягненню:
- 27775,00 грн. заборгованості по сплаті аліментів на дитину за період з 29.07.2017 року по 28.12.2017 року;
- 23288,50 грн. пені за порушення зобов'язань по сплаті аліментів на дитину за період з 29.07.2017 року по 24.01.2018 року.
За виконавчим провадженням ВП № 56753162 з ОСОБА_2 підлягають стягненню:
- 36000,00 грн. заборгованості зі сплати аліментів на дитину за період з 29.12.2017 року по 28.06.2018 року;
- 40486,50 грн. пені за порушення зобов'язань по сплаті аліментів за період з 25.01.2018 року по 28.06.2018 року.
З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих написів нотаріусів.
Приписами ч. 1, 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Отже, суд апеляційної інстанції щодо бездіяльності відповідача, яка виразилась у порушенні строків винесення державним виконавцем Яковець Г.В. постанови про відкриття виконавчого прова дження № 56160126 зазначає наступне:
Частиною 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що ви конавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
З матеріалів справи убачається , що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив: «Судом встановлено, що 11.04.2018 року стягувач звернулася до відповідача з заявою про прийняття на примусове виконання виконав чого документа.
11.04.2018року старшим державним виконавцем Яковець Г.В. відкрито виконавче про вадження № 56160126.
Таким чином, державним виконавцем не порушено строків винесення постанови про відкриття виконавчого провадження».
Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким твердженням, так як згідно інформації про виконавче провадження ВП № 56160126, отриманої з Ав томатизованої системи виконавчих проваджень, яка знаходиться в матеріалах справи, за виконавчим документом, який надійшов до ви конавця 11.04.2018 року, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого прова дження винесена не 11.04.2018 року, як стверджувала представник відповідача, а лише 16.04.2018 року, що є порушенням вимог ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче прова дження».
Згідно статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в АСВП, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Функціонування АСВП врегульоване наказом Міністерства юстиції України «Про за твердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження» від 05.08.2016 року №2432/5.
Відповідно до п. 6 розділу «І. Загальні положення» цього наказу система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в органах державної виконавчої служби, у приватного виконавця, а саме:
реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції та етапів її проходження;
об'єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними вико навцями;
реєстрацію виконавчих дій та виготовлення документів виконавчого прова дження;
контроль за дотриманням строків вчинення виконавчих дій;
надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження, тощо.
Отже з огляду на вищевикладене мало місце порушення строків винесення державним виконавцем Яковець Г.В. постанови про відкриття виконавчого провадження № 56160126.
Щодо бездіяльності відповідача, яка виразилась у не притягненні боржника до ад міністративної відповідальності згідно статті 188-13 Кодексу України про адміністрати вні правопорушення:
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції лише процитував норму статті 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення і перейшов до аналізу порядку притя гнення до адміністративної відповідальності на підставі статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про яку не йшлось в позовній заяві.
Разом з тим, у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і май новий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, непові домлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом вико навця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
В матеріалах виконавчого провадження відсутня декларація боржника про доходи і майновий стан, а також відсутні докази притягнення боржника до адміністративної від повідальності за неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, хоча про можливість притягнення до адміністративної відповідальності боржник був попереджений постановою державного виконавця Яковець Г.В. від 16.04.2018 року.
Згідно статті 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення невико нання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про від рахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недосто вірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу держав ного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», чи зазначення у такій декла рації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом дер жавного виконавця, приватного виконавця -
тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мініму мів доходів громадян.
У відповідності з вимогами ст. 244-21 Кодексу України про адміністративні правопо рушення «органи державної виконавчої служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з невиконанням законних вимог державного виконавця (стаття 188-13).
Від імені органів державної виконавчої служби розглядати справи про адміністрати вні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальники органів державної виконавчої служби, яким безпосередньо підпорядковані державні виконавці».
Відповідно до п. 4 розділу «XIV. Відповідальність у виконавчому провадженні» Інстру кції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5 (далі - Інструкція № 2832/5), у разі порушення законних вимог виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами виконавець складає прото кол про адміністративне правопорушення (далі - протокол) на бланку за встановленою фор мою (додаток 11) та в день складання реєструється виконавцем в журналі реєстрації протоко-про адміністративні правопорушення (додаток 12).
Відповідно до п. 5 розділу XIV Інструкції 2832/5 протокол про адміністративне право порушення державного виконавця розглядається начальником органу державної виконавче: служби у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
При отриманні протоколу начальником формується справа про адміністративне право порушення.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло письмове повідомлення про відкладення розг ляду справи.
За результатами розгляду справи начальник органу державної виконавчої служби ви носить одну з таких постанов:
постанова про накладення адміністративного стягнення (додаток 13);
постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення (додаток 14).
Постанова у справі про адміністративне правопорушення підписується начальником органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою та має відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 4 Закону.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що жодних дій, передбачених ч. 1 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» ст. 244-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення вчинено не було.
Відповідальність у вико навчому провадженні» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5, відповідач не вчинив, в матеріалах виконавчого провадження докази вчинення таких дій відсутні, що є дока зом твердження позивачки про бездіяльність відповідача стосовно не притягнення держав ним виконавцем Яковець Г.В. боржника до адміністративної відповідальності згідно статті 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскільки детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та докази щодо фактичного понесення витрат на правову допомогу були надані суду першої інстанції одночасно з позовною заявою, то суд був зобов'язаний вирішити питання про розподіл судо вих витрат в рішенні (п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України).
Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати по кладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, зві льнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина ком пенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, вста новленому Кабінетом Міністрів України.
Суд звільнив позивачку від сплати судового збору, проте в позовній заяві також була зазначена вимога про стягнення з відповідача на користь позивачки фактично понесених су дових витрат на правничу допомогу, які відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.3 ст. 132 КАС України) і згідно з поданим попереднім розрахунком та квитанцією склали 6485,50 грн.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст.134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч.ч. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що на підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги №13 від 14.12.2018 р., копію квитанції до прибуткового касового ордера №20 від 26.12.2018 р. на суму 6485, 50 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 62219.
При цьому, у додатку до позовної заяви від 27.12.2018 р. надано попередній (орієнтований ) розрахунок суми судових витрат , які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, розмір гонорару адвоката встановлено виходячи з наступного:
- зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції - 1 година, що загалом становить 926, 50 грн.;
- ознайомлення з документами, в т.ч. в АСВП - 2 години, що загалом становить 1853,00 грн.;
- підготовка та подання до суду позовної заяви - 1 година, що загалом становить 926, 50 грн.;
- участь в підготовчому судовому засіданні - 1 година, що загалом становить 926, 50 грн.;
- участь в судовому засіданні по суті спору - 2 години, що загалом становить 1853,00 грн.;
Всьго: 6485,50 грн.
Також, у додатку до апеляційної скарги від 04.02.2019 р. надано попередній (орієнтований ) розрахунок суми судових витрат , які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, розмір гонорару адвоката встановлено виходячи з наступного:
- ознайомлення зі змістом рішення суду - 1 година, що загалом становить 960,50 грн.;
- підготовка та подання до суду апеляційної скарги - 3 години, що загалом становить 2881, 50 грн.;
- участь в судовому засіданні по суті спору - 1 година, що загалом становить 960,50 грн.;
Всьго: 4802,50 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що вказаний договір та наявні у ньому розрахунки затраченого адвокатом часу не можуть відповідати дійсним обставинам, оскільки визначені під час укладення договору про надання правової допомоги на майбутнє та є орієнтовними.
Крім того, сплата щодо участі в судовому засіданні апеляційної інстанції витрат у розмірі 960,20грн. на представництво інтересів клієнта під час судового розгляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів не приймає, оскільки адвокатом таке представництво не здійснювалось так як справа розглядалась в письмовому провадження без участі сторін.
При цьому, суд звертає увагу, що справи з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця не є складними.
У зв'язку з цим, колегія суддів дійшла висновку, що сплачена позивачем сума на професійну правничу допомогу є не співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а тому, вартість такої послуги, а саме, 11288,00 грн., в даному випадку є необґрунтованою та явно завищеною.
Крім того, згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга № 31107/96, узагальнив свою минулу практику стосовно угод про виплату адвокату гонорару і сформулював основні положення стосовно таких угод.
Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об'єднаного Королівства (№ 2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.
На підставі викладеного, з урахуванням співмірності, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги щодо стягнення з Корабельного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції в сумі 4000 грн..
Оскільки суд першої інстанції в частині позовних вимог було відмовлено та не розглянуто питання щодо про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, було порушено норми процесуального та матеріального права, тому постановлене судове рішення, на підставі ст. 317 КАС України, підлягає скасуванню у відповідній частині з ухваленням нової постанови в частині розподілу судових витрат та задоволення частини позовних вимог в яких було відмовлено.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог скасувати.
Прийняти в цій частині нове рішення.
Визнати протиправними дії та бездіяльність Корабельного відділу державної виконавчої служби м. Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області щодо:
- порушення строків винесення державним виконавцем Яковець Г.В. постанови про відкриття виконавчого провадження №56160126;
- не притягнення державним виконавцем Яковець Г.В. боржника до адміністративної відповідальності згідно статті 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути з Корабельного відділу державної виконавчої служби м. Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (73027, м. Херсон, вул. Стрітенська, буд.7, код ЄДРПОУ 34906677) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) грн.
В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя Димерлій О.О.
Судді Осіпов Ю.В. Шляхтицький О.І.