П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/1931/19
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Градовського Ю.М., Крусяна А.В., Яковлєва О.В., у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019р. про відмову у задоволенні заперечення на ухвалу суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Музичук Олени Вілеріївни т.в.о. Подільського міського голови про визнання незаконним та скасування розпоряджень, скасування наказу, зобов'язання повернути кошти,-
У квітні 2019р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до голови Музичук О.В. т.в.о. Подільського міського голови, в якому просив:
- визнати розпорядження т.в.о. Подільського міського голови Музичук О.В. від 13.06.2018р. про призначення ОСОБА_3 на посаду директора Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Подільської міської ради та наказ про присвоєння їй 11 рангу посадової особи без проведення конкурсу незаконним;
- скасувати розпорядження т.в.о. Подільського міського голови Музичук О.В. від 13.06.2018р. про призначення ОСОБА_3 на посаду директора Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Подільської міської ради та наказ про присвоєння їй 11 рангу посадової особи;
- скасувати наказ про присвоєння ОСОБА_3 11 рангу посадової особи;
- визнати незаконним розпорядження т.в.о. Подільського міського голови Музичук О.В. від 13.06.2018р. про встановлення ОСОБА_3 щомісячної премії у розмірі 50% від посадового окладу на протязі 2018р. з 14.06.2018р., на підставі того, що премія призначається лише за результатом т.в.о. Подільського міського голови Музичук О.В. від 13.06.2018р. виконаної роботи, а не наперед;
- скасувати розпорядження т.в.о. Подільського міського голови Музичук О.В. від 13.06.2018р. про встановлення ОСОБА_3 щомісячної премії у розмірі 50% посадового окладу на протязі 2018р. починаючи з 14.06.2018р.;
- зобов'язати відповідача повернути кошти, сплачені ОСОБА_3 , на підставі її незаконного розпорядження від 13.06.2018р. про призначення щомісячної премії ОСОБА_3 у розмірі 50% посадового окладу на протязі 2018р. з 14.06.2018р..
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2019р. адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
17.04.2019р. ОСОБА_1 звернувся в суд із запереченнями на вказану ухвалу без руху.
Проте, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2019р. у задоволенні заперечень щодо пропуску строків ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвали суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду дану справу.
11.06.2019р. ОСОБА_1 подав заяву про відвід судової колегії: Градовського Ю.М., Крусяна А.В., Яковлєва О.В., посилаючись на те, що судова колегія відмовляючи у проведенні судового засідання в режимі відеоконференції порушує його права, а відтак вказана обставина викликає сумнів у об'єктивності та неупередженості даної колегії суддів. Серед вказаного, ОСОБА_1 в черговий раз висловлює в бік головуючого судді та колегії суддів образи та погрози, чим створює тиск на судову колегію, чим змушує суддів прийняти судове рішення на його користь.
Сторони були сповіщені по час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте, в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили.
З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.36 КАС України, а порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу - ст.40 КАС України.
Так, у відповідності до ч.1,2 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст.31 цього Кодексу.
Отже, за правилами ч.2 цієї статті, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст.37 цього Кодексу.
В той же час ст.39 КАС України встановлені вимоги до заяви про відвід (самовідвід).
Так, у відповідності до ч.3 ст.39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
При цьому, суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.
Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Вказане положення узгоджується зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Разом з тим, вищевказана заява про відвід ґрунтується виключно на доводах про те, що колегія суддів відмовляючи у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції порушила норми процесуального права.
Проте, наведені у заяві обставини не можуть слугувати підставами для відведення колегії суддів як такі, що викликають сумнів в упередженості, оскільки за правилами ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, оскільки саме від сторін та ступеня реалізації ними своїх процесуальних прав, доведення суду переконливості своєї позиції суду, підтвердження її належними та допустимими доказами, залежить результат розгляду кожної конкретної справи.
Крім того, жодних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судової колегії в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які б викликали сумнів в упередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід колегії суддів не вбачається.
Проаналізувавши вищевикладене, судова колегія вважає подану заяву про відвід колегії суддів: Градовського Ю.М., Крусяна А.В., Яковлєва О.В., необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.36, 40, 325 КАС України, колегія суддів, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Градовського Ю.М., Крусяна А.В., Яковлєва О.В. - визнати необґрунтованою.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв