П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 814/1361/18
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року про відмову в роз'ясненні судового рішення, прийняту у складі суду судді Мороз А.О. у місті Миколаїв по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
01 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 був задоволений частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в обчисленні розміру призначеної ОСОБА_1 з 24.05.2017 р. пенсії з грошового забезпечення з урахуванням грошової (матеріальної) допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, зазначених у довідці військової прокуратури Миколаївського гарнізону від 29.03.2010 р. №1018. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсії з 24.05.2017 р. в розмірі, обчисленому з урахуванням усіх складових грошового забезпечення з урахуванням грошової (матеріальної) допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, зазначених в довідці військової прокуратури Миколаївського гарнізону від 29.03.2010 р. Відмовлено у задоволенні вимоги щодо звернення до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у межах стягнення суми за місяць.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернулось до суду із апеляційною скаргою.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду, прийняте 24 липня 2018 року - залишено без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду, прийняте 24 липня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії - залишено без змін.
08 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року. В обґрунтування заяви позивачем було зазначено, що є не зрозумілим, які складові грошового забезпечення підлягають врахуванню під час перерахунку пенсії, адже в рішенні суду зазначено про складові грошового забезпечення згідно довідки від 29.03.2010 року, але військовою прокуратурою було видано іншу довідку від 21.04.2017 р., в якій зазначені інші складові грошового забезпечення.
Ухвалою Миколаївського окружного суду від 11 квітня 2019 року у роз'ясненні рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 р. у справі №814/1361/18 відмовлено.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що п. 3 резолютивної частина рішення суду від 24.07.2018 у справі №814/1361/18 не припускає кілька варіантів її тлумачення, і повністю відтворює зміст частини позовних вимог, в якій було задоволено позов. Щодо посилання позивача на наявність іншої довідки з іншими складовими грошового забезпечення, то суд зазначає, що довідка військової прокуратури Південного регіону України від 21.04.2017 р. №18-73вих-17 не була предметом дослідження під час розгляду справи, не була долучена до матеріалів справи, а також у позовній заяві були відсутні посилання на цю довідку, як в частині позову щодо обґрунтування вимог позивача, так і в самих позовних вимогах. Тобто, у разі роз'яснення рішення шляхом зазначення про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з врахуванням довідки військової прокуратури Південного регіону України від 21.04.2017 р. №18-73вих-17я, то таке тлумачення призведе до зміни рішення суду, що є неприпустимим, адже суперечить нормам КАС України.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 11 квітня 2019 року про відмову в роз'ясненні судового рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 та надати роз'яснення пункту 3 резолютивної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 р.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суть заяви про роз'яснення судового рішення зводилася не до необхідності зазначення у резолютивній частині довідки військової прокуратури Південного регіону України від 21.04.17 р. №18-73вих-17, а до того, що внаслідок існуючої редакції пункту З результативної частини рішення, а саме вибраного судом стилістичної побудови речення, є не зрозумілим, до яких складових грошового забезпечення та їх розмірів, має бути приєднано для розрахунку пенсії грошову (матеріальну) допомогу на оздоровлення і матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань з довідки від 29.03.2010 року. Апелянт вказує, що предметом позовної заяви було оскарження неправомірної відмови відповідача включити до вже призначеної пенсії на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 21.04.17 р. №18-73вих-17, грошову (матеріальну) допомогу на оздоровлення і матеріальну допомоги для вирішення соціально-побутових питань, відомості про розміри яких вказані в іншій довідці від 29.03.2010 року №1018. При цьому, посилання у заяві на довідку військової прокуратури Південного регіону України від 21.04.17 р. №18-73вих-17 носило не доказовий, а інформаційний характер.
Апелянт також вказує, що відповідач виходячи зі свого розуміння судового рішення, узяв з довідки від 29.03.2010 року до розрахунку пенсії не тільки грошову (матеріальну) допомогу на оздоровлення і матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у загальному розмірі, але з цієї ж довідки виплачену за 24 місяці премію-2686,17 грн., надбавку за виконання особливо важливих завдань - 2308 грн., надбавку, яка передбачає доступ до державної таємниці - 293,93 грн., які разом складають 5288,1 грн. Крім того, в розрахунку відповідача розміри окладів за посадою, військовим званням та вислугу років є меншими за розміри з яких мені було призначено пенсію, що також вплинуло на зменшення пенсії у підсумку. Таким чином, вибраний відповідачем варіант тлумачення судового рішення призвів до зменшення всіх складових грошового забезпечення і врахування на цьому фоні грошової (матеріальну) допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань дає відповідачу підстави стверджувати, що він начебто виконав судове рішення. Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції у пункті 3 рішення незважаючи на вказання у позові, не зазначив номер довідки №1018, а вказав тільки її дату реєстрації, що також дає відповідачу привід для тлумачення рішення за своїм варіантом, а тому і у зв'язку з цим необхідно роз'яснення судового рішення.
Враховуючи викладене, на думку апелянта, суд першої інстанції при вирішенні заяви про роз'яснення судового рішення всебічно та повно не з'ясував всіх обставин справи, внаслідок невірного визначення характеру та змісту заяви, прийшов до хибного висновку, що роз'яснення призведе до необхідності застосування нового доказу і відповідно зміни рішення.
12.06.2019 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначає, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції є необґрунтованою та безпідставною, ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положеннями ч. 1 ст. 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Відтак, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим вищевказана правова норма не містить.
У п.19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 вказано, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. Це питання розглядається тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому, суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Більш того, роз'яснення судового рішення можливе, коли воно нечітке за змістом, є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення.
Разом з тим, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Колегія суддів вважає, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року є цілком зрозумілим та не потребує роз'яснення. З резолютивної частини рішення суду апеляційної інстанції вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть її ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом її роз'яснення не потребує.
Суд звертає увагу заявника, що у відповідності до положень ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, резолютивна частина рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року якою, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській перерахувати та виплачувати позивачу пенсію з 24.05.2017 р. в розмірі, обчисленому з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, з урахуванням грошової (матеріальної) допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, зазначених в довідці військової прокуратури Миколаївського гарнізону від 29.03.2010 р повністю відтворює зміст прохальної частини позову, в якій його було задоволено.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника, що згідно положень ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. При цьому згідно ч.2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. При цьому, у випадку незгоди з діями відповідача щодо перерахунку пенсії, заявник має право як звернутись із скаргою в порядку виконання судового рішення, так і оскаржити дії відповідача в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, вирішуючи питання щодо роз'яснення судового рішення, судова колегія суддів дійшла висновку, що зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що позивач звернувся до суду за роз'ясненням постанови не з підстав незрозумілості її резолютивної частини, а у зв'язку з необхідністю роз'яснення порядку виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції, що довідка військової прокуратури Південного регіону України від 21.04.2017 р. №18-73вих-17 не була предметом дослідження під час розгляду справи, не була долучена до матеріалів справи, а також у позовній заяві були відсутні посилання на цю довідку, як в частині позову щодо обґрунтування вимог позивача, так і в самих позовних вимогах. Тобто, у разі роз'яснення рішення шляхом зазначення про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з врахуванням довідки військової прокуратури Південного регіону України від 21.04.2017 р. №18-73вих-17я, таке тлумачення призведе до зміни рішення суду, що суперечить нормам КАС України.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що заява про роз'яснення рішення суду не підлягає задоволенню, оскільки рішення є зрозумілим, містить викладення встановлених судом обставин, мотиви, з яких суд виходив при прийнятті рішення, положення закону, яким він керувався, а також висновки суду по суті позовних вимог, а відповідно до положень ст. 254 КАС України, судове рішення роз'яснюється лише в разі його незрозумілості. При цьому доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 254, 292, 311, 312, 316, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року про відмову в роз'ясненні судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року про відмову в роз'ясненні судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без задоволення - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: О. І. Шляхтицький