12 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/2256/18
Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В..
при секретарі Жигайлової О.Е.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні о 14:49 год. в м. Херсоні, повний текст рішення виготовлений та підписаний 04.12.2018 р., по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
У листопаді 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-13715-17 від 15 березня 2018 року, рішення № 0085841301 від 24.07.2018 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач є платником єдиного податку та платником ЄСВ з 06 травня 2008 року. Також з 2008 року він є пенсіонером за віком. У 2017, 2018 році позивач помилково подав звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (додаток 5) за 2016 та 2017 р.р. В квітні 2018 року до Новокаховської ОСОБА_2 , по рекомендації інспектора, позивач подав додаток 6 до Порядку формування страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (пункт 5 розділу 3), скасовуючи помилкові звіти. При подальшому зверненні до ОДПІ відповіли, що помилковий звіт виправити неможливо. Але, як пенсіонеру за віком, ці нарахування можна сплачувати добровільно, а не примусово. Головне управління ДФС у Херсонській області направило податкове повідомлення-вимогу від 15.03.2018 року № Ф-13715-17 за яким на підставі порушення ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів нарахована сума недоїмки 12245,64 грн., а також застосовано штрафні санкції та нараховано пеню. Посилаючись на ст. 4 ЗУ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, як особа, яка досягла пенсійного віку та отримує пенсію, зазначені рішення вважає протиправними та просить їх скасувати.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що позивачем до контролюючого органу самостійно було подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік N 1700233550 від 13.01.2017, де самостійно визначено суму єдиного внеску у розмірі 3797,64 грн., та Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 N 8542835 від 12.01.2018, де самостійно визначено суму єдиного внеску у розмірі 8448,00 грн. Вказані суми єдиного соціального внеску, визначеного самостійно позивачем, не сплачено у граничні строки. За несплату єдиного внеску позивачем було прийнято рішення №0085841301 від 24 липня 2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. У зв'язку із наявністю станом на 28 лютого 2018 року за позивачем заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 12245,64 гри., контролюючим органом було визначено зобов'язання згідно вимоги від 15.03.2018 № Ф-13715-17 зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 12245,64 грн. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 15.03.2018 №Ф-13715-17 на суму 12245,64 грн., та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 24.07.2018 №0085841301 прийняті згідно норм чинного законодавства та не підлягають скасуванню.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ст. 12 КАС України справа відноситься до справ незначної складності.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію є фізичною особою-підприємцем та обрав спрощену систему оподаткування.
Відповідно до пенсійного посвідчення позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та є пенсіонером за віком.
Позивачем до контролюючого органу самостійно було подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік N 1700233550 від 13.01.2017 р., де визначено суму єдиного внеску у розмірі 3797,64 грн., також подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 N 8542835 від 12.01.2018 та визначено суму єдиного внеску у розмірі 8448.00 гри.
Вказані суми єдиного соціального внеску, визначеного самостійно Позивачем, не сплачено у граничні строки у зв'язку з чим відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) та рішення про стягнення фінансових санкцій.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про сплату недоїмки від 15.03.2018 року № Ф-13715-17 та Рішення № 0085841301 від 24.07.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску підлягають скасуванню як протиправні, оскільки позивач є особою, яка отримує пенсію за віком.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон України № 2464).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до ч.4, ч.5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Згідно з ч.1 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з ч.2, ч.3 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Згідно з п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сумм.
Відповідно до ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 1948 року, досягнув пенсійного віку у 2008 році та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.9), а тому колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що позивач звільнений від сплати єдиного внеску у відповідності до ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подання позивачем відповідної звітності про нарахування єдиного внеску не є визначальною для прийняття вимоги про сплату недоїмки та застосування фінансових санкцій, оскільки добровільна участь у сплаті єдиного внеску, може бути підтверджена не шляхом подання звітності, а шляхом сплати коштів.
В іншому випадку, дії податкового органу, а саме прийняття вимоги про сплату недоїмки, дають підстави визнати, що вони направлені на примусове в подальшому стягнення єдиного соціального внеску, що суперечить вищенаведеним приписам Закону № 2464-VІ та є порушенням прав позивача.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі та його обгрунтованість.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Повний текст судового рішення складено 14.06.2019 року.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: Ю.В. Бойко
Суддя: Ю.В. Осіпов