П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 484/1139/19
Головуючий в 1 інстанції: Маржина Т.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.,
суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області Третяка Дмитра Андрійовича про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, -
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Миколаївській області, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області Третяка Дмитра Андрійовича (далі - Інспектор), в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 04.03.2019 року серії ЕАВ №962126, передбачене ч.1ст.121 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки ґрунтується виключно на припущеннях щодо можливого переобладнання транспортного засобу з причепом, без урахування даних протоколів перевірки технічного стану, а також наданих водієм пояснень.
Також вважає, що інспектором грубо порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлений статтями 268, 276 КУпАП, зокрема щодо прав особи, яка притягається до відповідальності, а також місця її розгляду.
Окрім того, позивач звернув увагу, що оскаржувана постанова містить невірні дані номерних знаків транспортного засобу та причепу, а також, адресу розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 квітня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із того, що з наявних в матеріалах справи фотокарток та відеозапису вбачається, що транспортний засіб та його причеп дійсно переобладнані шляхом нарощування їх бортів, що є порушенням п. 31.3 «а» ПДР, а отже інспектор патрульної поліції обґрунтовано притягнув водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ч.1 ст.121 КУпАП.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення - про задоволення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення не надав належної правової оцінки його доводам з приводу підстав зупинення транспортного засобу, місця вчинення правопорушення та способу його виявлення (фіксації).
Також зазначив, що наданий Інспектором відеозапис не є належним доказом вчинення правопорушення, оскільки оскаржувана постанова не містить інформацію за допомогою якого технічного засобу він був зроблений.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає на безпідставність наведених апелянтом доводів, а тому просить залишити судове рішення без змін.
У зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статті 311 КАС України.
Перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи та додержання норм матеріального і процесуального права, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Постановою інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області від 04.03.2019 року серії ЕАВ №962126, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. 7).
Підставою для накладення такого стягнення, стало те, що 03.03.2019 року близько 23:59 год. позивач керував транспортним засобом марки КАМАЗ 5320 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом ГКБ 8350 д.н.з. НОМЕР_2 , кузови яких були переобладнані шляхом збільшення висоти бортів, за відсутності відповідних записів у реєстраційних документах, що є порушенням п. 31.3 «а» ПДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП визначено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 31.3 (а) ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.32 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії. Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах. Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно частини 1,2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналіз наведених вище положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись суб'єктом владних повноважень певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.
Водночас, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.
Ознайомившись зі змістом оскаржуваної постанови, колегією суддів встановлено, що остання не містить жодних посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено такий відеозапис, а отже останній викликає сумніви у його належності, як доказу вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічна правова позиція неодноразово наводилась Верховним Судом у постановах від 30.05.2018 р. по справі № 337/3389/16-а та від 15.11.2018 року по справі № 524/7184/16-а.
В адміністративному позові та апеляційній скарзі позивач неодноразово зазначав, що причину його зупинення, інспектор патрульної поліції пов'язував з несправністю освітлення номерного знаку, однак у відзивах на позовну заяву та апеляційну скаргу відповідач посилається на іншу причину зупинення, переобладнання транспортного засобу.
Ознайомившись з наявним в матеріалах справи відеозаписом, колегією суддів встановлено, що події, які на ньому зафіксовані починаються із розмови інспектора з водієм транспортного засобу вже після його зупинення, а отже наданий відеозапис не дає можливості достовірно встановити причини його зупинення.
Водночас, колегія суддів вважає безпідставними зазначені відповідачем причинини зупинення транспортного засобу, оскільки візуальний огляд рухомого автомобілю у нічний час, без застосування спеціальних приладів значно ускладнює можливість встановити ознаки переобладнання транспортного засобу, а тим більше його законність.
Понад те, в матеріалах справи наявні протоколи перевірки технічного стану транспортного засобу та причепу, складені ПП «Випробувальний центр технічної діагностики» №00118-01023-18 від 27.06.2018 року та №00118-01158-18 від 17.07.2018 року, згідно яких, автомобіль марки КАМАЗ 5320 д.н.з. НОМЕР_1 , а також причеп ГКБ 8350 д.н.з. НОМЕР_2 є технічно справними, записи про їх переобладнання відсутні (а.с. 12-13).
Згідно пункту 11 частини 1 статті 23 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Наказом МВС № 354 від 13.10.2008 року затверджено Порядок здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації (далі - Порядок №354), який визначає процедуру проведення працівниками Державтоінспекції (далі - ДАІ) перевірок технічного стану колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) під час їх експлуатації в період між державними технічними оглядами, які здійснюються у випадку наявних ознак, що свідчать про технічну несправність КТЗ або забруднення ним навколишнього середовища, відповідно до вимог абзацу першого пункту 21 статті 11 Закону України "Про міліцію".
Пунктом 3 розділу I Порядку№354 визначено, що за результатами перевірки складається Акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу (далі - Акт перевірки) за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, копія якого надається водієві КТЗ.
У пункті 14 Акта перевірки під час перевірки технічного стану проставляється відмітка "Х", зокрема у разі виявлення технічних несправностей або переобладнання КТЗ з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів відмітка "Х" проставляється в третій графі (не відповідає вимогам).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що Акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу, інспектором патрульної поліції не складався, а отже належні докази у підтвердження порушенням ОСОБА_1 п. 31.3 «а» Правил дорожнього руху в матеріалах справи відсутні.
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (п. 4.1)
Оскільки відповідачем не виконано вимоги закону щодо з'ясування обставин правопорушення та не надано доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачаться на її користь, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення та як наслідок неправомірність притягнення його до адміністративної відповідальності.
Враховуючи, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, є всі підстави, відповідно до статті 317 КАС України, для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції не вирішує питання про судові витрати, оскільки ОСОБА_1 не сплачував судовий збір, ані при поданні позовної заяви, ані при поданні апеляційної скарги, так як звільнений від такої сплати на підставі статті 288 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 квітня 2019 року - скасувати.
Ухвалити у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області Третяка Дмитра Андрійовича про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення - нове рішення про задоволення позову.
Скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області Третяка Дмитра Андрійовича про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 04.03.2019 року серії ЕАВ №962126, передбачене ч.1ст.121 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Доповідач - суддя І.О. Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя Л.П. Шеметенко