11 червня 2019 р.Справа № 639/6445/17
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Донець Л.О.,
Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.04.2019 року (головуючий суддя І інстанції: Труханович В.В.) по справі № 639/6445/17
за позовом ОСОБА_1
до Адміністрації Державної прикордонної служби України , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
21.03.2019, ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до суду з клопотанням, в якому просив суд, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту своєю ухвалою накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зі стягненням половини розміру штрафу на користь заявника, іншої половини до Державного бюджету України, зобов'язати правильно виконати рішення суду та зробити правильний перерахунок пенсії та інше.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.04.2019 у задоволенні заявлених вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, з прийняттям нового рішення, яким задовольнити заявлені вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги, посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що судовим рішення Жовтневого районного суду м. Харкова у адміністративній справі №639/6445/17 за позовом позивача до Адміністрації державної прикордонної служби України (далі - боржник-1), Головного управління Пенсійного фонду України (далі - боржник-2) позов задоволено.
Визнано протиправними дії (бездіяльність) боржника-1 щодо оформлення та подання до боржника-2 документів для призначення пенсії заявнику, які не передбачали в складі грошового забезпечення заявнику щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 зі змінами.
Визнано бездіяльність дії (бездіяльність) боржника-2 щодо невиконання завдань покладених на нього п.п.1,3 п.4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі, яке затверджене постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 щодо здійснення контролю за призначенням (перерахунком ) і виплатою пенсії згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду, інших джерел, визначених законодавством.
Визнати дії (бездіяльність) боржника-2 щодо обчислення та виплати заявнику пенсії з грошового забезпечення та виплати позивачу пенсії з грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 зі змінами протиправними.
Зобов'язано боржника-1 отримати у військовій частині № НОМЕР_1 довідку (довідки) про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії заявнику з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889зі змінами та подати зазначену довідку до боржника-2.
Зобов'язано боржника-2 після отримання від боржника-1 довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії заявнику з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 зі змінами, призначити та виплачувати заявнику пенсію в розмірі якій обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 зі змінами та здійснити виплату заявнику недоплаченої частини основного розміру пенсії з 30.04.2017.
Зобов'язано боржників надати звіти про виконання судового рішення.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 у справі №639/6445/17 судове рішення Жовтневого районного суду м. Харкова у адміністративній справі №639/6445/17 залишено без змін.
16.02.2018 боржником-2 подано звіт про виконання судового рішення.
05.03.2018 боржником-1 подано звіт про виконання судового рішення.
06.03.2018 боржником-2 подано звіт про виконання судового рішення.
Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що боржниками надані звіти про виконання судового рішення, а питання правової оцінки доводам заявника про протиправність дій боржників щодо зазначення періоду для нарахування щомісячної додаткової грошової винагороди, оскільки визначення протиправними дії боржників на виконання судового рішення не є предметом розгляду справи в порядку судового контролю за виконанням судового рішення відповідно до ст.382 КАС України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У відповідності до ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
З огляду на зміст заявлених вимог позивач просить за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду Жовтневого районного суду м. Харкова у адміністративній справі №639/6445/17 ухвалою накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що боржниками виконаний обов'язок надати звіти про виконання судового рішення, та зі змісту наданих звітів можливо дійти до висновку про фактичне здійснення виконання судового рішення.
З огляду на це, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заявлених вимог.
Порушені права позивача у зв'язку, на його думку, неналежним виконанням судового рішення боржниками, оскільки боржником-1 при складанні довідки про щомісячні додаткові грошові винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №889 не включений березень 2017 року, тоді як це наведена постанова передбачає, колегія суддів вважає можливо захистити шляхом подання самостійного позову або вирішення спору в порядку вимог статті 383 КАС України.
Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права,тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню.
Згідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.04.2019 року по справі № 639/6445/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.О. Донець
Судді М.І. Гуцал А.П. Бенедик
Повний текст постанови складено 14.06.2019 року