06 червня 2019 р.Справа № 520/11052/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калитки О. М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника відповідача Коваленко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Балаклійського районного відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., місце складання м. Харків, повний текст складено 20.02.19 року по справі № 520/11052/18
за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3
до Балаклійського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області
про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 звернулись до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Балаклійського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області, в якому просили суд:
- визнати протиправною відмову Балаклійського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області у видачі ОСОБА_3 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
- зобов'язати Балаклійський районний відділ Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області оформити та видати ОСОБА_3 2002 року народження у зв'язку із досягненням ним 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про дитину і про її батьків, до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що відповідачем протиправно відмовлено у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ у зв'язку із досягненням 16-річного віку. На думку позивачів, зазначена відмова відповідача є протиправною та порушує права позивачів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі № 520/11052/18 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Балаклійського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправною відмову Балаклійського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області у видачі ОСОБА_3 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІ.
Зобов'язано Балаклійський районний відділ Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області розглянути заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_3 від 10.11.2018 року про оформлення паспорта громадянина України з урахуванням висновків суду у даній справі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , діючи як законні представники неповнолітнього ОСОБА_3 звернулися 10.11.2018 року до Балаклійського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області із заявою про оформити і видати дитині паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.21192 року №2503-ХII. Обґрунтовуючи подання зазначеної заяви позивачі вказали, що відповідно до положень Конституції України жоден не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, лише в інтересах національної безпеки економічного добробуту та прав людини. Отже, позивачі не даю згоду на збір і обробку персональних даних та категорично забороняють передачу будь-яких даних про себе до Єдиного державного демографічного реєстру забороняють формування стосовно нього УНЗР та використання щодо нього будь-яких засобів ЕДДР.
Листом від 14.11.2018 року №6326-251/6326-18 Балаклійським районним відділом Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області повідомлено позивачів про відсутність підстав для видачі ОСОБА_3 паспорта відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ. При цьому із посиланням на положення Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VІ та постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» вказано, що переконання особи, належність до окремих соціальних груп не можуть бути законною підставою для увільнення від своїх обов'язків перед державою або відмови від виконання законів. Також у листі зазначено, що видача документу, що посвідчує особу не можлива без обробки персональних даних особи (а.с. 10).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку відповідачем протиправно відмовлено у видачі позивачу ОСОБА_3 паспорту громадянина України у формі книжечки.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, що визначені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 року у зразковій справі №806/3265/17 за позовом ОСОБА_4 до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на, зокрема: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.
Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Як передбачено ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Згідно із ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Як передбачено п. 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України від 26.06.1992 №2503 НОМЕР_1 , бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
При цьому, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова від 25.03.2015 року №302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.
Відповідно до п. 2 Постанови від 25.03.2015 року №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено: з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII; з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Згідно із п. 3 Постанови від 25.03.2015 року №302 до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється.
При цьому, як визначено п.131 Постанови від 25.03.2015 року №302 до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація: інформація, зазначена в зоні візуальної перевірки паспорта; додаткова змінна інформація (про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у відповідному полі проставляється слово “відмова”. У разі відсутності інформації відповідне поле не заповнюється; біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи); засоби електронного цифрового підпису (у разі оформлення паспорта особі, яка досягла 18-річного віку) та засоби шифрування в порядку, встановленому законодавством.
Інформація вноситься до безконтактного електронного носія відповідно до рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.
Відповідно до пп.1 п.7 Постанови від 25.03.2015 року №302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються: особі, яка досягла 14-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Так, позивачі, звертаючись до відповідача із зазначеною заявою про видачу паспорта у формі книжечки, послалися на відмову від оформлення паспорта громадянина України у формі пластикової ID-картки з огляду на ненадання згоди на обробку персональних даних Лиманського ОСОБА_5 та відмову від отримання та використання будь-яких біометричних документів з інформацією, для зчитування якої необхідні додаткові пристрої, від внесення даних до Єдиного демографічного реєстру і від зняття біометричної інформації.
Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних" №2297-VI від 01.06.2010 мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних" №2297-VI від 01.06.2010 персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Як передбачено приписами ч. 5, 6 ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних" №2297-VI від 01.06.2010 обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Отже, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
При цьому, законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, що свідчить про фактичну відсутність альтернативи такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи.
Таким чином, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою.
Водночас, положення Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» на відміну від норм Положення про паспорт громадянина України від 26.06.1992 №2503-XIІ не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є порушенням вимог ст. 22 Конституції України, відповідно до якої заборонено при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У ст. 8 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, ратифікованій Законом України від 06 липня 2010 року № 2438-VI, зазначено: «Будь-якій особі надається можливість: a) з'ясувати існування файлу персональних даних для автоматизованої обробки, його головні цілі, а також особу та постійне місце проживання чи головне місце роботи контролера файлу; б) отримувати через обґрунтовані періоди та без надмірної затримки або витрат підтвердження або спростування факту зберігання персональних даних, що її стосуються, у файлі даних для автоматизованої обробки, а також отримувати такі дані в доступній для розуміння формі; c) вимагати у відповідних випадках виправлення або знищення таких даних, якщо вони оброблялися всупереч положенням внутрішнього законодавства, що запроваджують основоположні принципи, визначені у ст. 5 і 6 цієї Конвенції».
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем протиправно відмовлено у видачі позивачу ОСОБА_3 паспорту громадянина України у формі книжечки.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що позивачі не звернулися до відповідача із заявою встановленої форми, а, відтак, і відповідачем не могло бути прийняте рішення за такою заявою, колегія суддів зазначає, що зі змісту листа відповідача від 14.11.2018 року №6326-251/6326-18 вбачається, що останній за своєю суттю є відмовою у видачі ОСОБА_3 паспорту громадянина України у формі книжечки.
При цьому, сам лист Балаклійського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області від 14.11.2018 року №6326-251/6326-18 не містить в собі жодних посилань на невідповідність заяви позивача або на обставини розгляду такої заяви в порядку Закону України «Про звернення громадян»,
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність дій щодо відмови Балаклійського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області у видачі ОСОБА_3 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови та зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_3 від 10.11.2018 року про оформлення паспорта громадянина України з урахуванням висновків суду у даній справі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ
Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі № 520/11052/18 відсутні.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Балаклійського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року по справі № 520/11052/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 14.06.2019 року