06 червня 2019 р.Справа № 480/4606/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калитки О. М.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
за участю представника позивача Тітаренка О.О.,
за участю представника відповідача Дудченка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технічні рішення" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко, місце складання м. Суми, повний текст складено 25.02.19 року по справі № 480/4606/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технічні рішення"
до Сумської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технічні рішення", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА805180/2018/000145/2 від 15 листопада 2018 року;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805180/2018/00683 від 06.11.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що при митному оформленні товару був наданий повний пакет документів, що підтверджував заявлену митну вартість товару, і обраний метод її визначення, а тому оскаржені рішення та картка відмови є протиправними.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 у справі № 480/4606/18 відмовлено в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технічні рішення" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови.
Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 01.11.2017 між ТОВ "Інноваційні технічні рішення" та компанією «Qingdao Kievan Rus Treding CO., LTD» було укладено зовнішньоекономічний контракт №1710/01, відповідно до п. 1.1. якого Продавець - «Qingdao Kievan Rus Treding CO., LTD» зобов'язується продати, а Покупець - ТОВ «Інноваційні технічні рішення» прийняти та оплатити теплоізоляційні матеріали, найменування яких зазначається у Специфікаціях (а.с. 21).
Згідно п. 2.1. поставка товару здійснюється на умовах ФОБ Циндао, Україна відповідно «Інкотермс-2000». Ціна товару зазначається у Специфікаціях на кожну відправлену партію товару, які являються невід'ємною частиною даного контракту, і є фіксованою на цю партію товару (п.2.2. Контракту).
Умови оплати - 100% оплата протягом 60 днів після дати коносаменту (п. 4.1. Контракту).
В Специфікації товару № 5 від 14 вересня 2018 року до зовнішньоекономічного контракту № 1710/01 від 01.11.2017 зазначена назва товару, його кількість, ціна та умови оплати (а.с. 22).
На підставі зазначеного контракту та Специфікації товару ТОВ «Інноваційні технічні рішення» отримало товар, зокрема: мінеральна вата: вироби із теплоізоляційних матеріалів: мат із керамічного волокна СІР - 112 7320x610x25мм - 375 шт. по ціні 10,61 дол. США/рулон на загальну суму 3978,75 дол. США. та мат із керамічного волокна СІР - 212 7320x610x25мм - 200 шт. по ціні 10,96 дол. США/рулон на загальну суму 2192,00 дол. США, всього 8217 кг. на загальну суму 6170,75 дол. США.
Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом ТОВ «Інноваційні технічні рішення» через представника ТОВ «Реал 73» (а.с. 32-35), до митного оформлення митного поста "Центральний" Сумської митниці ДФС 15.11.2018 було подано митну декларацію № UA805180/2018/022269, з метою здійснення митного оформлення товару, зокрема: мат із керамічного волокна СІР - 112 7320x610x25мм - 375 шт. Фактична щільність - 130 кг/мЗ. Класифікаційна температура: 1050 град. С. Теплопровідність (при ї=500град.С)-0,143 Вт/м*К. Хімічний склад: А12ОЗ-40,2%; Si02-55,1%; Fe203-l,l%; K2O+Na2O-0,5% та мат із керамічного волокна СІР - 212 7320x610x25мм - 200 шт. Фактична щільність - 130 кг/мЗ. Класифікаційна температура: 1260 град. С. Теплопровідність (при 1=500град.С)-0,142 Вт/м*К. Хімічний склад: АІ203-44,2%; Si02-52,1%; Fe2O3-0,9%; K2O+Na2O-0,5% (а.с. 16-19).
Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.
З декларацією позивачем було надано документи (а.с. 21-31, 36-37), а саме:
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується № 1710/01 від 01.11.2017;
- специфікація товару № 5 від 14 вересня 2018 року до контракту №1710/01 від 01.11.2017;
- пакувальний лист (Packing list) від 29.09.2018 року №QDKR/IPSL/1805;
- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 29.09.2018 №QDKR/IPSL/1805;
- коносамент (Bill of lading) від 11.09.2018 №ТАО50432;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) від 13.11.2018 А № 422257;
- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 30.09.2018 18С3702Н5062/00005;
- сертифікат якості (Certificate of quality) № 2018-09233 від 28.09.2018;
- сертифікат якості (Certificate of quality) № 2018-09234 від 28.09.2018;
- сертифікат якості (Certificate of quality) № 2018-09231 від 27.09.2018;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспорно-експедиційні послуги від 13.11.2018 № LS-4160004;
- договір про надання послуг митного брокера від 01.08.2017;
- копію митної декларації країни відправлення від 30.09.2018 №425820180000896255;
- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів від 15.11.2018 №UA805180/2018/022269.
При перевірці правильності визначення митної вартості товару, від митниці надійшло повідомлення, в якому зазначено, що можливе заниження митної вартості та необхідно надати додаткові документи по митній вартості відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України:
- договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- виписку з бухгалтерської документації;
- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант надав до митниці наступні додаткові документи, зокрема проформа-інвойс від 14.09.2018 №QDKR/1805 (а.с. 40).
15.11.2018 за декларацією № UA805180/2018/022269 Сумською митницею ДФС було винесено:
- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2018/00683, у оформленні товарів за визначеною основним методом та заявленою декларантом митною вартістю (а.с. 12-13);
- рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2018/000145/2 від 15.11.2018, в якому митна вартість товару скоригована до 1,74 USD за одиницю з використанням другорядного методу, підставою для такого визначення стала цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України та зазначено, що основний метод не застосовується, тому що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально. Для даної партії товару наявні наступні розбіжності, а саме невідповідність ціни товару, а саме одиниць виміру: інвойс №QDKR/IPSL/1805 від 29.09.2018 - ціна вказана за рулон, експортна митна декларація №425820180000896255 від 30.09.2018 - ціна вказана за кг. (а.с. 14-15).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару у спірних правовідносинах
Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Відповідно до ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно приписів ч. 1, ч. 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу ч. 1 та ч. 2 ст. 53 МК України вбачається, що наведені норми Кодексу містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.
Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За результатами аналізу положень ч. 3 ст. 53, ч. 1, 2, 4-6 ст. 54, ст. 58 МК України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 МК України.
Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Як встановлено з матеріалів справи, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначив, що в наданих декларантом документах встановлено розбіжності, а саме щодо одиниць виміру: в інвойсі № QDKR/IPSL/1805 від 29.09.2018 - ціна вказана за рулон, а в експортній митній декларації № 425820180000896255 від 30.09.2018 - ціна вказана за кг.
Так, за митною декларацією від 15.11.2018 №UA805180/2018/022269 спрацювала АСАУР, що підтверджується скріншотом з АСМО «Інспектор» (а.с. 61)
Пунктом 8 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом № 689 від 11.09.2015 (далі - Методичні рекомендації) передбачено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, шо підтверджують заявлену митну вартість.
Відповідно до п. 6 Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується:
- включення всіх витрат (складових митної вартості), зазначених у частині десятій статті 58 Кодексу;
- включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою -восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;
- наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації/або до декларації митної вартості;
- наявність арифметичних помилок у митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів;
- наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах;
- наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок);
- наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.
Згідно п. 7 Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.
Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Так, відповідачем перевірено складові митної вартості та не здійснено жодних зауважень щодо їх невідповідності.
При цьому, жодних розрахунків, на підставі можливо встановити те, що виявлені розбіжності впливають на числове значення митної вартості відповідачем до суду надано не було.
Натомість, відповідач, посилаючись в рішенні про коригування митної вартості на встановлення розбіжностей, шо можуть вплинути на числове значення митної вартості, зобов'язаний був перевірити наявність у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме:
- відповідність ваги товару, визначеного експортній митній декларації продавця вазі товару, зазначеного в рахунку-фактурі (інвойс), і як наслідок відповідність кількості товару, зазначеного в рахунку-фактурі (інвойс) кількості товару зазначеного в експортній митній декларації продавця;
- відповідність вартості товару, визначеній в експортній митній декларації продавця вартості товару, визначеній в рахунку-фактурі (інвойс).
Так, матеріалами справи встановлено, що рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 29.09.2018 №QDKR/IPSL/1805, зокрема, містить наступну інформацію:
1. Вид товару: Ceramic Fiber Paper; технічні характеристики: С1Р-236В, 60 000x610x1mm, 200 kg/m3; кількість: 40 рулонів; загальна вартість; 1011,20 доларів США.
2. Вид товару: Ceramic Fiber Blanket; технічні характеристики: СІР-212, 7320x610x25mm, 128 kg/m3; кількість: 200 рулонів; загальна вартість 2192,00 доларів США.
3. Вид товару: Ceramic Fiber Blanket; технічні характеристики: СІР-112, 7320x610x25mm, 128 kg/m3; кількість: 375 рулонів; загальна вартість 2192,00 доларів США.
Експортна митна декларація № 425820180000896255 від 30.09.2018, зокрема містить наступну інформацію:
1. Kind of Packing - No of pkgs 615 - що дорівнює загальній кількості товару, зазначеного в рахунку-фактурі (інвойс).
2. Net Weight (KGS) 8 509,8.
3. В розділі: The Quantity of container and Container number зазначено: вагу Ceramic Fiber Paper 292,8 KGS та загальну вартість 1011,2 доларів США, вагу Ceramic Fiber Blanket 8217 KGS та загальну вартість 6170,75 Доларів США, що відповідає вартості, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойс).
Так, щодо Ceramic Fiber Paper: щільність становить 200 kg/m3, про що зазначено в поданому сертифікаті якості (Certificate of quality) № 2018-09231 від 27.09.2018. Загальна вага паперу, зазначена в експортній митній декларації Продавця, становить 292,8 кг. Один рулон паперу має наступні розміри: 60 000x610x1mm, об'єм якого становить 0,0366 тЗ/1 рулон. Отже, 40 рулонів становить 1,464 m3. Таким чином загальна вага 40 рулонів становить 292,8 кг.
Щодо Fiber Blanket СІР-212: щільність становить 128 kg/m3, про що зазначено в поданому сертифікаті якості (Certificate of quality) № 2018-09233 від 28.09.2018. Один рулон мату має наступні розміри: 7320x610x25mm, об'єм якого становить 0,11163 шЗ/1 рулон. Отже, 200 рулонів становить 22,326 m3. Таким чином загальна вага 200 рулонів становить 2858 кг.
Щодо Ceramic Fiber Blanket СІР-112: щільність становить 128 kg/m3, про що зазначено в поданому сертифікаті якості (Certificate of quality) № 2018-09233 від 28.09.2018. Один рулон мату має наступні розміри: 7320x610x25mm, об'єм якого становить 0,11163 m3/1 рулон. Отже, 375 рулонів становить 41,86125 m3. Таким чином загальна вага 375 рулонів становить 5359 кг.
Загальна вага нетто матів із керамічного волокна становить 8217 кг., про що зазначено в експортній митній декларації продавця.
Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що вага товару, зазначена в декларації відповідає вазі товару зазначеній в рахунку-фактурі, і як наслідок відповідності кількості товару, зазначеного в рахунку-фактурі (інвойс) кількості товару, зазначеного в експортній митній декларації продавця.
Також, загальна вартість 40 рулонів Ceramic Fiber Paper, зазначена в рахунку-фактурі становить 1011,20 доларів CLLIA.
Вартість одного кілограму продукції Ceramic Fiber Paper, зазначена в експортній митній декларації продавця становить 3,4536 доларів США за 1 кг., що в перерахунку дорівнює 1011,20 доларів С1ІІА.
Загальна вартість 575 рулонів Ceramic Fiber Blanket CIP-112 та CIP-212, зазначена в інвойсі становить 6 170,75 доларів США.
Вартість одного кілограму продукції Ceramic Fiber Blanket СІР-112 та CIP-212, визначена в експортній митній декларації продавця становить 0,7510 доларів США за 1 кг. що в перерахунку дорівнює 6 170,75 доларів США.
Таким чином, співставивши інформацію, яка міститься в експортній митній декларації продавця та рахунку-фактурі (інвойс), колегія суддів приходить до висновку, що вартість товару, зазначена в декларації відповідає вартості товару зазначеній в рахунку-фактурі.
Отже, подані документи містять достовірні числові дані, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України, тобто позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі необхідні документи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 р. у справі №803/1366/16.
Відповідно до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні, а лише містяться посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
При цьому, колегія суддів вказує, що факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Відповідна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах №21-262а12 від 11.09.2012 року та №21-91а12 від 29.05.2012 року.
Крім того, суд зазначає, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №826/16046/16.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, при прийнятті оскаржуваного рішення та картки відмови, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 у справі № 480/4606/18 прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технічні рішення" задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року по справі № 480/4606/18 скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технічні рішення" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА805180/2018/000145/2 від 15.11.2018.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805180/2018/00683 від 06.11.2018.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 14.06.2019 року