Ухвала від 14.06.2019 по справі 520/1902/19

УХВАЛА

14 червня 2019 р. м. ХарківСправа № 520/1902/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Гуцала М.І.,

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Петренко Олени Миколаївни на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року по справі № 520/1902/19

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Петренко Олени Миколаївни

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Петренко Олени Миколаївни про визнання протиправною та скасування постанови.

На зазначене рішення суду Заступником начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Петренко Оленою Миколаївною подано апеляційну скаргу.

У зв'язку з ненаданням документу про сплату судового збору, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення її без руху.

11.06.2019 на адресу суду надійшло клопотання від Заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Петренко Олени Миколаївни про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

В обґрунтування вказаного клопотання скаржник зазначає, що заступник начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_2 є посадовою особою Головного управління Держпраці у Харківській області. Таким чином, розпорядником коштів на сплату судового збору за подання зазначеної апеляційної скарги є Головне управління Держпраці у Харківській області. Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області затверджений наказом №84 від 03.08.2018, ГУ Держпраці є юридичною особою публічного права, неприбутковою установою, яка повністю фінансується з Державного бюджету України. Також зазначає, що єдиним джерелом фінансування Головного управління Держпраці у Харківській області є Державний бюджет України.

Перевіривши доводи клопотання колегія суддів вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Залишення апеляційної скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.

Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв'язку з допущеними недоліками та їх виправлення.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про продовження строку на усунення недоліків; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку із цим обставини, пов'язані небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до пункту 11 Рекомендацій щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, що прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи, прийняття до судочинства не повинно обумовлюватися сплатою стороною державі будь-якої грошової суми, розміри якої нерозумні стосовно до даної справи; у тій мірі, в якій судові витрати є явною перешкодою для доступу до правосуддя, їх слід, по можливості, скоротити або анулювати.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Колегія суддів зазначає, що маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, в тому числі, щодо надання документа про сплату судового збору.

Відсутність у органу Держпраці коштів, призначених для сплати судового збору, не може слугувати поважною підставою невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені в кошторисі такої установи своєчасно та у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Таким чином, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи, що скаржнику було надано достатній строк для усунення недоліків, як це передбачено ст. 169 КАС України, при цьому, поважних причин невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем не надано, колегія суддів вважає, що клопотання про продовження строку для усунення недоліків задоволенню не підлягає.

Отже, недоліки апеляційної скарги дотепер не усунуті.

Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Також колегія суддів зазначає, що повернення Другим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги не позбавляє відповідача права повторного звернення з апеляційною скаргою при дотриманні вимог процесуального закону.

Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Петренко Олени Миколаївни про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги по справі № 520/1902/19 - відмовити.

Апеляційну скаргу Заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року по справі № 520/1902/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Петренко Олени Миколаївни про визнання протиправною та скасування постанови повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач (підпис)М.І. Гуцал

Судді(підпис) (підпис)А.П. Бенедик Л.О. Донець

Попередній документ
82404855
Наступний документ
82404857
Інформація про рішення:
№ рішення: 82404856
№ справи: 520/1902/19
Дата рішення: 14.06.2019
Дата публікації: 18.06.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (14.06.2019)
Дата надходження: 26.02.2019
Предмет позову: визнання протиправною та скасування постанови