Головуючий І інстанції: Панченко О.В.
14 червня 2019 р. Справа № 520/11655/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 року по справі № 520/11655/18
за позовом ОСОБА_1
до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова
про визнання бездіяльності (дій) протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила :
- визнати протиправною бездіяльність (дії) Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_2 з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова здійснити перерахунок ОСОБА_2 пенсії з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2019 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними діїї Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_2 з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язано Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова здійснити перерахунок ОСОБА_2 пенсії з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова (далі - відповідач) подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати судове рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченнями серії А №092859 від 09.07.1998р. та довідками медико-соціальної експертної комісії серії 2-18АГ №304427 від 02.08.1996р. та серії 2-18 МАЖ №030605 від 02.08.1996 р.
Позивач перебуває на обліку в Київському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену йому згідно ст. 50, 54 Закону № 796-XII.
06.10.2018р. позивач звернувся до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова з заявою про перерахунок пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент нарахування пенсії, за період з 01.01.2014р. по 02.08.2014р. з урахуванням фактично виплачених сум (а.с.25).
Відповідач листом від 16.11.2018р. №21256-47/02-01 відмовив позивачу у перерахунку його пенсії за період з 01.01.2014р. по 02.08.2014р, оскільки під час перерахунку пенсії позивача Управління керувалось чинним законодавством України, в тому числі ст.63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно якої, фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету (а.с.26-27).
Вважаючи, що відповідачем протиправно виплачується пенсія у меншому розмірі, ніж визначено ст. ст. 50, 54 Закону № 796-XII, позивач звернувся із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року пенсія позивачу повинна нараховуватися та виплачуватися відповідачем відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону № 796-XII.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Статтею 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон№ 796-XII)передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2 , 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно із ст. 50 Закону № 796-XII у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам II групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796-XII у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Зміни, внесені п.п. 12, 15 п. 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо розміру державної пенсії та додаткової пенсії, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008.
Відповідно до Конституції України закон про Державний бюджет України діє з 1 січня по 31 грудня календарного року.
Пунктом 4 розділу VІІ Закону України від 23.12.2010 року № 2857-VI “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, в редакції закону, що набула чинності з 22.07.2011 року згідно із Законом України від 14 червня 2011 року N 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 22.12.2011 року № 4282-VI “Про Державний бюджет України на 2012 рік”, п. 4 Прикінцевих положень Закону України від 06.12.2012 року № 5515-VI “Про Державний бюджет України на 2013 рік” передбачалось, що у 2011, 2012 , 2013 роках державна пенсія по інвалідності та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, призначаються в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Закон України від 16.01.2014 року № 719-VII “Про Державний бюджет України на 2014 рік” до змін, внесених Законом України від 31.07.2014 року № 1622-VII “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік”, який набрав чинності 03.08.2014 року, не передбачав того, що державна пенсія по інвалідності та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з 01.01.2014 року до 02.08.2014 року відновили свою дію положення ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, колегія суддів зазначає, що задовольняючи позовні вимоги за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права надавши перевагу ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” над постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 року по справі № 522/6810/17.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач діяв не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин справи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника, що позивачем було пропущено строк звернення до суду, передбачений ст. 122 КАС України з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду адміністративним позовом у грудні 2018 року.
Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що про порушення свого права на проведення перерахунку пенсії за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року позивач дізналася з листа відповідача № 21256-47/02-01 від 16.11.2018 року, а з позовом до суду звернувся у грудні 2018 року, колегія суддів зазначає, що нею не пропущеного строк звернення до суду.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 року по справі № 522/6810/17.
Крім того, згідно постанови Верховного Суду від 22.01.2019 року по справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017) строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 по справі № 520/11655/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов