12 червня 2019 р.Справа № 440/4453/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 15.03.19 року по справі № 440/4453/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" Костенка І.І.
до Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Автокразбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію "АКБ Банк" Костенка ОСОБА_1 Івановича (надалі - ПАТ "Автокразбанк", позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2018 №0015091402 щодо нарахування штрафу у розмірі 14 448,51 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року позов Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" Костенка Ігоря Івановича (вул. І.Мазепи, 34/47, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 20046323) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 25.10.2018 №0015091402.
Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" Костенка Ігоря Івановича (вул. І.Мазепи, 34/47, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 20046323) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639).
Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків та невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 1 ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з метою відпрацювання штрафних санкцій, нарахованих в автоматичному режимі за несвоєчасну сплату донарахованих сум по акту від 24.10.2014 р. №2492/16-03-22-06/20046323 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Автокразбанк" код за ЄДРПОУ 20046323 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013 р." та на підставі п.76.1 ст.76 Податкового Кодексу України №2755-VІІ посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області була проведена камеральна перевірка Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" з питання своєчасності сплати суми податкового зобов'язання по податку на прибуток згідно з податковим повідомленням-рішенням №0005842206 від 11.11.2014 р., результати якої оформлено актом від 26.09.2018 р. №1282/16-31-14-01-10/20046323 (а.с. 43-45).
Перевіркою встановлено, що за наслідками перевірки, оформленої актом від 24.10.2014 р. №2492/16-03-22-06/20046323 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Автокразбанк" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р." було винесено податкове повідомлення-рішення щодо визначення платнику грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій за №0005842206 від 11.11.2014 р. на загальну суму 90 303 грн., у т.ч. фінансових санкцій - 18 061 грн.
Податкове повідомлення-рішення №0005842206 від 11.11.2014 р. не оскаржувалося, у зв'язку з чим донарахована сума податкового зобов'язання набула статусу узгодженої та відображена в картці особового рахунку 17.11 2014 р..
Проте, фактичне погашення грошового зобов'язання у сумі 90 303,17 грн. відбулося лише 06.10.2015 р., тобто із затримкою платежу на 313 календарних днів.
На підставі цих фактичних даних ГУ ДФС України в Полтавській області був сформульований висновок про порушення ПАТ "Автокразбанк" вимог п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, оскільки узгоджене податкове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №0005842206 від 11.11.2014 р. у сумі 90 303,17 грн. сплачено із затримкою платежу на 313 календарних днів.
У зв'язку з цим за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України в автоматичному режимі АІС "Податковий блок" за період з 28.11.2014 р. по 06.10.2015 р. ПАТ "Автокразбанк" було нараховано штрафну санкцію в розмірі 14 448,51 грн., яка відображена у спірному податковому повідомленні-рішенні від 25.10.2018 р. №0015091402 (а.с. 7).
Не погоджуючись із правомірністю підстав нарахування штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування та декларування податків і зборів банками в стані ліквідації здійснюється згідно з вимогами Податкового кодексу України, однак питання погашення податкових зобов'язань, стягнення податкового боргу або штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) під час ліквідації здійснюється виключно згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому застосування відповідачем до ПАТ "Автокразбанк" штрафних санкцій під час ліквідаційної процедури суперечить вимогам статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.
У відповідності до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно п.1.3 ст.1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Порядок здійснення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку, а також наслідки запровадження тимчасової адміністрації передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до ч.8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Отже, для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
У відповідності до ч.5 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку повинна бути завершена не пізніше одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до одного року, а системно важливих банків на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року.
Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.
Таким чином для розв'язання спірних правовідносин визначальним є саме період під час якого не виникає жодних додаткових зобов'язань, в тому числі й зобов'язань зі сплати штрафних та фінансових санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі №826/11017/16 (номер в ЄДРСР - 78327609).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28.08.2014 №537 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 29.08.2014 прийнято рішення №76 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКБ Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".
На підставі частини п'ятої статті 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 23.07.2015 р. № 141 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Автокразбанк" на 1 рік до 29.08.2016 р. включно. Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Автокразбанк" Костенка І.І. до 29.08.2016 р. включно.
11.08.2016 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №1476, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Автокразбанк" на один рік до 29.08.2017 р. включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "Автокразбанк" Костенка І.І. на один рік до 29.08.2017 р. включно.
14.08.2017 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №3535, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Автокразбанк" на один рік до 28.08.2018 р. включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "Автокразбанк" Костенка І.І. на один рік до 28.08.2018 р. включно.
На підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 09.08.2018 р. № 2221 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Автокразбанк" строком на один рік з 29.08.2018 до 28.08.2019 включно. Відповідно до цього ж рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "Автокразбанк", визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, Костенка І.І. строком на один рік з 29.08.2018 р. до 28.08.2019 р. включно.
З матеріалів справи вбачається, 29.08.2014 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №76 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Автокразбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".
При цьому, камеральна перевірка ПАТ "Автокразбанк" було проведена відповідачем 26.09.2018 р., а грошове зобов'язання у вигляді штрафних санкцій в розмірі 14 448,51 грн. нараховано 25.10.2018 р..
Із зазначених вище обставин справи вбачається, що камеральна перевірка була проведена, а застосування штрафних (фінансових) санкцій відбулося після запровадження тимчасової адміністрації в банку та під час проведення ліквідаційної процедури.
При цьому, як вже зазначалося вище, пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення боргу з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відтак, апеляційний погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування та декларування податків і зборів банками в стані ліквідації проводиться згідно з вимогами Податкового кодексу України, однак питання погашення податкових зобов'язань, стягнення податкового боргу або штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) регулюються виключно Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Крім того, згідно п.п.14.1.39, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Тобто, обмеження частини третьої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» стосується як податкового зобов'язання зі сплати конкретного податку, так і штрафних санкцій у будь-якій формі.
Відповідно до п.п.4.1.4 п. 4.1 ст.4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що застосування відповідачем до ПАТ "Автокразбанк" штрафних санкцій під час ліквідаційної процедури суперечить вимогам статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року по справі № 440/4453/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич
Повний текст постанови складено 14.06.2019 року