13 червня 2019 р.Справа № 520/1470/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Лях О.П.,
Суддів: Бегунца А.О. , Бартош Н.С. ,
при секретарі судового засідання Машурі Г.І.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Тарасова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гвоздович Аліни Ігорівни на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 (повний текст складено 19.03.2019, головуючий суддя І інстанції Шевченко О.В., м.Харків) по справі № 520/1470/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гвоздович Аліни Ігорівни про визнання протиправними та скасування рішення,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гвоздович Аліни Ігорівни, в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гвоздович Аліни Ігорівни про зупинення реєстрації прав № 43042956 від 17.09.2018 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржене рішення відповідача прийнято в супереч вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а тому підлягає скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про зупинення реєстрації прав № 43042956 від 17.09.2018 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гвоздович Аліною Ігорівною. Визнано протиправною бездіяльність державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гвоздович А.І. щодо не відновлення державної реєстрації прав за заявою ОСОБА_1 № 30153484 від 17.09.2019 року. Зобов'язано державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гвоздович А.І. розглянути заяву ОСОБА_1 № 30153484 від 17.09.2019 року по суті з урахуванням висновків суду. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту реєстрації Харківської міської ради.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги мотивовано порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, рішення суду не ґрунтується на належних та допустимих доказах, судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи викладені відповідачем у відзиві на адміністративний позов.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому наголошено на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Під час апеляційного розгляду справи представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.
Позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представника відповідача та позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступного.
Матеріалами справи підтверджено, що 17.09.2018 позивач звернувся до Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради з заявою №30153484 про скасування державної реєстрації прав на 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 на підставі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 року по справі 820/2675/17.
17.09.2018 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гвоздович А.І. прийнято рішення про зупинення державної реєстрації прав №43042956.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувала та обставина, що в процедурі розгляду заяви ОСОБА_1 проведенні пошуки та встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 існує заборона на вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав власності на об'єкт нерухомого майна, а саме подана заява №300277220 про таку заборону від 10.09.2018 року (а.с. 18).
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням державного реєстратора позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 року по справі 820/2675/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мусієнко О.І., третя особа - ОСОБА_2 задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення приватного нотаріуса Мусієнко О.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.06.2017р., індексний номер: 35793929 та внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 (а.с. 8-12).
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 року апеляційна скарга приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мусієнко О.І. залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 року залишено без змін (а.с. 13-17).
Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 року по справі 820/2675/17 набрала законної сили 06.09.2018.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ч. 2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що заява №300277220 про заборону на вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав власності на об'єкт нерухомого майна від 10.09.2018 року, яка стала підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про зупинення реєстрації прав № 43042956, подана саме ОСОБА_2 .
Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор зокрема: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником; 4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Проте, при прийнятті оскаржуваного рішення про зупинення державної реєстрації прав №43042956, відповідачем не було враховано, що заява про заборону на вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав власності на об'єкт нерухомого майна подана особою, рішення про державну реєстрацію права власності за якою і було скасоване постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 року по справі 820/2675/17, яка набрала законної сили 06.09.2018, а отже фактично особою, яка не є власником об'єкту нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Наявність судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій матеріалами справи не підтверджено, проти чого представник відповідача не заперечував під час апеляційного розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем всупереч вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не обґрунтовано, не добросовісно та не розсудливо, а отже підлягає скасуванню в судовому порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, зазначеними нормами КАС України передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об'єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
Аналогічні приписи закріплені і у Порядку про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому Постановою КМУ №1127 від 25.12.2015 року, а саме п.17 якого визначено, що державний реєстратор невідкладно відновлює державну реєстрацію прав, якщо власником об'єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 до державного реєстратора не подавалося рішення суду, що набрало законної сили про заборону вчинення реєстраційних дій, отже державним реєстратором неправомірно не було відновлено державну реєстрацію прав за заявою ОСОБА_1 №30153484 від 17.09.2019 року, тобто рішення суду залишається не виконаним.
Колегія суддів зазначає, що визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не відновлення державної реєстрації прав за заявою ОСОБА_1 № 30153484 від 17.09.2019 року та зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача №30153484 від 17.09.2019 року по суті з урахуванням висновків суду, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є визнання протиправною бездіяльність державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гвоздович А.І. щодо не відновлення державної реєстрації прав за заявою ОСОБА_1 № 30153484 від 17.09.2019 року та зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гвоздович А.І. розглянути заяву ОСОБА_1 №30153484 від 17.09.2019 року по суті з урахуванням висновків суду.
Так, за змістом п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи вищевказане та керуючись ст. ст. 2, 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гвоздович Аліни Ігорівни на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 по справі № 520/1470/19 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 по справі № 520/1470/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 14 червня 2019 року.
.
Головуючий суддя (підпис)О.П. Лях
Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц Н.С. Бартош