1[1]
Іменем України
10 червня 2019 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретарів судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 березня 2019 року,
за участю прокурора - ОСОБА_8
та представника особи,
в інтересах якої подано скаргу - ОСОБА_9 ,
Ухвалою від 05 березня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_10 відмовив у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого в ОВС відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України (надалі - старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України) ОСОБА_8 від 10.04.2018 року про закриття кримінального провадження № 42017000000003307.
Своє рішення про відмову у задоволенні скарги слідчий суддя обґрунтував тим, що у постанові про закриття кримінального провадження, яка оскаржується проаналізовано та надано оцінку всім викладеним у заяві про кримінальне правопорушення доводам, у тому числі щодо відсутності в ЄРДР відомостей про включення заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора ОСОБА_11 до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42016000000003536, а тому, як зазначив у своїй ухвалі слідчий суддя, встановивши відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, орган досудового розслідування дійшов обґрунтованого висновку про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, адвокат ОСОБА_6 , діючи в інтересах ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_10 від 05.03.2019 року, постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 10.04.2018 року, винесену старшим слідчим в ОВС Генеральної прокуратури України старшим радником юстиції ОСОБА_8 в рамках кримінального провадження № 42017000000003307 від 18.10.2017 року, та зобов'язати уповноважених осіб Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України відновити здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003307, внесеному до ЄРДР 18.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Крім того, разом з поданою апеляційною скаргою, адвокат ОСОБА_6 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05 березня 2019 року, в якому просить поновити йому строк на апеляційне оскарження вищезазначеної ухвали суду у зв'язку з тим, що 05 березня 2019 року було проголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали слідчого судді, а повний текст ухвали повинен був бути проголошений 11 березня 2019 року, проте його не було складено та проголошено 11 березня 2019 року, і лише 25 березня 2019 року апелянту було надано копію повного тексту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 березня 2019 року, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах судового провадження.
Як зазначає у поданій апеляційній сказі адвокат ОСОБА_6 , він не погоджується з висновками слідчого судді, вважає їх поверховими та необ'єктивними, а ухвалу слідчого судді ОСОБА_10 незаконною та необґрунтованою.
Зокрема, як вказує апелянт, відділом досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003307 від 18.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, у заяві про вчинення кримінального правопорушення, за якою відомості були внесені ЄРДР, повідомлялося, що 24.05.2017 року заступником Генерального прокурора - Головним військовим прокурором ОСОБА_11 незаконно повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України ОСОБА_7 , і свої доводи, щодо незаконності дій Головного військового прокурора ОСОБА_11 , ОСОБА_7 обґрунтував тим, що на час повідомлення йому про підозру, тобто станом на 24.05.2017 року, заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор ОСОБА_11 не був включеним до групи прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, в якому йому було повідомлено про підозру, і як вбачається з Витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № 42017000000001648, сформованому 24.05.2017 року, та який досліджувався слідчим суддею ОСОБА_10 , ОСОБА_11 не зазначено, як прокурора у такому кримінальному провадженні.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 10.04.2018 року за сім місяців досудового розслідування було досліджено лише постанову Генерального прокурора України від 24.05.2017 року про зміну групи прокурорів, якою внесено зміни до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42017000000001648 від 23.05.2017 року, що на думку слідчого та слідчого судді свідчить про те, що у кримінальному провадженні № 42017000000003307 від 18.10.2017 року проведено вичерпний перелік необхідних слідчих (розшукових) дій, на підставі яких можна прийняти рішення про закриття кримінального провадження.
На думку апелянта, слідчий, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження № 42017000000003307 від 18.10.2017 року не провів повного, ефективного, всебічного і неупередженого досудового розслідування у зв'язку з чим, як зазначає апелянт, є необґрунтованими посилання слідчого судді в оскаржуваній ухвалі від 05.03.2019 року на те, що постанова про закриття кримінального провадження є обґрунтованою та законною так як орган досудового розслідування на власний розсуд визначає об'єм перевірочних дій, достатніх за переконанням слідчого чи прокурора для прийняття мотивованого рішення.
Як вважає апелянт, таке твердження є невмотивованим, оскільки відповідно до вимог ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Також, як вказує апелянт, єдиним підтвердженням повноважень прокурора, відповідно до положень КПК України, є відомості, які внесені до ЄРДР, проте, даних про внесення до ЄРДР відомостей про ОСОБА_11 , як процесуального керівника в кримінальному провадженні, в якому останнім було підписано повідомлення про підозру від 24.05.2017 року, в рамках кримінального провадження № 42017000000003307 від 18.10.2017 року не досліджено.
Зазначає апелянт і про те, що отримання Витягу з ЄРДР кримінального провадження № 42017000000001648 про рух кримінального провадження та призначених процесуальних керівників - є тією слідчою дією без якої не можливо було прийняти законне та вмотивоване рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а не дослідження інформації з ЄРДР кримінального провадження № 42017000000001648 щодо процесуальних керівників, свідчить про неповноту та поверховість досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003307 від 18.10.2017 року, проте, слідчий суддя ОСОБА_10 цього до уваги не взяв та постановив незаконну та необґрунтовану ухвалу від 05.03.2019 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника особи, яка подала скаргу на її підтримку; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін; перевіривши матеріали закритого кримінального провадження та матеріали провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 ,що діє в інтересах ОСОБА_7 , на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, а також проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді повинна бути залишена без змін, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 42017000000003307, відомості про яке були внесені до ЄРДР 18.10.2017, на підставі заяви ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України заступником Генерального прокурора - Головним військовим прокурором ОСОБА_11 , 10.04.2018, за результатами проведеного досудового розслідування, старший слідчий в особливо важливих справах відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органу прокуратури Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , прийняв рішення про закриття кримінального провадження № 42017000000003307 від 18.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, про виніс відповідну постанову, яку адвокат ОСОБА_6 оскаржив до Печерського районного суду м. Києва.
За результатами розгляду скарги на рішення слідчого про закриття кримінального провадження, слідчий суддя зазначеного вище суду, керуючись вимогами ст. 307 КПК України, постановив ухвалу про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_7 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, яка за своїм змістом відповідає вимогам закону та не суперечить обставинам, які були встановлені під час розгляду скарги.
При цьому, як видно з матеріалів провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_7 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, зазначена скарга була розглянута у відповідності до вимог, передбачених ст. 306 КПК України, а тому колегія суддів знаходить безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що ухвала слідчого судді була постановлена з порушенням норм процесуального права.
Всупереч доводам скарги, по суті прийнятого рішення, зазначена ухвала також є законною, обґрунтованою та вмотивованою, оскільки висновки слідчого судді про відсутність підстав для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження ґрунтуються, як на доказах, які містяться в матеріалах кримінального провадження, так і на нормах матеріального та процесуального права, якими повинен керуватись слідчий суддя.
Зокрема, вивчивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши зібрані під час досудового розслідування докази, в тому числі з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя дійшов обґрунтованих висновків про відсутність будь-яких даних, які б вказували на наявність в діях заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора ОСОБА_11 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України., а також про те, що доводи скаржника, в частині неповноти постанови про закриття кримінального провадження є такими, що спростовуються матеріалами справи.
Колегія суддів не має підстав для того, щоб не погодитися з висновками слідчого судді, які наведені в ухвалі від 05 березня 2019 року, оскільки ці висновки повністю відповідають тим обставинам, які були встановлені під час проведення досудового розслідування.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_7 , про необґрунтованість висновків слідчого судді та поверховий і необ'єктивний розгляд скарги не можуть бути визнані обґрунтованими та служити підставою для скасування як ухвали слідчого судді, так і постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
Більш того, як обґрунтовано зазначено в ухвалі слідчого судді, постанова слідчого про закриття кримінального провадження, за своїм змістом, повністю відповідає вимогам ст. 110 КПК України, у тому числі щодо мотивів прийняття відповідної постанови, її обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, зокрема щодо підстав для закриття кримінального провадження, які передбачені ч. 1 ст. 284 КПК України.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає законних підстав для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали, зокрема про скасування рішення слідчого про закриття кримінального провадження № 42017000000003307, внесеного до ЄРДР 18 жовтня 2017 року.
На підставі наведеного, враховуючи те, що при розгляді скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, слідчим суддею були в повному обсязі дотримані правила судового розгляду зазначеної скарги, а за результатами її розгляду прийняте законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді від 05 березня 2019 року повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_7 - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418 і 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 березня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_7 , на постанову старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 від 10.04.2018 року про закриття кримінального провадження № 42017000000003307- без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Справа № 11-сс/824/2308/2019
Категорія ч. 2 ст. 309 КПК України
Слідчий суддя у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_10
Доповідач - суддя ОСОБА_1