1/190
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
07 червня 2019 року № 640/3083/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Бєсєді А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "КАМПАРІ ЮКРЕЙН"
до Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
за участю представників позивача та представника відповідача
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "КАМПАРІ ЮКРЕЙН" (надалі - позивач), адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, 5 поверх блоків 8 та 9, до Головного управління ДФС у Київській області (надалі - відповідач), адреса: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А, у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0014884001 від 20.11.2018 p.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі, проведено низку підготовчих засідань, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
В судових засіданнях позивач підтримав позовну заяву в повному обсязі, мотивуючи її необґрунтованістю суми застосованого відповідачем до позивача штрафу.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на наявність порушення в діяльності позивача та передбачену за таке порушення відповідальність.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
26 жовтня 2018 року співробітниками ГУ ДФС у Київській області було розпочато фактичну перевірку TOB «КАМПАРІ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 38726096) тривалістю 10 діб на підставі наказу від 28.09.2018 р. №2041 та направлень на перевірку від 26.10.2018 р. №1073 №1074.
За результатами проведення перевірки 02 листопада 2018 року було складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 02.11.2018 р. №539/10-36-40/38726096 (далі - Акт перевірки).
На підставі Акту перевірки, 20.11.2018 р. ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» №0014884001, відповідно до якого застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 1 559 065, 35 грн. за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Позивач, не погодившись з висновками Акту та винесеним податковим повідомленням - рішенням форми «С» №0014884001 звернувся до ДФС України зі скаргою, в якій просив зменшити суму штрафних (фінансових) санкцій до суми вартості отриманої партії товару - 28179,90 грн.
За результатами розгляду ДФС України було винесено рішення про результати розгляду скарги, яким ППР ГУ ДФС у Київській області від 20.11.2018 року №0014884001 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Під час перевірки, відповідачем встановлено факт реалізації 27.09.2017 р. позивачем 18 наборів віскі по ціні нижчій, ніж встановлена мінімально оптово-відпускна ціна на дату реалізації.
TOB «КАМПАРІ ЮКРЕЙН» не заперечувало та погоджується з фактом реалізації контрагенту TOB «ПРОВАЙН» 18 наборів віскі торгівельної марки «OLD SMUGGLER» місткістю 0,7 літра та міцністю 40% об. за ціною 158,75 грн., яка є меншою ніж встановлені мінімальні оптово-відпускні ціни згідно з Постановою KM України від 30.10.2008 р. №957 на загальну суму 2857,50 грн. з урахуванням ПДВ.
Відповідно до видаткової накладної від « 27» вересня 2017 року №1357, а також товарно-транспортній накладної від « 27» вересня 2017 року №1357 загальна вартість партії товару з урахуванням ПДВ складає 28 179,90 (двадцять вісім тисяч сто сімдесят дев'ять гривень 90 копійок) грн. (копії додаємо).
Відповідно до пункту 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 p. N 246 при відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продажу та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу.
Наказами по підприємству позивача від « 01» січня 2017 року та від « 01» січня 2018 року «Про облікову політику підприємства» затверджено використання підприємством методу середньозваженої собівартості. Таким чином партійний облік запасів не використовується позивачем відповідно до облікової політики підприємства.
Разом з тим, під час розгляду справи, судом встановлено, що відповідач не довів належними та допустимими доказами, що відвантажені 18 наборів віскі торгівельної марки «OLD SMUGGLER» місткістю 0,7 літра та міцністю 40% об. за ціною 158.75 гри. були саме з партії, яка надійшла за ВМД типу імпорт 40 ДЕ №UA100110/2017/100011 від 31.07.2017 року на суму 1 559 065,35 грн.
При цьому, для розрахунку штрафної санкції відповідачем було обрано саме вказану партію товарів з невідомих суду причин.
Згідно ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Відповідачем не доведено належність товару, проданого за ціною нижче мінімальної, до конкретної партії товару.
Позивач за січень-вересень 2017 р. здійснив 7 операцій з імпорту товару. Суду не доведено на якій підставі відповідач обрав для розрахунку лише одну операцію товарів саме від 31.07.2017р.
При обліку товарних запасів позивач використовував метод середньозваженої собівартості, що виключає можливість встановити належність конкретної пляшки алкогольного напою до конкретної партії товару. За таких умов, розмір застосованих штрафних санкцій ґрунтувався фактично на припущенні відповідача.
Позивачем здійснено продаж подарункового набору, який включає в себе пляшку алкогольного напою. 2 стакани та спеціальну упаковку.
При цьому, такий набір формувався за замовленням позивача згідно Договору про надання логістичних послуг від 28.08.2013р. № ЛП 28082013 та після отримання імпортованої партії алкогольного напою.
24.07.2017р. позивачем було затверджено комплектацію товару «Подарунковий набір №1» (порушення під час продажу якого виявив відповідач). Як зазначено в Акті приймання- передачі робіт (надання послуг) від 31.07.2017р. № 2392, підрядником позивача було виконано роботу з комплектації зазначеного товару.
При цьому, як зазначено у митній декларації, на яку посилається відповідач, 31.07.2017р. партія товару тільки пройшла митну очистку.
З урахуванням часу на транспортування, організаційні умови та безпосередньо виконання робіт з комплектації у набори, судом встановлено низьку вірогідність використати зазначену партію товару для формування «Подарункового набору №1».
Крім цього, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не враховано принцип пропорційності та справедливого балансу.
Так, сума заниження ціни алкогольних напоїв становить лише 206,82 грн., в той час як штраф за таке порушення встановлений у розмірі 1 559 065, 32 грн.
У рішенні по справі «Брумареску проти Румунії» (заява № 28342/95) Європейський суд з прав людини дійшов наступного висновку: «Отже, залишається встановити, чи було втручання виправданим. У зв'язку з цим Суд знову наголошує на необхідності підтримання «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе «особистий і надмірний тягар».
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено наступне:
« 168. Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право fia мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden). nn. 69 і 73. Series A № 52). Іншими словами, мас існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), n. 50, Series A № 98).
192. Другий абзац статті 1 Першого протоколу однозначно закріплює за договірними державами право вводити в дію такі закони, які вони вважають за потрібне для забезпечення сплати податків. Те значення, яке укладачі Конвенції надавали цьому аспекту положення, може бути оцінене виходячи з того факту, що на стадії, коли запропонований текст ще не містив однозначного посилання на податки, він вже розумівся як такий, що надає державам повноваження вводити в дію будь-які фіскальні закони, які вони вважають за необхідне - завжди за умови, що заходи у цій сфері не становитимуть свавільної конфіскації (див. вищезазначене рішення у справі «Gasus Dosier- und Fordertechnik GmbH» проти Нідерландів» (Gasus Dosier- und Fordertechnik GmbH v. the Netherlands), n. 59. з додатковим посиланням на travaux prйparatoires). »
Згідно ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.
Враховуючи той факт, що сам факт наявності порушення позивач не заперечує, а також те, що відповідач не обґрунтував та не довів суду правильність нарахування саме вказаного розміру штрафної санкції, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити лише в частині, та залишити в силі податкове повідомлення-рішення від 20.11.2018 № 0014884001 на суму 10 000 грн., адже це саме та мінімальна сума штрафу, передбачена законодавством для такого виду порушення, тобто в цьому випадку судом встановлено, що штраф не міг бути меншим 10 000 грн. та повинен бути застосований до позивача, оскільки порушення мало місце.
В той же час, позивачем спростовано розрахунок штрафу відповідачем на суму 100% від вартості партії товару на суму 1559065,35 грн, оскільки відповідачем безпідставно обрано партію товару, з якої проводився цей розрахунок.
Відтак, в іншій частині податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, як протиправне та необґрунтоване.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «С» №0014884001 від 20.11.2018 р. в частині є неправомірним, оскільки при його винесенні податковий орган невірно тлумачив ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», застосував її без дотримання основоположних конституційних принципів та принципів ЄСПЛ.
Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відтак, в цій справі суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та про те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині, а саме необхідно визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0014884001 від 20.11.2018 p. Головного управління ДФС у Київській області в частині 1 549 065,35 грн. (один мільйон п'ятсот сорок дев'ять тисяч шістдесят п'ять гривень 35 коп).
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 19210 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 19000 гривень (дев'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0014884001 від 20.11.2018 p. Головного управління ДФС у Київській області (адреса: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А, ЄДРПОУ 39393260) в частині 1 549 065,35 грн. (один мільйон п'ятсот сорок дев'ять тисяч шістдесят п'ять гривень 35 коп).
3. В іншій частині позову відмовити.
3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КАМПАРІ ЮКРЕЙН" (надалі - позивач), адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, 5 поверх блоків 8 та 9, код ЄДРПОУ 38726096) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 19000 гривень (дев'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (адреса: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А, ЄДРПОУ 39393260).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова
Повний текст виготовлено та підписано 14.06.2019 р.