ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
07 червня 2019 року № 640/21178/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Харченка А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА"
до проГоловного управління Держпраці у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування постанов,
за участю:
від позивача - Білека Ю.І.;
від відповідачів - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" (далі - ТОВ "ДІЄСА") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.11.2018:
№ ДН1827/249/АВ/ІП-ФС/716 про накладення на ТОВ "ДІЄСА" штрафу у розмірі 3723,00 грн;
№ ДН1827/249/АВ/МГ-ФС/717 про накладення на ТОВ "ДІЄСА" штрафу у розмірі 558450,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказані постанови прийняті відповідачем за наслідками проведеного позапланового заходу. Позивач стверджує, що інспекційне відвідування було проведено з грубим порушенням встановленої процедури. Насамперед, звертає увагу, що у направленні від 18.10.2018 № 371 не було зазначено дати та номеру наказу. Також стверджує, що відповідачем не було повідомлено про підстави проведення інспекційного заходу, лише зі слів перевіряючих позивачу стало відомо, що перевірка проводиться на підставі звернення працівника ОСОБА_1 . Поряд з цим, зазначає, що ОСОБА_1 ніколи не працював в магазині ТОВ "ДІЄСА". За наведених обставин, позивач вважає, що позаплановий захід є незаконним, що у свою чергу свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття спірних рішень. Стверджує, що не отримав акт інспекційного відвідування. Звертає увагу, що ТОВ "ДІЄСА" було дотримано мінімальні гарантії працівників, що працюють в магазині "Ельдорадо", що належить позивачеві, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Тітова, 36, останнім було сплачено працівникам заробітну плату за роботу у святкові дні в подвійному розмірі, а отже, накладення штрафу за порушення статті 107 Кодексу законів про працю України є безпідставним, незаконним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 19.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/21178/18 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 29.01.2019.
17.01.2019 до суду від представника відповідача Лейченко І.М. надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначено, що оскаржувані постанови є правомірними, позаяк під час інспекційного заходу встановлено, що ТОВ "ДІЄСА" відносно 15 працівників порушило вимоги статті 107 Кодексу законів про працю України, за що передбачена відповідальність, встановлена абзацом 4 частини другої статті 265 названого Кодексу. Вказане порушення допущено позивачем внаслідок незабезпечення останнім достовірного бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку. Таким чином, вважає, що оскаржувані постанови є правомірними та скасуванню не підлягають. Стверджує, що відповідачем було дотримано процедуру проведення інспекційного заходу, а доводи позивача у цій частині є безпідставними.
Зважаючи на технічну несправність, розгляд справи 29.01.2019 не відбувся, наступне судове засідання призначено на 28.02.2019.
29.01.2019 представник позивача Білека О.І. подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи належним чином засвідчених копій штатного розпису, податкового розрахунку форми 1-ДФ, акта інспекційного відвідування від 28.12.2018 № КВ1912/1439/АВ.
Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. на лікарняному, 28.02.2019 адміністративну справу № 640/21178/18 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 04.04.2019.
Ухвалою суду від 04.04.2019 закрито підготовче провадження у справі № 826/21178/18 та призначено розгляд справи по суті у судове засіданні на 23.05.2019.
Відповідно до ухвали суду від 11.04.2019 вирішено провести судове засідання за участі представника відповідача у режимі відеоконференції.
Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. на лікарняному, 23.05.2019 адміністративну справу № 640/21178/18 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 07.06.2019.
Представник позивача у судовому засіданні 07.06.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 07.06.2019 не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 07.06.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
25.10.2018 інспекторами праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Павловою Н.А. та Уріщенко А.В. відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, сформовано вимогу від 25.10.2018 № ДН1827/249/НД/В1 про надання документів ТОВ "ДІЄСА" для проведення інспекційного відвідування (а.с. 16-17).
Указаною вимогою зобов'язано ТОВ "Дієса" у строк до 10:00 26.10.2018 надати наступні документи: книгу реєстрації наказів по підприємству; звіти по ЄСВ та податкові розрахунки за формою 1 ДФ за 2017-2018 роки; табелі обліку робочого часу 2017-2018 (крім 07, 08, 09); графіки змінності; відомості про нарахування заробітної плати 2017-2018; договори ЦПХ; Z-звіти за 14.07, 21.07, 11.08, 20.09.2018; дані на керівника та головного бухгалтера: дата і місце народження, громадянство, адреса проживання, серія і номер паспорта, ІПН.
На підставі наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 18.10.2018 № 898-І (а.с. 108) та направлення від 18.10.2018 № 371 (а.с. 109) посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю у ТОВ "ДІЄСА" за місцем здійснення господарської діяльності: 49000, м. Дніпро, вул. Тітова, 36 ТЦ "Аполло" магазин "Ельдорадо", за результатами якого складено акт від 31.10.2018 № ДН1827/249/АВ (а.с. 112-121).
Вказаним актом зафіксовано порушення ТОВ "ДІЄСА":
- статті 107 Кодексу законів про працю України, яке полягає у не здійсненні оплати 15 працівникам за роботу у святкові та неробочі дні;
- статті 30 Закону України "Про оплату праці", яке полягає у незабезпеченні керівником достовірного бухгалтерського обліку витрат на оплату праці.
На підставі виявлених порушень, 20.11.2018 відповідачем прийнято постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами:
№ ДН1827/249/АВ/ІП-ФС/716 про накладення на ТОВ "ДІЄСА" штрафу у розмірі 3723,00 грн (а.с. 68-69);
№ ДН1827/249/АВ/МГ-ФС/717 про накладення на ТОВ "ДІЄСА" штрафу у розмірі 558450,00 грн (а.с. 70-71).
Не погодившись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 43 Конституції України гарантовано, що держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Відповідно до частин першої, другої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Згідно з частиною першою статті 260 Кодексу законів про працю України державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
За визначенням пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100, територіальним органом Держпраці на території м. Дніпра та Дніпропетровської області є Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області.
До завдань Держпраці належить, зокрема, державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, а також зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування (пункт 4 Положення № 96).
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок № 295, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 2 Порядку № 295 визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:
Держпраці та її територіальних органів;
виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться:
1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту;
4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;
6) за інформацією:
Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;
ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;
Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.
Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5 - 7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.
Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що Держпраці та її територіальні органи мають право проводити інспекційні відвідування, зокрема, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.
З матеріалів справи вбачається, що Державною службою України з питань праці листом від 09.08.2018 № 3828/4/4.1-3в-18 скеровано до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області звернення ОСОБА_1 від 26.07.2018 та доручено розглянути звернення в межах наданих повноважень та надати відповідь заявнику (а.с. 110, 111).
За змістом пункту 6 Порядку № 295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.
У скарзі від 26.07.2018 ОСОБА_1 порушив ряд питань, вирішення яких віднесено до повноважень позивача лише в частині тверджень останнього про невиплату заробітної плати, неоформлення трудових відносин з іншими працівниками.
Під час судового розгляду справи з'ясовано, що ОСОБА_1 не працював та не працює в магазині "Ельдорадо", що належить ТОВ "ДІЄСА".
Поряд з цим, вказана обставина взагалі не була з'ясована відповідачем.
Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржуване рішення, суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) № 37801/97 від 01.07.2003, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватись виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
В той же час, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В контексті викладеного, суд зазначає, що за дорученням Державної служби України з питань праці від 09.08.2018 № 3828/4/4.1-3в-18 Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області зобов'язано було розглянути звернення ОСОБА_1
Враховуючи, що Порядок № 295 пов'язує проведення інспекційного відвідування за зверненням працівника лише на предмет щодо порушення роботадавцем стосовно нього законодавства про працю, суд вважає, що при проведенні інспектування ТОВ "ДІЄСА" відповідач вийшов за межі предмету, визначеного дорученням Державної служби України з питань праці від 09.08.2018 № 3828/4/4.1-3в-18.
У свою чергу порушення відповідачем процедури проведення інспекційного заходу свідчить про незаконність останнього та відсутність правових наслідків такого, а саме - компетенції у відповідача на прийняття акта індивідуальної дії, у даному випадку, оскаржуваних постанов.
Крім того, суд звертає увагу, що пунктами 3 - 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 N 509, визначено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.
Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Так, рішенням Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 09.11.2018 № ДН1827/249/АВ/МГ/ІП повідомлено позивача про те, що розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю призначено на 20.11.2018 (а.с. 56-57).
15.11.2018 позивач подав відповідачу клопотання про відкладення розгляду справу, у якому повідомив, що інспекторами праці не вручено останньому акт інспекційного відвідування, ненадання останніми консультативної допомоги тощо (а.с. 58-61).
Поряд з цим, відповідач дійшов висновку, що обставини, викладені у клопотанні, не є поважними та розглянув справу про накладення штрафу без участі представника ТОВ "ДІЄСА".
Суд звертає увагу, що пунктом 7 Порядку N 509 передбачено, що справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Наведеною нормою встановлено випадок, коли справа розглядається за відсутності представника суб'єкта господарювання, а саме: неподання останнім обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду.
У даному випадку позивачем було подано обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи, тому у відповідача не було правових підстав для розгляду справи без участі останнього.
Встановлені обставини свідчать про порушення відповідачем процедури накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю, що додатково свідчить про протиправність спірних постанов.
За наведених обставин та зважаючи на те, що відповідачем проведено інспекційне відвідування поза межами наданого доручення Державної служби України з питань праці від 09.08.2018 № 3828/4/4.1-3в-18, порушено процедуру проведення інспекційного відвідування та порядок накладення штрафу, суд дійшов висновку, що вказані порушення нівелюють правові наслідки спірних постанов.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови не відповідають критеріям правомірності, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 45, ідентифікаційний код 36483471) задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49170, м. Дніпро, вул. Казакова, 3, ідентифікаційний код 39788766) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.11.2018: № ДН1827/249/АВ/ІП-ФС/716 та № ДН1827/249/АВ/МГ-ФС/717.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49170, м. Дніпро, вул. Казакова, 3, ідентифікаційний код 39788766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 45, ідентифікаційний код 36483471) 10353,60 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII.
Суддя В.П. Катющенко
Повний текст рішення складено та підписано 14 червня 2019 року.