справа №1.380.2019.000886
12 червня 2019 року
зал судових засідань №10
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Лунь З.І.,
секретар судового засідання Ходань Н.С.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Полуліх Н.І.
розглянув у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 15.11.2018 №174474 щодо обчислення пенсії позивачу, а саме: індивідуального коефіцієнта стажу; індивідуального коефіцієнта заробітку; не включення до розрахунку для обчислення пенсії підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки часу її призначення, що передбачена ч.1 ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати;
-зобов'язати відповідача обчислити позивачу пенсію, врахувавши до загального стажу період з 01.01.2017 по 31.07.2017, оптимізувати заробіток 59місяців найбільш невигідного заробітку (10%) за період з 01.03.1990 по 31.05.2005 включно, врахувати до пенсії підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки часу її призначення, що передбачена ч.1 ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 0,75% за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку, перерахувати та виплатити розмір пенсії з 14.08.2017;
-зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 14.08.2017 по дату виконання даного рішення.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що на виконання постанови Личаківського районного суду м. Львова від 03.11.2017 року, відповідно до якої визнано протиправними рішення та дії Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова та зобов'язано Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова призначити з 14 серпня 2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком з більш раннього віку, передбачену ст. 26 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та ст. 40 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2014-2016 роки, відповідачем прийнято Розпорядження, обчислення пенсії в якому не відповідає законодавству, а саме: не враховано до загального стажу період з 01.01.2017 по 31.07.2017, не оптимізовано заробіток з врахуванням підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки її призначення.
Відповідачем надано суду відповідь на відзив та доповнення до відзиву. Відповідач заперечує позовні вимоги з тих підстав, що Розпорядження, котре було видано на виконання постанови Личаківського районного суду м. Львова від 03.11.2017 року є таким, що відповідає законодавству.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов повністю.
У судовому засіданні представник відповідача позов заперечила, просила відмовити у його задоволенні.
Суд встановив таке.
14.02.2007 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся із заявою до органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії.
Відповідно до Протоколу №9309 від 05.03.2007 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № № 1788-XII.
Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 03.11.2017 року, яка набрала законної сили 30.01.2018, визнано протиправними рішення та дії Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Львова щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком згідно із ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням нового показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 року та зобов'язано Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова призначити з 14 серпня 2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком з більш раннього віку, передбачену ст. 26 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та ст. 40 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2014-2016 роки.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 05.10.2018 замінено сторону виконавчого провадження Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 12.10.2018 було залишено без розгляду заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про роз'яснення постанови Личаківського районного суду м. Львова від 03.11.2017 року, а ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 26.03.2019 відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про роз'яснення постанови Личаківського районного суду м. Львова від 03.11.2017 року.
Розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №174474 від 15.11.2018 (далі-Розпорядження) на виконання судового рішення, постанови Личаківського районного суду м. Львова від 03.11.2017 року, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком із застосуванням показника середньої зарплати в середньому на одну особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, а саме 2014-2016 роки (3764,40 грн.).
19.12.2018 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії, включивши до стажу роботи період з 01.01.2017 по 31.07.2017 та заробіток для обчислення пенсії з 01.02.2009 по 31.07.2017.
19.12.2018 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії, включивши підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки часу її призначення, передбаченого ч.1 ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі Закон- 1058) за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку до дати звернення - 14.08.2017 та виплату недоплачену пенсію з 14.08.2017
19.12.2018 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів з 14.08.2017 по 19.12.2018.
18.01.2019 відповідачем дано відповіді на звернення ОСОБА_1 від 19.12.2018, з якими ОСОБА_1 не погодився, що і спричинило звернення з позовом до суду.
Суд, при прийнятті рішення, застосовує такі норми права.
Відповідно до ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ст.1 Закону Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закону України - 1058) непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закон
Згідно з ч.1 ст.29 Закону України - 1058 особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток: на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців; на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.
Преамбулою Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі- Закон України № 1788-XII) визначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
За змістом ст.100 Закон України № 1788-XII особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Норми Закону України № 1788-XII суд застосовує, оскільки вони були чинні на час призначення пенсії позивачу у 2007 році.
З позовної заяви видно, що позивач не погоджується з тим, що йому, при нарахуванні пенсії згідно з Розпорядженням від 15.11.2018, не ураховано до загального стажу період з 01.01.2017 по 31.07.2017, відтак позивач не погоджується і з індивідуальним коефіцієнтом стажу та заробітку.
Однак, як видно з матеріалів справи (а.с.73), при проведенні перерахунку пенсії позивачу було враховано страховий стаж: а саме: 1 місяць з 01.01.2017 по 31.01.2017 та 2 роки, починаючи з 01.02.2017 по 28.02.2019 включно.
Таким чином, в цій частині, позовні вимоги є безпідставними.
Щодо позовних вимог про врахування до пенсії підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки часу її призначення, що передбачена ч.1 ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 0,75% за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку, то суд зазначає таке.
Суд враховує, що ОСОБА_1 у 2007 вже було призначено пенсію за віком достроково відповідно до ст.100 Закон України № 1788-XII. При цьому суд погоджується з доводами позивача, які обґрунтовані встановленим постановою Личаківського районного суду м. Львова від 03.11.2017 року, що з 14.08.2017 позивачу призначена пенсія за віком, однак за іншим законом, тобто за Законом України-1058, тоді як достроково позивачу було призначено у 2007 році пенсію за віком на пільгових умовах за Законом України № 1788-XII.
Враховуючи положення преамбули Закону України № 1788-XII та ст.100 цього ж Закону, суд дійшов висновку, що позивачу була призначена пенсію на пільгових умовах достроково та отримувалася ним як непрацездатною особою. Відтак, починаючи з 2007 року він не може вважатися таким, що виявив бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Крім того, як встановлено судом, постановою Личаківського районного суду м. Львова від 03.11.2017 року зобов'язано Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова призначити з 14 серпня 2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком з більш раннього віку, передбачену ст. 26 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та ст. 40 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2014-2016 роки.
Суд враховує, що ця постанова стала підставою для призначення пенсії позивачу за Законом 1058.
У цій же постанові Личаківського районного суду м. Львова не встановлено обставин щодо виявлення позивачем бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, відповідно відсутнє зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України при призначенні пенсії ОСОБА_1 враховувати ст.29 Закону України-1058.
З урахуванням ст.370 КАС України відповідач не міг діяти інакше, ніж видати Розпорядження від 15.11.2018, не застосовуючи при цьому ст.29 Закону України - 1058.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання оптимізувати заробіток позивача за 59 місяців найбільш невигідного заробітку (10%) за період з 01.03.1990 по 31.05.2005 включно, то суд зазначає таке.
Як видно з матеріалів справи, стаж позивача складає 51 рік 2 місяці 18 днів, до 28.02.2019, оптимізується не більше 10%.
Судом встановлено, що для визначення розміру пенсії, заробітна плата позивача бралася по 31.01.2009, з урахуванням стажу 41 рік 1 місяць 18 днів.
Як видно з матеріалів справи, оптимізація бралася з 01.11.1990 по 31.03.2005, що є найвигіднішим періодом, тоді як період з 01.03.1990 по 31.05.2005, який позивач вважає необхідним для оптимізації, призведе до зменшення розміру пенсії, оскільки виключення більшої кількості місяців призведе до зменшення коефіцієнта заробітку особи.
Враховуючи те, що при оптимізації заробітку позивача за 59 місяців найбільш невигідного заробітку (10%) за період з 01.03.1990 по 31.05.2005 включно, відбудеться зменшення пенсії позивача, відтак не спричинить захисту його прав, суд вважає таку вимогу безпідставною.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване Розпорядження прийнято з дотриманням вказаних вище вимог законодавства у сфері пенсійного забезпечення, відтак, у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог про визнання протиправним та скасування вказаного Розпорядження та зобов'язання вчинити дії необхідно відмовити.
Судовий збір, відповідно до ст.139 КАС України, покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 14.06.2019.
Суддя Лунь З.І.