справа №1.380.2019.001383
06 червня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді Сподарик Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,
представника позивача Вавринюк О.Б. ,
представника відповідача Ворошилова Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Межирічанська» до Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України у Львівської області про визнання протиправними дій,-
На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Межирічанська» до Головного управління ДФС у Львівській області, із вимогами:
-визнати дії Головного управління ДФС у Львівській області щодо черговості зарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та самостійної зміни призначення платежу, яке платник податку зазначив у платіжних документах по ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» за період з 01.04.2018 року по 01.02.2019 року протиправними;
-зобов'язати Головне управління ДФС у Львівській області зарахувати по ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» сплачені суми єдиного соціального внеску за період з 01.04.2018 року по 01.02.2019 року у відповідності до зазначеного у платіжних дорученнях призначення платежу.
Ухвалою суду від 28.03.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання.
В судовому засіданні 06.06.2019 року ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 20.03.2019 року за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 по 01.02.2019 в сумі 37 223 806,69 грн. Проте, позивач вважає, що за вказаний період у нього відсутня заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки єдиний внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сплачено пропорційно виплаченій заробітній платі до 01.03.2019 року. Зазначив, що відповідно до листа ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області №1224/05-74 від 22.03.2019 станом на 20.03.2019 позивачем зараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по березень 2018. Стверджує, що кошти, які згідно платіжних доручень призначались на сплату єдиного внеску, фіскальний орган спрямував на погашення податкового боргу за минулий період. На думку позивача, такі дії податкового органу призводять до не зарахування працівникам страхового стажу, а нарахована їм за цей період заробітна плата не включається в розрахунок пенсії, що позбавляє застраховану особу права на соціальний захист. Зазначив, що лише після зарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у відповідності до здійснених платежів, ці місяці будуть зараховані до страхового стажу застрахованої особи та може бути здійснено призначення страхових виплат на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Позивач вважає, що працівники підприємства не повинні нести негативних наслідків і бути позбавлені гарантованих соціальних виплат через наявність заборгованості у платника, яка утворилась через неправомірні дії відповідача. Просив позов задоволити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, вказаних в позовній заяві та додаткових поясненнях, просила позов задоволити.
Представником відповідача подано відзив на позов за вх.№ 15509, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідно до інтегрованої картки платника податків по ЄСВ за 2018 рік за позивачем рахується заборгованість станом на 01.01.2019 року у розмірі 38 891035,92 грн. З огляду на викладене, сплата позивачем в 2018 та 2019 роках єдиного соціального внеску погашає суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Просила відмовити в задоволені позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала позицію викладену у письмовому відзиві та просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Оскільки, частиною шостою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, відтак сплата позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в 2018, 2019 роках погашає суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Саме тому відповідач вважає вимоги позивача, викладені в позовній заяві необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
16 квітня 2019 року за вх.№ 13033 третя особа подала письмові пояснення, в яких проти позову заперечила з підстав, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є спеціальним законом, який встановлює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, частиною четвертою статті 8 якого передбачено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відтак, контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного соціального внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного соціального внеску віднесено до функцій органів доходів і зборів (органів Державної фіскальної служби).
Дослідивши доводи позову, відзив на нього, пояснення третьої особи, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Відповідно до Витягу з Реєстру страхувальників Відокремлений підрозділ «Шахта «Мижирічанська» Державного підприємства «Львіввугілля» перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У листі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.03.2019 року № 1224/05-74 зазначено, що відповідно до реєстру застрахованих осіб по ВП «Шахта «Мижирічанська» ДП «Львівугілля» (ЄДРПОУ 26359901) станом на 20.03.2019 року зараховано єдиний соціальний внесок включно по березень 2018 року.
Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків заборгованість Відокремленого підрозділу «Шахта «Мижирічанська» ДП «Львівугілля» по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на 01.01.2019 року становить 38 891 035,92 грн.
Предметом спору у даній справі є зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області змінити черговість зарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по Відокремленим підрозділом «Шахта «Мижирічанська» ДП «Львівугілля», відповідно до призначеного платежу визначеного платіжними дорученнями про перерахунок коштів зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по Відокремленим підрозділом «Шахта «Мижирічанська» ДП «Львівугілля» за період з 01.04.2018 року по 01.02.2019 року та обґрунтування підстав такого зобов'язання.
Суд встановив, що Відокремленим підрозділом «Шахта «Мижирічанська'ДП «Львіввугілля» було сплачено до бюджету ЄСВ за період з 01.04.2018 року по 01.02.2019 року, що підтверджується платіжними дорученнями за травень 2018 року, червень 2018 року, липень 2018 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року, жовтень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року, лютий 2019 року ( а.с.12-94).
Вказані кошти зараховано Головним управлінням ДФС у Львівській області у погашення раніше не сплачених платежів.
Позивач вважає, що дії відповідача щодо зарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за попередні періоди є протиправними, оскільки такі дії призводять до не зарахування страхового стажу працівникам підприємства, а нарахована за цей період заробітна плата не включається в розрахунок пенсії, що позбавляє застраховану особу права на соціальний захист. Зазначенні обставини зумовили звернення позивача до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення суд взяв до уваги наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI. (далі - Закон №2464).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 1 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відокремлений підрозділ «Шахта «Мижирічанська'ДП «Львіввугілля» є страхувальником в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та платником єдиного внеску.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це не консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Згідно до пункту 7 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 №449 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.15 за №508/26953) (далі - Інструкція №449), сплата єдиного внеску здійснюється за місцем: обліку платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується, в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.
Згідно з ч. 10 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів і пені, у порядку календарної черговості.
Аналіз наведеної норми в сукупності з іншими нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», вказує, що така імперативно визначає порядок погашення несплачених сум недоїмки, штрафних санкцій та пені відповідно до якої суми єдиного внеску, що надходять від платника, який має заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Судом встановлено, Відокремленим підрозділом «Шахта «Мижирічанська» ДП «Львіввугілля» було сплачено до бюджету ЄСВ за період з 01.04.2018 по 01.02.2019 році що підтверджується платіжними дорученнями зазначеними вище та довідкою позивача. Як слідує із зворотного боку обліковуї картки платника податку та не заперечується позивачем, в останнього наявний борг із сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який станом на 01.01.2019 року становить 38 891 035,92 грн. (а.с.153).
Суд звертає увагу, що позивачем не заперечується факт наявності заборгованості із сплати єдиного соціального внеску, проте позивач вважає, що зарахування коштів, які сплачуються підприємством за попередні періоди порушує законні права працівників підприємства на соціальний захист, оскільки останнім не зараховуються такі періоди роботи до страхового стажу, а нарахована їм за цей період заробітна плата не включається в розрахунок пенсії.
Втім, суд не приймає такі доводи позивача до уваги, оскільки частиною 6 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів і пені, у порядку календарної черговості.
Отже, зазначена норма регламентує порядок зарахування коштів, які надходять із сплати єдиного соціального внеску в календарній черговості їх виникнення, тому відповідачем зважаючи на приписи частини 6 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» правомірно зараховано такі в рахунок сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені в порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, відповідачем підтверджено правомірність календарного зарахування сплачених позивачем платежів єдиного соціального внеску, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову - не передбачено.
Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволені позовної заява Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Межирічанська» до Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України у Львівської області про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Сподарик Н.І.
Повний текст постанови складено та підписано 14 червня 2019 року.