13 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 923/500/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді -Губенко Н.М., Ткач І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"
на ухвалу Господарського суду Херсонської області
(суддя - Остапенко Т.А.)
від 02.01.2019
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Савицький Я.Ф., судді - Разюк Г.П., Таран С.В.
від 22.04.2019
у справі за позовом Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні
відповідача: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк",
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
05.06.2018 Національний банк України звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до договору іпотеки №31 від 06.03.2009, укладеного між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис"), в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" за кредитним договором №19 від 03.03.2009 в розмірі 3 674 478 038,00 грн.
29.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис" подало зустрічний позов до Національного банку України про визнання недійсним договору іпотеки №31 від 06.03.2009, укладеного між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис"). В обґрунтування зустрічної позовної заяви заявник посилався на відсутність у оспорюваного іпотечному договорі однієї з істотних умов.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 03.12.2018 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" залишено без руху відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у пунктах 5, 9, 10 частини 3 статті 162 цього Кодексу, а також не додані документи, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн, і підстави звільнення заявника від сплати судового збору відповідно до закону відсутні.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 02.01.2019 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" повернуто відповідно до частини 4 статті 174, частини 5 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявник не усунув недоліки зустрічної позовної заяви у строк, встановлений судом. Також суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частини 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, у яких відповідачем, зокрема, є Національний банк України, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Оскільки відповідно до частини 10 статті 30, частини 5 статті 173 Господарського процесуального кодексу України не допускається об'єднання в одне провадження такого зустрічного позову з первісним, суд дійшов висновку про повернення зустрічного позову також відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 цього Кодексу.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Херсонської області від 02.01.2019 руху - без змін.
Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо повернення зустрічної позовної заяви заявнику з підстав недодержання вимог до змісту позовної заяви та документів, що додаються до неї, відповідно до частини 4 статті 174, частини 5 статті 180 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, зауважив, що місцевий господарський суд помилково вдався до з'ясування питань юрисдикційної належності поданого зустрічного позову, не з'ясувавши питання взаємопов'язаності цих вимог, доцільності їх спільного розгляду, зокрема, чи може задоволення зустрічного позову виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тобто можливості розгляду вимог зустрічного позову в межах судового процесу, що розпочався.
07.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис" звернулось із касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 02.01.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі №923/500/18 до суду касаційної інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис" посилається на порушення його права на подання зустрічного позову відповідно до ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, а також гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципів рівності сторін у справі та змагальності. Скаржник зауважує, що Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості визнання недійсним договору при розгляді іншої справи щодо цього ж договору, навіть за наявності підстав для недійсності правочину.
Суд касаційної інстанції розглянув матеріали касаційної скарги та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 02.01.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі №923/500/18 з таких підстав.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 46, частин 1, 2 та 3 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право подати зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред'являються в господарський суд за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших, визначених у цій статті, правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов (частина 10 статті 30 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил подання позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною 4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Зокрема, згідно з частиною 4 цієї статті якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Отже, передбачене статтею 46 Господарського процесуального кодексу України право подати зустрічний позов не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства. У разі недотримання цих вимог настають правові наслідки, визначені статтями 30, 174 та 180 цього Кодексу.
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові) якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Беручи до уваги конкретні обставини справи, дотримання судами норм процесуального права та мотиви, з яких вони дійшли відповідних висновків, постановляючи оскаржувані судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що відсутні будь-які підстави вважати, що розгляд цієї скарги судом матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а тому відповідно до норми абзацу 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, яка є імперативною, відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви заявникові.
Керуючись статтями 234, 287, 290, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №923/500/18 за ка-саційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 02.01.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 02.01.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі №923/500/18 разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
І. Ткач