13 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/4693/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Ткач І.В.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець"
на рішення Господарського суду Одеської області
(суддя - Щавинська Ю.М.)
від 09.02.2016
та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Колоколов С.І., судді: Савицький Я.Ф., Ярош А.І.)
від 06.11.2018
у справі № 916/4693/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"
до Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Сі Ріелті Груп", Публічне акціонерне товариство "Ринок Малиновський", Публічне акціонерне товариство "Туристично-виробнича фірма "Чорне море", Публічне акціонерне товариство "Чорноморська транспортна компанія,
про стягнення 1 047 688 897, 41 грн,
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець"
до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"
про внесення змін до договору,
за участю представників учасників справи:
позивача - Крячковська І.М., Шишка Ю.М.;
відповідача - Примак О.В.;
третьої особи 1 на стороні відповідача - не з'явився;
третьої особи 2 на стороні відповідача - не з'явився;
третьої особи 3 на стороні відповідача - не з'явився;
третьої особи 4 на стороні відповідача - не з'явився;
Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - ПАТ "Сбербанк") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" (далі - ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець") про стягнення заборгованості: 43 371 675, 85 доларів США та 46 608 814, 15 грн, з яких 36 773 937, 32 доларів США загальної заборгованості за кредитною лінією; 6 597 738, 53 доларів США процентів за користування кредитною лінією, що нараховані за період з 15.07.2014 по 02.11.2015; 16 637 067, 93 грн пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією, що нарахована за період з 31.12.2014 по 30.06.2015, та 29 971 746, 22 грн пені за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією, що нарахована за період з 31.12.2014 по 30.06.2015.
В обґрунтування позовних вимог ПАТ "Сбербанк" посилається на невиконання ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" своїх зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 в частині повернення кредиту та відсотків за користування кредитною лінією, в результаті чого у останнього виникла заборгованість, на яку позивачем було нараховано пеню.
ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" звернулось до Господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до ПАТ "Сбербанк" про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії №14-В /11/44/ЮО від 15.07.2011 в запропонованій ним редакції.
В обґрунтування зустрічного позову ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" посилається на те, що 29.07.2015 ним на адресу головного офісу Банку та Регіонального управління АТ "Сбербанк Росії" в Одеській області було направлено лист, в якому повідомлено про істотну зміну обставин подальшого виконання кредитного договору та вказано, що в порядку статті 641 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України даний лист носить характер оферти про внесення відповідних змін до кредитного договору. Цей лист було також підписано майновими поручителями ПАТ "ФК "Чорноморець", а також до вказаного листа було додано проект про внесення змін до договору. Даний документ було доставлено до головного офісу та регіонального управління Банку, що підтверджується квитанцією кур'єрської служби доставки № 901686 та № 901684. Проте відповіді ані на вказаний лист, ані на інші листи від позивача до теперішнього часу не надходило. При цьому, на думку ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець", наявні всі чотири умови, за яких можлива зміна або розірвання договору у зв'язку із істотною зміною обставин, згідно з частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.02.2016 первісний позов задоволено частково. Суд стягнув з ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" на користь ПАТ "Сбербанк" 36 773 937 доларів США 32 центи заборгованості за тілом кредиту, що у гривневому еквіваленті на день прийняття рішення становить 951 613 775 грн, 5 578 283 доларів США 28 центів процентів за користування кредитом з 15.07.2014 по 02.11.2015, що станом на день прийняття рішення становить 144 350 908 грн 88 коп; пеню за прострочення сплати процентів та кредиту у розмірі 20 000 000 грн. В решті первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2016 залишено без змін.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив про правомірність та доведеність матеріалами справи вимог ПАТ "Сбербанк" щодо стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за несплаченим в строк кредитом у сумі 36 773 937,32 дол. США та заборгованості розміром 5 578 283,28 дол. США за несплаченими процентами за період з 15 липня 2011 року по 02 листопада 2015 року, нарахованими за ставкою 12 % за договором про відкриття кредитної лінії від 15 липня 2011 року № 14-В/11/44/ЮО з додатковими угодами та договорами про внесення змін до нього. Також суди попередніх інстанцій дійшли висновків про безпідставне підвищення банком процентної ставки до 14 % з 11 лютого 2015 року та до 16 % з 14 березня 2015 року, тому відмовили в задоволенні позовних вимог у частині стягнення відповідних процентів розміром 1 019 455,25 дол. США. Щодо розрахунку позивачем пені суди першої та апеляційної інстанцій вказали, що відповідний розрахунок здійснено не правильно, без врахування строку дії договору від 30 грудня 2014 року № 14 про внесення змін до спірного договору, тому розмір пені за прострочення сплати кредиту та процентів за користування ним становить 40 352 753,92 грн, однак з урахуванням конкретних обставин цієї справи зменшений судами до 20 000 000, 00 грн.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суди виходили з недоведеності наявності чотирьох умов, установлених приписами статті 652 Цивільного кодексу України, необхідних для зміни спірного договору за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 09.02.2016 та постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018, ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 611, 615, частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, оскільки стягнуто проценти за користування кредитною лінією за період з 09 липня по 03 листопада 2015 року (з моменту припинення кредитного договору до моменту звернення із позовом про стягнення заборгованості) розміром 1 421 925,58 дол. США, проте з моменту надсилання ПАТ "Сбербанк" повідомлення-вимоги про дострокове повернення повної суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії (з 09 липня 2015 року), позивач утратив можливість нарахування та одержання процентів і неустойки за цим договором. Також судами попередніх інстанцій не враховано відсутності належних обґрунтувань ПАТ "Сбербанк" правомірності застосування ним мінімального розміру змінюваної процентної ставки - 12 % річних, а також неможливості застосування індексу інфляції до розрахунків вимог, які ґрунтуються на вираженому в іноземній валюті зобов'язанні, і, як наслідок, неможливості використання у подібних розрахунках облікової ставки Національного банку України, однією зі складових якої є саме рівень інфляції. Окрім того, усі зобов'язання ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" перед ПАТ "Сбербанк" є забезпеченими заставою (іпотекою) майна третіх осіб, а тому заборгованість відсутня.
Також, за твердженням ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець", суди попередніх інстанцій необґрунтовано відмовили в задоволенні зустрічних позовних вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 17.12.2018 відкрито касаційне провадження та касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" на рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2016 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі №916/4693/15 призначено до розгляду в судовому засіданні.
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Сбербанк" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. При цьому товариство вказує на те, що пунктом 6.2. договору передбачено, що нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. Договором також встановлено строк дії кредитної лінії (пункт 1.4 договору) і строк дії самого договору. Отже, сторонами визначено, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, але й після його спливу, у т.ч. внаслідок надіслання вимоги Банком про дострокове повернення кредитних коштів до моменту їх фактичного повернення. Аналогічного висновку щодо того, що припинення нарахування процентів відбувається в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі, дійшов Верховний Суд в постанові від 10.10.2018 у справі № 910/750/18. У доповненні до відзиву на касаційну скаргу товариство також посилається на постанову Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 913/11/18. Окрім того, зазначає, що такої ж практики дотримувався Верховний Суд і в постановах від 14.02.2018 у справі № 575/2921/15-ц, від 06.02.2018 у справі № 644/610/15-ц, від 01.02.2018 у справі № 161/12888/15-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2019 справу №916/4693/15 разом із касаційною скаргою ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (абзацу 2 частини 1 статті 1048 та частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України), викладеного в раніше ухвалених постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц та від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28.02.2019 дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку щодо застосування приписів абзацу 2 частини 1 статті 1048 та частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, викладеного, зокрема, в раніше ухваленій постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц та від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2019 прийнято касаційну скаргу ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" до провадження та призначено її до розгляду на 23.04.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2019 зупинено провадження у даній справі для вирішення питання про відвід суддів Студенця В.І. та Ткача І.В. в порядку визначеному частиною 3 статті 39 ГПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2019 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" про відвід суддів Студенця В.І. та Ткача І.В. від розгляду справи №916/4693/15.
Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2019 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду касаційну скаргу на 11.06.2019.
Від ПАТ "Сбербанк" 05.06.2019 на адресу суду надійшли додаткові пояснення та клопотання про долучення судової практики. Посилаючись на пункт 6.2 кредитного договору, яким передбачено, що нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі, ПАТ "Сбербанк" вказує на те, що сторонами кредитного договору перебачено "іншу домовленість", яка на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, передбачає нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного фактичного погашення заборгованості, тобто незалежно від дня повернення позики (строку кредитування чи дострокової вимоги). При цьому ПАТ "Сбербанк" наполягає на тому, що встановлення судами факту наявності чи відсутності такої іншої домовленості щодо права нарахування процентів з настанням дня повернення позики є умовою правильного застосування правових позицій Великої Палати Верховного Суду. Окрім того, ПАТ "Сбербанк" вказує про те, що на даний час наявна судова практика, згідно з якою на підставі аналогічних умов кредитного договору зроблено відповідні правові висновки щодо застосування норм права, зокрема у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/22858/17, від 10.10.2018 у справі № 910/750/18, від 13.12.2018 у справі № 913/11/18.
Колегія суддів вбачає наявними правові підстави для передачі даної справи на розгляд об'єднаної палати, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати.
Так, предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Сбербанк" до ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" про стягнення заборгованості: 43 371 675, 85 доларів США та 46 608 814, 15 грн, з яких 36 773 937, 32 доларів США загальної заборгованості за кредитною лінією; 6 597 738, 53 доларів США процентів за користування кредитною лінією, що нараховані за період з 15.07.2014 по 02.11.2015; 16 637 067, 93 грн пені за прострочення сплати процентів з користування кредитною лінією, що нарахована за період з 31.12.2014 по 30.06.2015, та 29 971 746, 22 грн пені за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією, що нарахована за період з 31.12.2014 по 30.06.2015.
В частині позовної вимоги про стягнення процентів за користування кредитною лінією, колегія суддів з урахуванням фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, дійшла таких висновків.
Проценти за користування кредитною лінією, нараховані за період з 15.07.2014 по 02.11.2015. Судами попередніх інстанцій такий період визнано правомірним. Разом з тим скаржник наполягає на його зменшенні, оскільки вважає, що нарахування процентів після 08.07.2015, тобто після спливу 10-денного строку на повернення повної суми заборгованості на вимогу Банку, є неправомірним, оскільки, направивши таку вимогу, Банк змінив строк виконання зобов'язання боржником.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 6.2. договору передбачено, що нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С., від 13.12.2018 у справі № 913/11/18 зазначено, що у вказаній справі сторонами у кредитному договорі з урахуванням принципу свободи договору (статті 6, 627 Цивільного кодексу України) передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, допускає нарахування Банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г., у справі № 910/750/18 від 10.10.2018 колегія суддів також відхилила доводи касаційної скарги щодо необхідності врахування правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, оскільки обставини згаданої справи є відмінними від обставин даної справи, враховуючи те, що судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи правильно встановлено, що відповідно до пункту 6.2 кредитного договору №05-В/10/47/КЛ від 29.04.2010 передбачено, що нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т.Б., Чумака Ю. Я., у справі № 910/22858/17 від 14.05.2019 зазначено, що за встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо погодження сторонами в пункті 6.2 договору умов, відповідно до яких нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі; день повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів, Суд погоджується з висновками судів щодо існування підстав для нарахування позивачем процентів відповідно до порядку, визначеного умовами договору.
Разом з тим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 викладено правову позицію, згідно з якою, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. У зв'язку з чим Великою Палатою Верховного Суду було відхилено аргументи Банку про те, що він на підставі статей 599 та 631 Цивільного кодексу України мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц викладено правову позицію, згідно з якою Банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України, та пені за порушення умов договору, звернувшись у березні 2010 року до суду із позовом про примусове солідарне стягнення цих коштів у судовому порядку із боржника та поручителя. Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки.
Аналогічна правова позиція була викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, в якій окрім наведеного також зазначено, що у такому випадку має застосовуватися вимога про сплату процентів від суми позики, передбачена частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України, до дня, встановленого кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту. У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.
Отже, здійснюючи аналіз наведених позицій Великої Палати Верховного Суду з урахуванням обставин цієї справи, Верховний Суд вважає, що у випадку пред'явлення кредитором вимоги про дострокове повернення кредиту на підставі частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.
Частиною 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина 1 статті 303 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/22858/17 (судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності), від 10.10.2018 у справі № 910/750/18 (судова палата для розгляду справ про банкрутство), від 13.12.2018 у справі № 913/11/18 (судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності), справа № 916/4693/15 підлягає передачі на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з частиною 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись частиною 2 статті 302, статтею 303 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд, -
1. Передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 916/4693/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Сі Ріелті Груп", Публічне акціонерне товариство "Ринок Малиновський", Публічне акціонерне товариство "Туристично-виробнича фірма "Чорне море", Публічне акціонерне товариство "Чорноморська транспортна компанія, про стягнення 1 047 688 897, 41 грн та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про внесення змін до договору.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
І. Ткач