12 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 909/227/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019
(головуючий суддя Дубник О.П., судді Зварич О.В., Желік М.Б.)
та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2018
(суддя Неверовська Л.М.)
у справі №909/227/18
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Інжиніринг Вест",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Інжиніринг Захід"
про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 331 691,83 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ "Укргазбанк") звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Інжиніринг Захід" (далі - ТОВ "Абсолют Інжиніринг Захід") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Інжиніринг Вест" (далі - ТОВ "Абсолют Інжиніринг Вест") про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором в сумі 331 691,83 грн, з яких: 291 241,70 грн - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом за період з 31.01.2015 по 01.03.2018, 40 450,13 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 02.03.2017 по 01.03.2018.
1.2. Позивач обґрунтував свої позовні вимоги невиконанням ТОВ "Абсолют Інжиніринг Захід" зобов'язань перед позивачем по кредитному договору №163983/12-ІФю/47 від 05.09.2012 із змінами згідно з додатковою угодою №1 від 03.02.2014, для забезпечення виконання якого між позивачем, ТОВ "Абсолют Інжиніринг Захід" та ТОВ "Абсолют Інжиніринг Вест" укладено договір поруки №163983/12-ІФю/47-Р4 від 03.02.2014.
Також позивач зазначив, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2016 у справі №909/514/16 стягнуто солідарно з ТОВ "Абсолют Інжиніринг Захід" та ТОВ "Абсолют Інжиніринг Вест" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором №163983/12-ІФю/47 від 05.09.2012, яка виникла станом на 31.01.2015, в сумі 860 998,85 грн, з яких: 625 987,71 грн - заборгованість по кредиту прострочена; 10 000,00 грн - заборгованість по процентам прострочена; 3 352,28 грн - заборгованість по процентам поточна; 214 738,93 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 6 919,93 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів.
У зв'язку з невиконанням боржниками зазначеного вище рішення суду, позивачем нараховано відповідачам до стягнення солідарно заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом за період з 31.01.2015 по 01.03.2018 в сумі 291 241,70 грн та пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 02.03.2017 по 01.03.2018 в сумі 40 450,13 грн, в розмірі встановленому пунктами 1.3, 3.7 та 6.3 кредитного договору. При нарахуванні процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом позивач посилається на пункти 1.3, 3.7 та 6.3 кредитного договору.
Позивач вважає, що строк виконання зобов'язання за кредитним договором настав 04.09.2015 і направлення претензії жодною мірою не впливає на останній.
1.3. ТВО "Абсолют Інжиніринг Вест" подало до суду першої інстанції заяву про застосування позовної давності.
2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. 05 вересня 2012 року між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Абсолют Інжиніринг Захід" укладено кредитний договір №163983/12-ІФю/47 (з врахуванням змін та доповнень, внесених до кредитного договору додатковою угодою №1 від 03.02.2014), згідно з яким банк відкриває позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 900 000,00 грн на строк з 05.09.2012 по 04.09.2015, зі сплатою процентів за користування кредитом, передбачених умовами цього договору.
Згідно з п. 3.3 кредитного договору нарахування процентів по договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п. 1.1 цього договору.
Позичальник сплачує проценти щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, відповідно до п. 1.3 цього договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору на рахунок №3739001163983.980, відкритий в відділенні "Івано-Франківське обласне управління" ПАТ "Укргазбанк". У разі, якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню (п. 3.4 кредитного договору).
Відповідно до п. 3.7 кредитного договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 24,5% річних.
Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернені в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту виходячи з процентної ставки, зазначеної в першому абзаці цього пункту договору.
Процента нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення.
У випадку, якщо банком застосовані до позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені по дату припинення цих обставин.
Пунктом 6.3 договору сторони погодили, що за порушення визначених в цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період за який сплачується пеня.
Згідно з п. 5.3.3 кредитного договору банк має право відмовитися від надання позичальнику передбаченого цим договором кредиту частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань по цьому договору, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, зокрема якщо позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту(його частини) та/або сплаті плати за кредит, та/або інші зобов'язання по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором. Вимога про дострокове виконання позичальником своїх зобов'язань, по цьому договору направляється позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати одержання такої вимоги від банку.
На виконання умов кредитного договору на поточний рахунок позичальника банком перераховані кредитні кошти в загальній сумі 900 000,00 грн.
2.2. 03 лютого 2014 року АБ "Укргазбанк" (кредитор), ТОВ "Абсолют Інжиніринг Вест" (поручитель) та ТОВ "Абсолют Інжиніринг Захід" (позичальник) укладено договір поруки №163983/12-ІФю/47-Р4, відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору №163983/12-ІФю/47 від 05.09.2012, укладеному кредитором з позичальником, згідно з яким позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 04.09.2015 повернути кредит в сумі 900 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом згідно з п. 1.1 договору поруки.
2.3. У зв'язку з порушенням умов кредитного договору, АБ "Укргазбанк" надіслав ТОВ "Абсолют Інжиніринг Захід" та ТОВ "Абсолют Інжиніринг Вест" претензію про повернення заборгованості по кредиту, згідно з якою просив сплатити банку протягом 10 днів від дати отримання даної претензії суму заборгованості за кредитним договором, яка станом на 08.07.2014 становить 636 287,60 грн.
2.4. ТОВ "Абсолют Інжиніринг Захід" заборгованість за кредитним договором не сплатило, в зв'язку з чим ПАТ АБ "Укргазбанк" у 2016 році звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Абсолют Інжиніринг Захід" та ТОВ "Абсолют Інжиніринг Вест" як поручителя про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором №163983/12-ІФю/47 від 05.09.2012.
2.5. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2016 у справі №909/514/16 задоволено позов банку та стягнуто солідарно з ТОВ "Абсолют Інжиніринг Захід" і ТОВ "Абсолют Інжиніринг Вест" на користь банку заборгованість за кредитним договором №163983/12-ІФю/47 від 05.09.2012, яка виникла станом на 31.01.2015, в сумі 860 998,85 грн, з яких: 625 987,71 грн - заборгованість по кредиту прострочена; 10 000,00 грн - заборгованість по процентам прострочена; 3 352,28 грн - заборгованість по процентам поточна; 214 738,93 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 6 919,93 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів.
16 листопада 2017 року постановою Львівського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2016 скасовано в частині стягнення пені і в цій частині прийнято нове рішення, в зв'язку із чим резолютивну частину рішення викладено в такій редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути солідарно з ТОВ "Абсолют Інжиніринг Захід" та ТОВ "Абсолют Інжиніринг Вест" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором №163983/12-ІФю/47 від 05.09.2012 в сумі 778 861,04 грн, з яких: 625 987,71 грн - заборгованість по кредиту прострочена; 10 000,00 грн - заборгованість по процентам прострочена; 3 352,28 грн - заборгованість по процентам поточна; 135 122,91 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 4 398,14 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів. В задоволенні решти позовних вимог відмовити".
23 травня 2018 року постановою Верховного Суду постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2016 у справі №909/514/16 скасовано в частині стягнення пені. Справу у цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області. В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2016 у справі №909/514/16 залишено без змін.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. 18 вересня 2018 року рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у задоволенні позову відмовлено.
3.2. 28 лютого 2019 року постановою Західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2018 залишено без змін.
3.2.1. Приймаючи такі рішення, суди попередніх інстанцій з посиланням на вимоги ст.ст. 530, 598, 599, 611, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, встановивши факт зміни банком строку повернення кредиту шляхом направлення боржнику та поручителю претензії про дострокове повернення усієї суми кредиту, дійшли висновку про безпідставність вимог в частині стягнення з відповідачів суми 291 241,70 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за період з 31.01.2015 по 01.03.2018.
3.2.2. Відмовляючи позивачу у задоволенні позову в частині стягнення 40 450,13 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 02.03.2017 по 01.03.2018, господарські суди з урахуванням вимог ст.ст. 230, 232 ГК України, ст.ст. 530, 549 ЦК України дійшли висновку, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених у цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами) припиняється 22.07.2015, оскільки зобов'язання мало бути виконано не пізніше 21.07.2014.
Судами відхилено доводи позивача, що наявність судового рішення про задоволення позовних вимог кредитора, яке своєчасно не виконане, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату процентів на підставі ст. 1048 ЦК України, оскільки наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором.
При цьому, суди вказали, що таку правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц.
Оскільки судами не встановлено порушення прав позивача, позовна давність ними не застосовувалася.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. ПАТ "Укргазбанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2018, постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами.
4.2.1. Судові рішення, що оскаржуються, ухвалені з порушенням норм матеріального права, а саме не застосовані положення ст. 536, абз. 2 ч. 1 ст. 1048, ч. 1, ч. 2 ст. 1050, ч. 3 ст. 1049 та ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 550 ЦК України, які належало застосувати до спірних правовідносин.
4.2.2. Суди першої інстанції та апеляційної інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, дійшли неправильного висновку про пред'явлення позивачем позовних вимог про стягнення процентів після настання строку виконання зобов'язання та не застосували положення ч. 1 ст. 1050 та ч. 2 ст. 625 ЦК України.
4.2.3. У разі, якщо кредитодавець скористався своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України, то наслідком вимоги про дострокове повернення кредиту є зміна умов кредитного договору в частині зміни строку повернення кредиту. Надалі, якщо позичальником не виконується змінене зобов'язання в межах зміненого строку, позичальник отримує право застосовувати норми щодо відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, передбачені чинним законодавством та договором. Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає в такому випадку, зокрема, можливість стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором. Проте кредитний договір в п. 3.7 передбачає, що за користування кредитними коштами, що не повернуті в терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 24,5%.
За таких обставин, суди дійшли невірного висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припинилось у зв'язку з пред'явленням до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
4.3. Відзиви від відповідачів до Верховного Суду не надходили.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.1.3. З урахуванням визначених меж розгляду справи судом касаційної інстанції, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про неправильну оцінку судом апеляційної інстанції документів, що містяться у матеріалах справи, необхідність надання оцінки доказам у справі та повторного встановлення фактичних обставин справи.
5.2. Щодо суті касаційної скарги
5.2.1. Спір по справі стосується стягнення з відповідачів заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами судового рішення про стягнення основної суми заборгованості за кредитом.
5.2.2. За змістом ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Тобто, зобов'язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов'язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
5.2.3. Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
5.2.4. Суди встановили, що кінцевий строк повернення кредиту за кредитним договором 04.09.2015.
Згідно з п. 5.3.3 кредитного договору банк має право відмовитися від надання позичальнику передбаченого цим договором кредиту частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань по цьому договору, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, зокрема якщо позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту (його частини) та/або сплаті плати за кредит, та/або інші зобов'язання по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором. Вимога про дострокове виконання позичальником своїх зобов'язань, по цьому договору направляється позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних дів з дати одержання такої вимоги від банку.
Як зазначалось вище, у зв'язку з порушенням умов кредитного договору банк надіслав ТОВ "Абсолют Інжинирінг Захід" як позичальнику та ТОВ "Абсолют Інжинирінг Вест" як поручителю претензію про повернення заборгованості по кредиту, згідно з якою просив сплатити банку протягом 10 днів від дати отримання даної претензії суму заборгованості за кредитним договором, яка станом на 08.07.2014 становила 636 287,60 грн. Позичальник отримав цю претензію 10.07.2014.
5.2.5. Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів, а також неустойки за користування кредитом.
У такому випадку має застосовуватися вимога про сплату процентів від суми позики, передбачена ч. 1 ст. 1048 ЦК України, до дня, встановленого кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту.
Відтак, суди встановили, що з урахуванням встановленого у вимозі десятиденного строку, останнім днем виконання зобов'язання є 21.07.2014.
Верховний Суд зауважує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідні правові позиції викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 №444/9519/12, від 04.07.2018 №310/11534/13-ц, від 31.10.2018 №202/4494/16-ц.
5.2.6. Більш того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 №202/4494/16-ц також зауважено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ст.ст. 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Оскільки зобов'язання мало бути виконано не пізніше 21.07.2014, судами правильно встановлено, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених у цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами) припиняється 22.07.2015.
5.2.7. Доводи скаржника, що судами не враховано, що боржником та поручителем рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2016 у справі №909/514/16 про стягнення коштів за кредитним договором не виконано, а наявність судового рішення про задоволення позовних вимог кредитора, яке своєчасно не виконане, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату процентів на підставі ст. 1048 ЦК України є безпідставними, оскільки наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором.
При цьому, суди попередніх інстанцій доречно зауважили, що при нарахуванні процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом позивач посилається виключно на умови кредитного договору та не заявляв вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, на підставі ст. 625 ЦК України.
За змістом ч. 1 с. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
З урахуванням того, що судами попередніх інстанцій не встановлено порушення прав позивача, то суди дійшли цілком обґрунтованого висновку, що позовна давність не підлягає застосуванню.
5.2.8. Таким чином, касаційний суд вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову ґрунтуються на встановлених обставинах і оцінених ними доказах та повністю узгоджуються з приписами чинного законодавства, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до необхідності переоцінки цих доказів та обставин, що відповідно до ст. 300 ГПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Верховний Суд вважає висновок судів попередніх інстанцій відмову у задоволенні позову обґрунтованим. Скаржником не доведено, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" без задоволення, а рішень, що оскаржуються, - без змін.
7. Судові витрати
7.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
7.2. Оскільки Верховний Суд залишає касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2018 у справі №909/227/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Ткач
Судді Л. Стратієнко
В. Студенець