36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
12.06.2019 Справа № 917/568/19
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансресурси"
до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод"
про стягнення 56972,85грн.
без виклику представників сторін
встановив:
До Господарського суду Полтавської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансресурси" з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про стягнення 56972,85 грн., у тому числі 52266,00 грн. - основного боргу за договором поставки № 0023-СН від 17.01.2018р., 3929,30 грн. - інфляційних, 777,85 грн. - 3% річних, а також 3842,00 грн. судових витрат.
Заявою від 24.04.2019р. № 24/4 (вхід. № 4464 від 02.05.2019) позивач зменшив позовні вимоги, та прохає стягнути 3929,30 грн. - інфляційних, 777,85 грн. - 3% річних за договором поставки № 0023-СН від 17.01.2018р., а також 3842,00 грн. судових витрат (1921,00 грн. судового збору та 1921,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
В ч. 3 ст. 252 ГПК України, зазначено, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Провадження у даній справі було відкрито ухвалою від 12.04.2019р., отже заява про зменшення позовних вимог подана в межах установленого строку.
Заява про зменшення позовних вимог приймається судом. Подальший розгляд справи здійснюється в межах зменшених позовних вимог.
Відповідач у відзиві (вхід. № 4601 від 06.05.2019) проти позову в частині основного боргу заперечує, посилаючись на проведення оплати 18.04.2019, також заперечує розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.
У даній справі судом були вчинені такі процесуальні дії.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2019 даний позов було передано на розгляд судді Безрук Т. М. .
Ухвалою суду від 12.04.2019 року відкрито провадження у справі № 917/568/19, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Про відкриття провадження у справі позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду від 15.04.2019р. (а.с.27-28).
Відповідно до частини п'ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розпочав розгляд справи по суті відповідно до ч.2 ст. 252 ГПК України.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
12.06.2019 в нарадчій кімнаті судом постановлено вступну та резолютивну частину рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансресурси" (позивачем) та Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод" (відповідачем) укладено договір поставки товару № 0023-СН від 17.01.2018р. (далі-Договір; а.с.11-12).
Згідно п. 1.1. Договору позивач (постачальник) зобов'язався поставити та передати у власність покупцю (відповідачу) визначений цим договором товар, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.
Згідно п. 1.2. Договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією, що є додатками до цього договору.
За п. 2.4 Договору датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або дата на товарно-транспортній накладній перевізника. За п. 9.2 Договору товар приймається покупцем згідно видаткової накладної. Відвантаження товару покупцю здійснюється після пред'явлення останнім довіреності на право отримання товарно-матеріальних цінностей.
За п. 13.2 Договору строк його дії встановлений до 31.12.2018р., а в частині розрахунків до повного їх виконання.
Додатковою угодою № 7 від 04.07.2018р. сторони доповнили Договір специфікацією № 8, в якій домовилися про поставку товару на загальну суму 52266,00 грн. (а.с.13).
На виконання Додаткової угоди № 7 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 52266,00 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаною видатковою накладною № РН-0000142 від 24.07.2018р., товарно-транспортною накладною № ТТН-000136 від 24.07.2018р., довіреністю відповідача № 0000001567 від 23.07.2018р. (а.с.15-17).
На оплату товару позивач виписав відповідачу рахунок №СФ-00474 від 24.07.2018р. (а.с.14).
В п. 4 Додаткової угоди № 7 від 04.07.2018р. встановлено, що розрахунки за товар здійснюються протягом 30 календарних днів після поставки.
Тобто, відповідач мав оплатити товар до 23.08.2018р. (включно).
Відповідач отриманий товар оплатив 18.04.2019, що підтверджується платіжним дорученням № 35534 від 18.04.2019 на суму 52226,00 грн.
Позивач, посилаючись на прострочення відповідачем оплати товару заявив вимоги про стягнення 777,85 грн. - 3 % річних інфляційних за період 24.08.2018р. - 01.04.2019р. та 3929,30 грн. - інфляційних за період 24.08.2018р. - 01.04.2019р. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог); (розрахунок - а.с.10).
При вирішенні спору суду зазначає наступне.
Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як було встановлено вище судом, відповідач мав оплатити товар до 23.08.2018р. (включно), оплату провів лише 18.04.2019, тобто з простроченням.
Тому за період прострочення 24.08.2018р. - 01.04.2019р. позивачем правомірно нараховано 777,85 грн. - 3 % річних та 3929,30 грн. - інфляційних за період 24.08.2018р. - 01.04.2019р.
Суд, провівши перевірку правильності нарахування річних та інфляційних встановив, що заявлена до стягнення сума не перевищує розрахункову.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 777,85 грн. - 3 % річних та 3929,30 грн. - інфляційних підлягають задоволенню.
Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.
До початку підготовчого засідання у даній справі позивачем подано суду орієнтовний розрахунок судових витрат, згідно якого він планував понести 3842,00 грн. судових витрат, у тому числі 1921,00 грн. - витрат на сплату судового збору та 1921,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу адвоката (а.с.21).
Згідно з ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
За ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При подачі даного позову позивачем сплачено 1921,00 грн. судового збору за платіжним дорученням від 03.04.2019р. № 1718. Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 04.04.2019р. (а.с.29).
В ч. 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідач у відзиві (вхід. № 4601 від 06.05.2019) заперечує розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що в наданих позивачем документах не зазначено обсяг послуг, наданих адвокатом, та кількість витрачених на це годин, правові відносини між сторонами не є складними, позивачем не надано доказів, що гонорар є розумним та враховує витрачений адвокатом час; крім того, слід врахувати, що відповідач добровільно сплатив основний борг.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В ч. 3 ст. 126 ГПК України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України Білоброву І.О. надано право на заняття адвокатською діяльністю за рішенням № 5 від 03.07.2001 та свідоцтвом від 03.07.2001 № 334 (а.с.25).
В підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суду наданий договір № 02-04/19 від 02.04.2017р. (а.с.22) про надання професійної правничої допомоги адвоката у господарській справі, укладений між позивачем (клієнтом) та адвокатом Білобровим І. О., за умовами якого:
- адвокат зобов'язуються надати клієнту професійну правничу допомогу в господарській справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансресурси" до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про стягнення боргу в Господарському суді Полтавської області, зокрема у підготовці проекту позовної заяви та доданих до неї копій документів, підготовки до розгляду справи судом, збір доказів (п.1.1, п. 2.2 договору),
- за правову допомогу клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) в розмірі 1921,00 грн. (п.5.1 договору).
Також, позивачем надано акт виконаних робіт (наданих послуг) № 03-04/2019 від 03.04.2019р. (а.с.23), в якому сторони підтвердили, що адвокатом Білобровим І. О. надано позивачу професійну правничу допомогу в господарській справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансресурси" до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про стягнення боргу в Господарському суді Полтавської області, зокрема:
- виїзна консультація 500,00 грн.;
- вивчення матеріалів господарсько-правових відносин між сторонами по справі - 500,00 грн.
-складання проекту позовної заяви - 500,00 грн.
- підготовка копій додатків до позовної заяви - 300,00 грн.
- вчинення дій з надсилання позовних матеріалів відповідачу та господарському суду - 121,00 грн.
- всього - 1921,00 грн.
Суду надано копію платіжного доручення № 1717 від 03.04.2019р., за яким позивач сплатив адвокату Білоброву І.О., 1921,00 грн. за правову допомогу (а.с.24).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в загальній сумі 1921,00 грн.
Суд встановив, що вказані судові витрати пов'язані з розглядом даної справи; їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Заперечення відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на їх нерозумність судом відхиляються, оскільки розмір цих витрат не є занадто великим у порівнянні з ціною позову, первісно заявленою - 56972,85 грн.
Перелік наданих адвокатом послуг підтверджений актом виконаних робіт, їх обсяг та вартість є розумною.
Посилання відповідача на оплату основного бору не є підставою для зменшення розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, оскільки оплата боргу була проведена відповідачем вже після звернення позивача з даним позовом до суду. Згідно поштового опису позовна заява була направлена відповідачу - 05.04.2019; до суду надійшла - 09.04.2019; провадження у цій справі відкрито судом 12.04.2019, а заборгованість була сплачена лише 18.04.2019.
Отже, позивач мав всі підстави для звернення до адвоката за професійною правничою допомогою для відновлення своїх порушених прав в судовому порядку.
З огляду на викладене, заперечення відповідача визнаються судом необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 та ч. 4 ст. 129 ГПК України вказані судові витрати повністю покладаються на відповідача.
Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансресурси" (вхід. № 4464 від 02.05.2019) про зменшення розміру позовних вимог.
2. Позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (вул. Івана Приходька, буд. 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, ідентифікаційний код 05756783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансресурси" (вул. Здолбунівська, буд. 3, м.Київ, 02081; ідентифікаційний код 40511881) 3929грн. 30коп. - інфляційних, 777грн. 85 коп. - річних, 1921грн. 00 коп. - витрат з оплати судового збору, 1921грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області), за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дата складення повного судового рішення: 14.06.2019.
Суддя Т. М. Безрук