Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1227/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Помпі К.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", м. Харків
до Управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації, м. Богодухів 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача -Богодухівська районна державна адміністрація, м. Богодухів
про стягнення 160188,27 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Самойленко Н.П., дов. №3826 від 12.12.2018 року
відповідача - не з'явився
третьої особи - не з'явився
Позивач - Публічне акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації, м. Богодухів про стягнення з відповідача 160188,27 грн. (з яких 147653,27 грн. - невідшкодована заборгованість по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення, 9397,26 грн. - втрати від впливу інфляційних процесів, 3137,74 грн. - три проценти річних).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/1227/19; призначено розгляд справи в судовому засіданні на 20 травня 2019 року 11:00 годин та про розгляд справи повідомлено сторін.
10 травня 2019 року через канцелярію суду, Управлінням соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації подано відзив (вхідний № 11265) на позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.Також у наданому відзиві Управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Богодухівську районну державну адміністрацію.
10 травня 2019 року через канцелярію суду, Управлінням соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації подано клопотання (вхідний № 11264) про розгляд справи без участі Управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації.
15 травня 2018 року через канцелярію суду, Публічним акціонерним товариства "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" подано відповідь (вхідний № 11814) на відзив, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засіданні.
Враховуючи пункт 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України 20 травня 2019 року суд починає розгляд справи по суті.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 травня 2019 року клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Богодухівської районної державної адміністрації задоволено; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача -Богодухівську районну державну адміністрацію.
Протокольною ухвалою від 20 травня 2019 року на підставі частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 11 червня 2019 року до 11:30 годин.
28 травня 2019 року через канцелярію суду, Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" подано заяву (вхідний № 13035) про долучення до матеріалів справи доказів направлення на адресу третьої особи копії позовної заяви та доданих до неї документів, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи надані документи.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача -Богодухівської районної державної адміністрації у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчать долучене до матеріалів справи зворотнє поштове повідомлення.
Оскільки неявка у судове засідання представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено статтею 202 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
У відповідності до пункту 2.2.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", предметом діяльності товариства, зокрема, є надання телекомунікаційних послуг, в тому числі послуг фіксованого місцевого, міжміського, міжнародного та рухомого (мобільного) звязку та інших телекомунікаційних додаткових (супутніх) послуг.
Вказані послуги на території Харківської області надаються Харківською філією Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", основним видом діяльності якого є діяльність у сфері проводового електрозв'язку, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Надання окремим категоріям громадян України пільг з оплати телекомунікаційних послуг (зокрема, послуг звязку) передбачено кількома законами, в тому числі: пунктом 19 частини 1 статті 12, пунктом 10 частини 1 статті 13, пунктом 18 частини 1 статті 14, пунктом 20 частини 1 статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; пунктом 18 статті 6-1, пунктом 10 статті 6-2, пунктом 17 статті 6-3, пунктом 19 статті 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"; пунктом 11 статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; пунктом 6 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; пунктом 4 частини 3 статті 13 Закону України "Про охорону дитинства".
Згідно частини 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року (включно) Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" надані послуги зв'язку на пільгових умовах населенню м. Богодухів та Богодухівського району Харківської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та мають право встановлені законодавством України пільги з їх оплати відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про охорону дитинства" на загальну суму 147653,27 грн.
Відповідно до пункту 20-4 статті 91 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян віднесено до видатків місцевих бюджетів.
Згідно частини 6 статті 48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Механізм реалізації визначених законодавством України соціальних гарантій, зокрема отримання пільг з оплати послуг зв'язку, визначається Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117.
Відповідно до пункту 3 Положення від 29 січня 2003 року № 117, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (Уповноважені органи) організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації для Реєстру та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги.
Згідно пункту 10 Положення від 29 січня 2003 року № 117 підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".
Пунктом 11 Положення від 29 січня 2003 року № 117 передбачено, що уповноважений орган, зокрема, зобов'язаний звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, уточнювати інформацію про виявлені розбіжності, проводити розрахунки, складати та подавати фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Єевастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння за формою "З-пільга".
Відповідно до пункту 32 Положення про управління праці та соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації, що затверджене розпорядженням голови Богодухівської районної державної адміністрації № 384 від 15 листопада 2016 року та розміщене у вільному доступі на сайті Богодухівської районної державної адміністрації за посиланням http://bogodukhivrda.gov.ua/, УСЗН Богодухівської районної державної адміністрації проводить електронні звірки інформації від організацій-надавачів послуг щодо витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та здійснює розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян.
Як свідчать матеріали справи, на виконання пункту 10 Положення від 29 січня 2003 року№ 117, позивач подавав відповідачу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці. Розрахунки за формою "2-пільга" щомісячно надсилались позивачем на електронну адресу відповідача, що підтверджується доданими скріншотами (знімками екрану) комп'ютера позивача, з якого були відправлені розрахунки. Також, списки за формою "2-пільга" щомісячно надавались відповідачу у паперовому вигляді, що підтверджуються копіями листів з доказами їх вручення відповідачу.
На підставі пункту 11 Положення від 29 січня 2003 року № 117 відповідач був зобов'язаний щомісяця звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з отриманою від позивача інформацією, та здійснювати розрахунки з ним на підставі поданих позивачем щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги, однак своїх зобов'язань зі звірки інформації та здійснення розрахунків з позивачем не здійснював.
В зв'язку з невиконанням відповідачем зазначених зобов'язань в період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року у останнього перед позивачем виникла невідшкодована заборгованість по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення в сумі 147653,27 грн.
Обставини щодо стягнення зазначеної заборгованості в судвому порядку стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.
Крім того, в зв'язку з простроченням відповідачем своїх зобов'язань, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України також нараховано до стягнення з відповідача 9397,26 грн. втрат від впливу інфляційних процесів за період прострочення та 3137,74 грн. трьох процентів річних за період прострочення.
Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 4 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань з відшкодування на користь позивача наданих останнім послуг пільговим категоріям населення за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовано.
При цьому, суд констатує факт дотримання позивачем Положення від 29 січня 2003 року № 117 щодо направлення на адерсу відповідача розрахунків за формою "2-пільга" в електронному та паперовому носіях, що в даному випадку є достатнім для виконання відповідачем своїх обов'язків, визначених зазначених положенням, в тому числі щодо проведення звірки та здійснення розрахунків.
Суд також вважає безпідставмими посилання відповідача на те, що стаття 91 Бюджетного кодексу України не передбачає обов'язковості такого виду видатків як відшкодування витрат на послуги зв'язку пільговим категоріям населення, а тому за відсутності в бюджеті грошових коштів на такі видатки відповідач нібито не зобов'язаний їх відшкодовувати.
Право позивача на отримання компенсації вартості послуг звязку, наданих ним своїм абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що Законом України "Про Державний Бюджет України на 2018 рік" видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки, фінансові зобов'язання держави виникли не з наведеного Закону, а із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним в цьому законодавстві особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів.
За приписами частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 617 Цивільного кодексу України, встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Тобто частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 617 Цивільного Кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007).
Зокрема, у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказує на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2.).
Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України (заява № 63134/00)", Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду).
У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року та у справі "Бакалов проти України" від 30 листопада 2004 року зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного Бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).
З огляду на викладене, Управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації зобов'язане здійснити розрахунки з Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" на підставі поданих ним щомісячних розрахунків за формою "2-пільга" щодо послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, у період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, а зазначені відповідачем обставин щодо відсутності бюджетних призначень на відповідні видатки в 2018 році не є підставами для звільнення останнього від виконання встановленого чинним законодавством зобов'язання, оскільки певне право виникає у особи, а у держави - відповідне цьому праву фінансове зобов'язання, не із Закону України "Про Державний Бюджет України" та похідних від нього актів (бюджетний розпис, кошторис тощо), а з нормативно-правового акта, що регулює відносини між особою та державою у певній сфері суспільних відносин.
Суд також зазначає, що аналогічний правовий висновок викладено у рішення господарського суду Харківської області від 28 серпня 2018 року та постанові Східного апеляційного господарського суду від 24 січня 2019 року у справі № 922/1401/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", м. Харків до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова, Харківська області про стягнення невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення за 2017 рік. Вказані рішення та постанова в передбаченому законом порядку набрали законної сили.
Зазначене зумовлює прийняття судом рішення про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 147653,27 грн. невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення згідно з вимогами пункту 19 частини 1 статті 12, пункту 10 частини 1 статті 13, пункту 18 частини 1 статті 14, пункту 20 частини 1 статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пункту 11 статті 20, статті 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 6 частини 1 статті 6, частини 3 статті 7 Закону України "Про статус війни ветеранів військової служби, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", частини 5 статті 15 закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", пункту 4 частини 3 статті 13 Закону України "Про охорону дитинства".
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних та річних, суд зазначає наступне:
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
За приписами Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр".
Як свідчать матеріали справи, відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань зі щомісячного заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення. Зазначене надає право позивачу на нарахування інфляційних та річних за таке прострочення.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунк інфляційних та 3% річних, суд приходить до висновку про правомірність здійснених нарахувань та їх арифметичну вірність, у зв'язку з чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь 9397,26 грн. інфляційних та 3137,74 грн. 3% річних також підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2402,82 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації (62103, Харківська область, Богодухівський район, м. Богодухів, вул. Чернієнка, 6, код ЄДРПОУ 03196386) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (61010, м. Харків, Нетеченська набарежна, 8, код ЄДРПОУ 25614660) 160188,27 грн. (з яких 147653,27 грн. - невідшкодована заборгованість по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення, 9397,26 грн. - втрати від впливу інфляційних процесів, 3137,74 грн. - три проценти річних) та 2402,82 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "13" червня 2019 р.
Суддя П.В. Хотенець