Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у відкритті провадження у справі
"14" червня 2019 р.Справа № 910/7017/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка", м.Харків
до 1. Фізичної особи ОСОБА_2 , м.Довжанськ , 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2", м.Київ
про визнання недійсним договору та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 р. по справі № 910/7017/19 передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області матеріали справи за позовом ТОВ "Марічка" до фізичної особи ОСОБА_2 та ТОВ "Аверс плюс2", в якій Позивач просить суд:
- визнати недійсним договір іпотеки серія та номер 2786 від 26.08.2016р., укладений між фізичною особою ОСОБА_2 та ТОВ «АВЕРС ПЛЮС2», яким передано у іпотеку ОСОБА_2 нежитлові приміщення 1-го поверху №89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення в літ. "А-7" 1-го поверху №№13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі №№13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2.
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, винесених приватним нотаріусом Манойло Наталією Григорівною стосовно:
а) нежитлових приміщень 1-го поверху №89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68.7 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1:
- індексний номер 31176687 від 31.08.2016 року, запис про іпотеку № 16161690;
- індексний номер 31114836 від 26.08.2018 року, запис про обтяження №16096038;
б) нежитлових приміщень літ. "А-7" 1-го поверху №№13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі №№13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
- індексний номер 31176284 від 31.08.2016 року, запис про іпотеку № 16161162;
- індексний номер 31114421 від 26.08.2016 року, запис про обтяження №16095659.
Вимоги позову мотивовані тим, що Позивач є законним власником майна, яке ТОВ «АВЕРС ПЛЮС2» було незаконно передано в іпотеку ОСОБА_2, і наявність спірного договору та внесених на його підставі відомостей про іпотеку та обтяження, заважає позивачу у повній мірі здійснювати своє право власності щодо майна, а саме, вільне володіння, користування та розпорядження ним.
Розглянувши позовну заяву з додатками, суд встановив, що вона не відповідає процесуальним вимогам ГПК України, а саме, не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, у зв'язку з наступним.
Статтею 1 ГПК України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України, визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Тобто, подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до ст.20 ГПК України.
Згідно з ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
При цьому, згідно з ч.ч.1, 3 ст.45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо: спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 20 ГПК; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.
Так, відповідно до ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
п.1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
п.6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
п.8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відтак, враховуючи ту обставину, що одним з відповідачів є фізична особа ОСОБА_2 , з огляду на зміст ст.ст.4, 20 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до фізичних осіб не підлягають розгляду в господарських судах.
Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Приписами ст.5 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Сторонами в цивільному процесі у відповідності до ч.2 ст.48 Цивільного процесуального кодексу України можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Отже, заявлені ТОВ "Марічка" до фізичної особи ОСОБА_2 позовні вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відповідно до приписів ч.3 ст.175 ГПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.
Згідно із ч.4 ст.175 ГПК України до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
Положеннями ч.6 ст.175 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Відповідно до позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 16.05.2018 року у справа № 640/16548/16-ц (провадження № 61-12234св18), де Верховний Суд зазначив, що до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, у тому числі, позови про право власності на таке майно, про право володіння і користування ним, про визнання правочину з нерухомістю недійсним, про право користування нерухомим майном.
Вказаний вище спір виник з приводу нерухомого майна, яке є предметом іпотеки та яке розташовано у м.Харків , Основ'янський район (колишній Червонозаводський район), Павлівський майдан, б.8 та б.10.
Відповідно до ч.1 ст.30 Цивільного процесуального кодексу України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Суд роз'яснює заявнику про те, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Червонозаводського районного суду м. Харкова.
Керуючись ст.ст.1, 4, 20, 45, 175, 232-235 Господарського процесуального кодексу України,
Повернути позовну заяву та додані до неї документи. Товариству з обмеженою відповідальністю "Марічка".
Ухвалу складено та підписано 14.06.2019 р.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку частини другої статті 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку статей 255-257 ГПК України, та з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Кодексу.
.
Суддя К.В. Аріт