Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/359/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Лепенець К.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА"(49021, м. Дніпро, вул.Берогова,204а) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ -ДІСТРИБЬЮШН"(04119, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд.1,поверх,6)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саян-Груп" (61115, Харківська область, м. Харків, вул. Сімнадцятого партз'їзду, буд.30, кв.14)
про стягнення коштів
за участю представників :
позивача - Польянова Я. О. адвокат;
відповідача -Індутний-Шматько С. М., адвокат ;
відповідача - Єфіменко О. М., директор;
відповідача -Шматько Т. М., адвокат;
третьої особи -не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРСА" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саян-Груп", в якій просить стягнути суд з останнього збитків в порядку регресу в розмірі 1 005 773,32грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на наступне.
06.09.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “КОРСА” та Товариством з обмеженою відповідальністю “САВ- ДІСТРИБЬЮШН” (Третя особа) було укладено Договір транспортного експедирування №ТЕ-18
Відповідно до п. 1.1. Договору №ТЕ-18 Позивач взяв на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок Третьої особи забезпечити організацію або здійснення перевезень вантажу Третьої особи автомобільним транспортом в межах території України.
З метою виконання взятих на себе зобов'язань перед Третьою особою за Договором №ТЕ-18. Позивачем було залучено до виконання своїх зобов'язань Товариство з обмеженою відповідальністю “САЯН-ГРУП” ( Відповідач), згідно Договору про надання транспортних ослуг з перевезення вантажів територією України №05/07 від 05.07.2017 року .
14.04.2018 року на виконання п. 1.2., 1.3., 1.4. Договору №05/07 Позивач та Відповідач оформили Заявку, Додаток №1 до Договору №05/07 В Заявці Сторони погодили маршрут перевезення -Гостомель -Краматорськ; адреса завантаження - смт. Гостомель, вул. Свято- Покровська, 141 П, дата завантаження - 15.04.2018 року17:00; адреса розвантаження - відповідно до ТТН; дата розвантаження - 16.04.2018року 9:00; марка та номер автомобіля - Мерседес НОМЕР_1 ; водій - ОСОБА_1 .
Як зазначав позивач у позові, одержання Відповідачем та час завантаження вантажу до перевезення підтверджується підписом водія у відповідній графі товарно-транспортних накладних № 150418-32-060 від 15.04.2018 року, № 150418-32-061 від 15.04.2018 року, № 150418-32-062 від 15.04.2018 року, № 150418-32-063 від 15.04.2018 року, № 150418-32- 064 від 15.04.2018 року, № 150418-32-065 від 15.04.2018 року, № 150418-32-066 від 15.04.2018 року, № 150418-32-068 від 15.04.2018 року, № 150418-32-069 від 15.04.2018 року, № 150418-32-070 від 15.04.2018 року, № 150418-32-071 від 15.04.2018 року, № 150418-32-073 від 15.04.2018 року, № 150418-32-074 від 15.04.2018 року, № 150418-32- 075 від 15.04.2018 року, № 150418-32-076 від 15.04.2018 року, № 150418-32-077 від 15.04.2018 року, № 150418-32-078 від 15.04.2018 року, № 150418-32-079 від 15.04.2018 року , а також відміткою та підписом водія у журналі реєстрації заїзду та виїзду транспортних засобів .
На вантаж було передано супровідні документи, а саме накладні-вимоги № 150418-32-060 від 15.04.2018 року, № 150418-32-061 від 13.04.2018 року, № 150418-32- 062 від 15.04.2018 року, № 150418-32-063 від 15.04.2018 року, № 150418-32-064 від 15.04.2018року, № 150418-32-065 від 13.04.2018 року, № 150418-32-066 від 15.04.2018 року, № 150418-32-068 від 14.04.2018 року, № 150418-32-069 від 15.04.2018 року, № 150418-32-070 від 15.04.2018 року, № 150418-32-071 від 15.04.2018 року, № 150418- 32-073 від 15.04.2018 року, №150418-32-074 від 14.04.2018 року, № 150418-32-075 від 15.04.2018 року, №150418-32-076 від 15.04.2018 року, № 150418-32-077 від 14.04.2018 року, №150418-32-078 від 13.04.2018 року, № 150418-32-079 від 15.04.2018 року.
Однак, Відповідачем свої зобов'язання за Договором виконано не було. 16 квітня 2018 р. вищевказаний автомобіль з вантажем (товаром) на точки розвантаження, згідно товарно - транспортних накладних, не прибув. При спробі зв'язатися з водієм - зв'язок був відсутній.
Про факт пропажі автомобіля було проінформовано Третю особу, про що свідчить Лист №74-02 від 16.05.2018 року.
На виконання взятих на себе зобов'язань за Договором №ТЕ-18, Позивачем, претензійні вимоги Третьої особи (ТОВ САВ-ДІСТРИБЬЮШН”), щодо відшкодування спричинених збитків, внаслідок нестачі вантажу (товару) у розмірі, що складає 1 005 773,32 грн. було задоволено в повному обсязі, що підтверджується Відповіддю на Претензію-вимогу №893-юр від 30.05.2018 року. Листом №9032 від 30.05.2018 року та відповідно проведеним Позивачем та Третьою стороною взаємозаліком зустрічних однорідних вимог .
В подальшому, 12.07.2018 року Відповідачем було отримано від Позивача Претензію №1339-юр від 10.07.2018 року , з вимогою відшкодувати суму збитків Позивачу у розмірі 1 005 773,32 грн. протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання претензії, про те вищевказана претензія залишена без задоволення, вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
В позовній заяві, при зазначенні сторін, позивачем в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ -ДІСТРИБЬЮШН", яка є безпосередньо є вантажоодержувачем (власником) вантажу (товару), що перевозився відповідачем за договором №05/07.
Ухвалою господарського суду від 11.02.2019 року залучено до участі у справі як третьої особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ -ДІСТРИБЬЮШН", прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/359/19. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
01.03.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю “САЯН-ГРУП”, через канцелярію суду (вх.№5415) надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог , посилаючись на те, що , вантаж, належний третій особі у справі - ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» не доставлено до пункту розвантаження, однак вини відповідача у цьому немає. Мало місце кримінальне правопорушення і винними є особи, які його вчинили.
Вищевказане підтверджує тим, що позивач, також звернувся з заявою про злочин до Ірпінського ВП ГУНП в Харківській області, що підтверджується витягом з ЄРДР № 1004000723 від 17.04.2018 року.
На переконання останнього, відповідач не здійснював жодних умисних дій, спрямованих на втрату вантажу або на його викрадення , вантажем поза волею відповідача та без відома останнього заволоділи не встановлені особи, які видали себе за ФО-П ОСОБА_2 та водія ОСОБА_3 .
У зв*язку із вищевикладеним, відповідач вважає, що позивачем не доведено факту вчинення відповідачем господарського рушення, а саме - не доведено той факт, що поведінка відповідача була протиправною та призвела до завдання збитків, так само як не доведена наявність вини відповідача у завданні збитків, а також наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та наслідками у вигляді збитків, а тому у задоволенні позову, відповідач просить відмовити у повному обсязі.
11.03.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" , через канцелярію суду (вх.№6012) надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій посилався на те, що перевезення здійснювалось 15.04.2018 року, одним автомобілем Мерседес АР 9223 ЕВ, одним й тим самим водієм ОСОБА_4 В., ВАЕ 941829, пунктом навантаження є Гостомель, Свято-Покровська, 141-П, водій отримав вантаж у пункті завантаження, а саме склад №8 ТОВ «КОРСА», автомобільним перевізником було ТОВ «САЯН-ГРУП», пунктами розвантаження були різні адреси магазинів, які визначені у Заявці/транспортне завдання від 15.04.2018 до Договору №ТЕ-18 від 06.09.2017 року укладеному між Позивачем та Третьою особою та відповідно зазначались у товаро - транспортних накладних.
11.03.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" , через канцелярію суду (вх.№6018) надійшла заява про продовження строку для надання вичерпних відповідей відповідача.
В судовому засіданні 12.03.2019 постановлено протокольну ухвалу, задоволення заяви про продовження строку для надання відповідей та відкладено підготовче засідання на підставі ст. 183 ГПК України до 02 квітня 2019 року об 12:30 год.
В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 12.03.2019.
27.03.2019 року від представника відповідача, через канцелярію суду (вх.№7589) надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України та п.8 ст.226 ГПК України , вказане клопотання долучено до матеріалів справи.
29.03.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" , через канцелярію суду (вх.№7842) надійшли додаткові пояснення щодо заявлених позовних вимог, вказані пояснення долучені до матеріалів справи на підставі ст.42 ГПК України.
02.04.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" , через канцелярію суду (вх.№8124) надійшла заява свідка.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.04.2019 заяву свідка (вх.№8124 від 02.2042019 року) залишено без розгляду на підставі п. 7 ст.170 ГПК України; продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/359/19 на тридцять днів; підготовче засідання відкладено на "25" квітня 2019 р. о 11:30 року; запропоновано позивачу надати письмово позицію, стосовно клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (вх.№7589 від 27.03.2019року).
22.04.2019 представником позивача до канцелярії суду подано заперечення (вх. № 9904) проти клопотання відповідача відповідача про залишення позову без розгляду.
Заперечення долучені судом до матеріалів справи.
23.04.2019 представником позивача до канцелярії суду подано заяву за вх. №10186, в якій останній просить приєднати до матеріалів справи Заяву свідка, Курочки В.М., посвідчену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу Сизар О.А. 09.04.2019 з доданими до неї документами.
Заява свідка з додатком долучена до матеріалів справи.
25.04.2019 представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про витребування у позивача оригіналів письмових доказів за вх. № 10369, відповідно до якого, у зв'язку з обгрунтованими сумнівами у відповідача щодо відповідності доданих до позовної заяви копій письмових доказів оригіналам, відповідач просить витребувати у позивача оригінали письмових доказів, а саме оригінали товарно-транспортних накладних № 150418-32-060 від 15.04.2018 року, № 150418-32-061 від 15.04.2018 року, № 150418-32-062 від 15.04.2018 року, № 150418-32-063 від 15.04.2018 року, № 150418-32-064 від 15.04.2018 року, № 150418-32-065 від 15.04.2018 року, № 150418-32-066 від 15.04.2018'року, № 150418-32-068 від 15.04.2018 року, № 150418-32-069 від 15.04.2018 року, № 150418-32-070 від 15.04.2018 року, № 150418-32-071 від 15.04.2018 року, № 150418-32-073 від 15.04.2018 року, № 150418-32-074 від 15.04.2018 року, № 150418-32-075 від 15.04.2018 року, № 150418-32-076 від 15.04.2018 року, № 150418-32-077 від 15.04.2018 року, № 150418-32-078 від 15.04.2018 року, № 150418-32-079 від 15.04.2018 року. У разі ненадання позивачем оригіналів товарно-транспортних накладних, відповідач просить не брати такі докази до уваги під час розгляду справи по суті. Клопотання долучено до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду від 25.04.2019 року, задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Саян-Груп" про витребування доказів (вх.№10369 від 25.04.2019 року). Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" (позивача) оригінали письмових доказів, а саме оригінали товарно-транспортних накладних № 150418-32-060 від 15.04.2018 року, № 150418-32-061 від 15.04.2018 року, № 150418-32-062 від 15.04.2018 року, № 150418-32-063 від 15.04.2018 року, № 150418-32-064 від 15.04.2018 року, № 150418-32-065 від 15.04.2018 року, № 150418-32-066 від 15.04.2018'року, № 150418-32-068 від 15.04.2018 року, № 150418-32-069 від 15.04.2018 року, № 150418-32-070 від 15.04.2018 року, № 150418-32-071 від 15.04.2018 року, № 150418-32-073 від 15.04.2018 року, № 150418-32-074 від 15.04.2018 року, № 150418-32-075 від 15.04.2018 року, № 150418-32-076 від 15.04.2018 року, № 150418-32-077 від 15.04.2018 року, № 150418-32-078 від 15.04.2018 року, № 150418-32-079 від 15.04.2018 року, відмовлено в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду. Закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "10" травня 2019 р. о 15:00 год.
10.05.2019 представником ТОВ "Саян-Груп" до канцелярії суду подано клопотання про примушення третьої особи до виконання її процесуального обов'язку та про застування до третьої особи заходів процесуального примусу (вх. № 11277 від 10.05.2019), в якому останній просив суд:
- зобов'язати третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предметва спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сав -Дістрибьюшн" надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті, постановлене відповідачем в Розділі VI відзиву на позовну заяву в порядку, визначеному ст. 90 ГПК України, оформлену окремим документом;
- застосувати до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав -Дістрибьюшн" захід процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі, передбаченому ч. 1 ст. 135 ГПК України, про що постановити ухвалу, оформлену окремим процесуальним документом.
Ухвалою господарського суду від 10.05.2019 року, вищеозначені клопотання відповідача задоволено частково .
В судовому засіданні 10.05.2019 постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на підставі ч.2 ст.216 ГПК України до 28.05.2019 року.
В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 10.05.2019р.
23.05.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Саян-Груп" , через канцелярію суду (вх.№12656) надійшли додаткові пояснення щодо окремих питань , вказані пояснення долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні 28.05.2019 постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на підставі ч.2 ст.216 ГПК України до 06.06.2019 року.
В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 28.05.2019р.
06.06.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА", через канцелярію суду (вх.№13841) надійшли пояснення щодо додаткових пояснень відповідача щодо окремих питань.
В судовому засіданні 06.06.2019 постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на підставі ч.2 ст.216 ГПК України до 10.06.2019 року.
В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 06.06.2019р.
В судовому засіданні 10.06.2019р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні 10.06.2019 року проти позовних вимог позивача заперечували та просили суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на необгрунтованість позовних вимог.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, явку свого повноважного представника не забезпечила, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
В ході розгляду даної справи, господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Присутні в судовому засіданні представники позивача та відповідача погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 10.06.2019, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
06.09.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “КОРСА” (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “САВ- ДІСТРИБЬЮШН” ( Третя особа) було укладено Договір транспортного експедирування №ТЕ-18 ( Договір №ТЕ-18) .
Відповідно до п. 1.1. Договору №ТЕ-18 Позивач взяв на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок Третьої особи забезпечити організацію або здійснення перевезень вантажу Третьої особи автомобільним транспортом в межах території України.
На виконання умов Договору №ТЕ-18 Позивачем та Третьою особою було погоджено умови надання послуг, відповідно до заявки/транспортного завдання № 1952197, 1952193, 1952203, 1952194, 1952196, 1952190, 1952199, 1952202, 1952191, 1952192 від 15.04.2018 року
Згідно п. 4.4.2. Договору №ТЕ-18 визначено, що Позивач має право залучати до виконання своїх зобов'язань перед Третьою особою (Замовником) третіх осіб і виступати у відносинах з ними від свого імені. Позивач несе повну відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору у тому ж прядку, як і за власні дії.
З метою виконання взятих на себе зобов'язань перед Третьою особою за Договором №ТЕ-18, Позивачем було залучено до виконання своїх зобов'язань Товариство з обмеженою відповідальністю “САЯН-ГРУП” (Відповідач), згідно Договору про надання транспортних послуг з перевезення вантажів територією України №05/07 від 05.07.2017 року (Договір №05/07) .
Згідно п.1.1. Договору №05/07 Відповідач зобов'язався доставити надані Позивачем вантажі до пункту призначення в обумовлений Сторонами строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі Вантажоодержувачу, а Позивач зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу узгоджену плату.
На підставі п. 1.2. Договору №05/07 умови перевезення вантажу зазначаються в заявці, яка оформлюється на кожне перевезення, складається в письмовій формі, підписується уповноваженою собою Позивача і передається Відповідачу за допомогою факсимільного зв'язку, електронним переказом (за допомогою мережі “Інтернет”) та є невід'ємною частиною Договору №05/07.
Згідно п. 1.4. Договору №05/07 після одержання заявки Відповідач акцептує або відхиляє заявку в письмовій формі за допомогою факсимільного зв'язку, електронним переказом з відбитком печатки підприємства та підпису уповноваженої особи.
14.04.2018 року на виконання п. 1.2., 1.3., 1.4. Договору №05/07 Позивач та Відповідач оформили Заявку, Додаток №1 до Договору №05/07 ( Заявка).
В Заявці Сторони погодили: маршрут перевезення - Гостомель- Краматорськ; адресу завантаження - смт. Гостомель, вул. Свято - Покровська, 141 П; дата завантаження - 15.04.2018 року 17:00; адреса розвантаження - відповідно до ТТН; дата розвантаження - 16.04.2018 року 9:00; марка та номер автомобіля - Мерседес НОМЕР_1 ; водій - ОСОБА_1 .
15.04.2018 року о 13 годині 05 хвилин Відповідачем, згідно умов Договору №05/07 та Заявки, було одержано вантаж для здійснення послуг перевезення. За адресою смт. Гостомель, вул. Свято-Покровська, 141 П було завантажено автомобіль державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який є повноважним представником Відповідача з питань прийняття вантажу до перевезення, здійснення перевезення та передачі вантажу Вантажоодержувачу, згідно Заявки від 14.04.2018 року. Вантаж було прийнято без зауважень водія.
Факт одержання Відповідачем та час завантаження вантажу до перевезення підтверджується підписом водія у відповідній графі товарно-транспортних накладних № 150418-32-060 від 15.04.2018 року, № 150418-32-061 від 15.04.2018 року, № 150418-32-062 від 15.04.2018 року, № 150418-32-063 від 15.04.2018 року, № 150418-32 064 від 15.04.2018 року, № 150418-32-065 від 15.04.2018 року, № 150418-32-066 від 15.04.2018 року, № 150418-32-068 від 15.04.2018 року, № 150418-32-069 від 15.04.2018 року, № 150418-32-070 від 15.04.2018 року, № 150418-32-071 від 15.04.2018 року, № 150418-32-073 від 15.04.2018 року, № 150418-32-074 від 15.04.2018 року, № 150418-32 075 від 15.04.2018 року, № 150418-32-076 від 15.04.2018 року, № 150418-32-077 від 15.04.2018 року, № 150418-32-078 від 15.04.2018 року, № 150418-32-079 від 15.04.2018 року, а також відміткою та підписом водія у журналі реєстрації заїзду та виїзду транспортних засобів .
На вантаж було передано супровідні документи, а саме накладні-вимоги № 150418-32-060 від 15.04.2018 року, № 150418-32-061 від 13.04.2018 року, № 150418-32 062 від 15.04.2018 року, № 150418-32-063 від 15.04.2018 року, № 150418-32-064 від 15.04.2018 року, № 150418-32-065 від 13.04.2018 року, № 150418-32-066 від 15.04.2018 року, № 150418-32-068 від 14.04.2018 року, № 150418-32-069 від 15.04.2018 року, № 150418-32-070 від 15.04.2018 року, № 150418-32-071 від 15.04.2018 року, № 150418 32-073 від 15.04.2018 року, № 150418-32-074 від 14.04.2018 року, № 150418-32-075 від 15.04.2018 року, № 150418-32-076 від 15.04.2018 року, № 150418-32-077 від 14.04.2018 року, № 150418-32-078 від 13.04.2018 року, № 150418-32-079 від 15.04.2018 року .
На підставі п. 1.5. Договору №05/07 час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється у пункті завантаження з моменту проставлення в товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, що є підставою для перевезення та покладання відповідальності за схоронність такого вантажу на Відповідача.
Згідно п.п. 2.2.8. Договору Відповідач зобов'язаний передати перевезений вантаж з супровідними документами уповноваженій на одержання вантажу особі.
Відповідно до п.п. 2.2.16 Договору Відповідач несе відповідальність за всіма випадками пошкодження або втрати вантажу.
Відповідно до п. 5.1. Договору, Відповідач, несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, пошкодження, псування вантажу - в розмірі підтвердженої вартості втраченого, відсутнього, пошкодженого та зіпсованого вантажу, і у разі залучення до виконання цього договору третіх осіб - в повній мірі, за їх дії.
Згідно порядку та на умовах визначених Договором, Відповідач , на підставі Заявки Позивача, зобов'язаний надати останньому транспортні послуги з перевезення вантажів територією України, забезпечити збереження вантажів (товарів) з моменту їх отримання для перевезення і до моменту передачі таких вантажів (товарів), вказаною в заявці уповноваженій особі в пункті доставки (Позивача), здійснювати оформлення товарно-транспортних документів за даними перевезення вантажів (товарів), а Позивач зобов'язаний прийняти та оплатити надані відповідачем транспортні послуги, відповідно до умов даного Договору.
Однак, Відповідачем свої зобов'язання за Договором виконано не було. 16 квітня 2018р. вищевказаний автомобіль з вантажем (товаром) на точки розвантаження, згідно товарно - транспортних накладних, не прибув. При спробі зв'язатися з водієм - зв'язок був відсутній.
Про факт пропажі автомобіля було проінформовано Третю особу, про що свідчить Лист №74-02 від 16.05.2018 року.
По даному факту Позивачем до Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області 16.04.2019 року було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення та 17.04.2018 року було відкрито кримінальне провадження № 12018110040000723, що підтверджує витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань .
Крім того, по даному факту втрати вантажу (товару) й сам Відповідач звертався до правоохоронних органів, що підтверджує лист від 20.04.2018 року .
18 травня 2018 року Позивач отримав Претензію-вимогу № 53/18 від 15.05.2018 року від Третьої особи (ТОВ “САВ-ДІСТРИБЬЮШН”), яка безпосередньо є Вантажоодержувачем (власником) вантажу (товару), що перевозився Відповідачем за Договором №05/07. Відповідно до Претензії-вимоги № 53/18 від 15.05.2018 року Третя особа вимагала від Позивача сплатити 1 005 773,32 грн. за втрату вантажу, прийнятого до перевезення відповідно до заявки/транспортного завдання № 1952197, 1952193, 1952203, 1952194, 1952196, 1952190, 1952199, 1952202, 1952191, 1952192 від 15.04.2018 року, у розмірі вартості вантажу (товару).
Відповідно до п. 4.2.10. Договору №ТЕ-18 Позивач зобов'язаний відшкодувати Третій особі збитки у повному обсязі, що виникли внаслідок втрати чи пошкодження вантажу.
На підставі п. 6.1. Договору №ТЕ-18, укладеного між Позивачем та Третьою особою (ТОВ “САВ-ДІСТРИБЬЮШН”), Позивач несе повну матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу з моменту прийняття вантажу ним або залученою ним третьою особою і до моменту передачі вантажоодержувачу, навіть якщо втрата, нестача, пошкодження вантажу, сталися не з його вини.
Згідно п. 6.2. Договору №ТЕ-18 Позивач, залучаючи для виконання своїх обов'язків за даним договором третіх осіб, несе повну відповідальність перед Третьою особою (Замовником) за невиконання умов даного договору та за будь-які дії (бездіяльність) таких третіх осіб як за свої власні.
Згідно п. 6.3. Договору №ТЕ-18 у випадку втрати, нестачі, псування або пошкодження вантажу, що був наданий Третьою особою для здійснення послуг щодо перевезення Позивачу або залученій ним третій особі, Позивач сплачує Третій особі (ТОВ “САВ-ДІСТРИБЬЮШН”) всі збитки. Сума матеріальних збитків визначається виходячи з вартості вантажу, зазначеної в товарно-транспортних накладних.
На підставі п. 6.4. Договору №ТЕ-18 у разі втрати, псування , нестачі ватажу, часткового або повного пошкодження вантажу, Позивач несе відповідальність у розмірі повної вартості цього вантажу, що визначено у товарно-транспортній накладній.
На виконання взятих на себе зобов'язань за Договором №ТЕ-18, Позивачем претензійні вимоги Третьої особи (ТОВ “САВ-ДІСТРИБЬЮШН”), щодо відшкодування спричинених збитків, внаслідок нестачі вантажу (товару) у розмірі, що складає 1 005 773,32 грн. було задоволено в повному обсязі, що підтверджується Відповіддю на Претензію-вимогу №893-юр від 30.05.2018 року. Листом №9032 від 30.05.2018 року та відповідно проведеним Позивачем та Третьою стороною взаємозаліком зустрічних однорідних вимог.
На підставі зазначеного вище, 12.07.2018 року Відповідачем було отримано від Позивача Претензію №1339-юр від 10.07.2018 року та копії доданих до неї документів, з вимогою відшкодувати суму збитків Позивачу у розмірі 1 005 773,32 грн. протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання претензії.
В подальшому, Позивачем було направлено Відповідачу Заяву про припинення зобов'язань зарахуванням № 30/10-18-1 від 30.10.2018 року .
Однак, Відповідачем вимоги Позивача задоволено не було, відповіді на претензію та на заяву не отримано.
Відповідач та його представники у відзиві , письмових поясненнях та судових дебатах заперечували проти заявлених позовних вимог , посилаючись на те, що позивачем не доведено факту вчинення відповідачем господарського правопорушення, а саме - не доведено той факт, що поведінка відповідача була протиправною та призвела до завдання збитків, так само як не доведена наявність вини і відповідача у завданні збитків, а також наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та наслідками у вигляді збитків, а тому у задоволенні позову, на переконання останніх, має бути і відмовлено в повному обсязі.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 3 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність", «Про транзит вантажів», цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 908 ЦК України, ст. 306 ГК України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ч.1 ст.929 ЦК України).
Дана норма кореспондується зі ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».
Відповідно до статті 924 цього Кодексу перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Зазначена норма передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов'язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.
Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов'язаної сторони.
Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.
Стаття 924 ЦК зберігає раніше прийняті в цивільному праві України принципи майнової відповідальності перевізника: він відповідає при наявності його вини (частина перша статті 924 ЦК) і в межах вартості перевезеного вантажу і багажу (частина друга статті 924 ЦК). Понад вартість вантажу і багажу перевізник повертає клієнту відповідну провізну плату.
Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення.
Крім того, він також зобов'язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі.
Невиконання цього обов'язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками:
1) усунення цих обставин не залежало від перевізника. Це формулювання слід тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов'язку усунення зазначених обставин;
2) перевізник не міг запобігти цим обставинам.
Звідси слід зробити висновок про те, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до частини першої статті 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.
Переважному застосуванню підлягають саме норми статі 924 ЦК України, в частині обов'язку доведення вини, оскільки зазначена стаття передбачає підстави звільнення перевізника від відповідальності.
Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу , пошти в розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе , що це сталося не з його вини.
Законодавець покладає на перевізника обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.
Перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, спричинених непереборною силою. Втрата , нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, не зумовленого непереборною силою, відповідно до ст.924 ЦК України не звільняє перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.
Судом критично оцінюється твердження відповідача, стосовно того, що заявки між позивачем та відповідачем було укладено без погодження умов перевезення між позивачем та третьою особою, тому, третя особа не може бути зазначена в товарно-транспортник накладних як замовник, бо станом на 14.04.2018 вказані послуги перевезення третьою особою замовлено не було.
Господарським судом при дослідженні доказів було встановлено, що згідно Заявки від 14.04.2018 року до Договору Сторони встановили маршрут перевезення: Гостомель - Краматорськ, а також вказали, що адреси розвантаження зазначаються згідно товаро - транспортних накладних.
Перевезення вантажу, повинно було здійснюватися за маршрутом Гостомель - Краматорськ, а розвантаження вантажу повинно було проводитись пунктах за адресами зазначеними у відповідній товаро - транспортних накладних
Згідно наявних у справі товаро - транспортних накладних вбачається, що перевезення здійснювалось 15.04. 2018 року, одним автомобілем Мерседес АР 9223 ЕВ, одним й тим самим водієм ОСОБА_3 ., ВАЕ 941829, пунктом навантаження є Гостомель, Свято-Покровська, 141-П, водій отримав вантаж у пункті навантаження, а саме склад №8 ТОВ «КОРСА», автомобільним перевізником було ТОВ «САЯН-ГРУП», пунктами розвантаження були різні адреси магазинів, які визначені у Заявці/транспортне завдання від 15.04.2018 до Договору №ТЕ- 18 від 06.09.2017 року укладеному між Позивачем та Третьою особою та відповідно зазначались у товаро - транспортних накладних.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно зі ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Ст. 314 ГК України, ст.ст. 617, 924 ЦК України передбачені підстави звільнення від відповідальності особи, яка порушила зобов'язання, однак відповідачем не доведено наявності жодної із зазначених у цих статтях підстав звільнення відповідача від відповідальності за спричинення позивачу збитків внаслідок часткової втрати вантажу.
Твердження відповідача, про те, що оскільки мало місце заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), тому згідно із нормами ГК України, ЦК України відповідач не може нести відповідальність, є безпідставним, оскільки норми як ГК України, так і ЦК України у правовому регулюванні перевезення вантажів не передбачають поняття "шахрайство", а лише - втрата, нестача вантажу, отже при визначенні стану виконання договору перевезення вантажу є підстави застосовувати поняття "шахрайство" тільки для зазначення причини втрати, нестачі вантажу.
Таким чином відповідачем не доведено, що втрата вантажу сталася внаслідок злочинних дій третіх осіб, в зв'язку з чим у нього немає підстав посилатись на наявність підстав для звільнення від відповідальності за незабезпечення збереження вантажу.
Шахрайство не відноситься до форс-мажорних обставин, відтак зазначене сторонами у договорі суперечить чинному законодавству, не підтверджено вироком суду, не приймається судом при вирішенні даного спору.
Відповідно до ст. 1 ГПК України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Понесення позивачем збитків, спричинених втратою вантажу, підтверджено доказами про задоволення претензії Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ -ДІСТРИБЬЮШН" та перерахування позивачем останньому коштів в сумі 1005773,32грн., шляхом взаємозалікУ зустрічних однорідних вимог.
Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ч.ч.1, 2 ст.924 ЦК України).
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством. У разі якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість та інші властивості вантажу, що перевозиться, вантажовідправник зобов'язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем. Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином. (ч.ч.2, 3, 4, 5 ст.308 ГК України).
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Кодексу).
Відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.
Факт завдання збитків позивачу на суму 1 005 773,32 грн. ( яка включає заявлену до стягнення суму) підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач відсутність своєї вини у втраті вантажу не спростував, натомість відповідач не забезпечив належним чином схоронності вантажу, Згідно п.п. 2.2.8. Договору про надання транспортних послуг з перевезення вантажів територією України №05/07 від 05.07.2017 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем, Відповідач зобов'язаний передати перевезений вантаж з супровідними документами уповноваженій на одержання вантажу особі.
Відповідно до п.п. 2.2.16 Договору №05/07, укладеного між Позивачем та Відповідачем, Відповідач несе відповідальність за всіма випадками пошкодження або втрати вантажу.
Відповідно до п. 5.1. Договору №05/07, укладеного між Позивачем та Відповідачем, Відповідач, несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, пошкодження, псування вантажу - в розмірі підтвердженої вартості втраченого, відсутнього, пошкодженого та зіпсованого вантажу, і у разі залучення до виконання цього договору третіх осіб - в повній мірі, за їх дії.
Таким чином, враховуючи наявність доказів завдання позивачу збитків внаслідок неправомірних дій відповідача, який не забезпечив схоронність вантажу та його перевезення в повному обсязі, в зв'язку з чим мала місце втрата вантажу, наявність причинного зв'язку між діями відповідача та завданими збитками, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 005 773,32 грн.
З урахуванням викладеного, позивачем належними засобами доказування доведено суду склад цивільного правопорушення, зокрема, факт порушення відповідачем зобов'язання - виконання визначених договором транспортно-експедиторських послуг, розмір збитків - вартість втраченого майна в розмірі 1 107 487,82 грн., причинно-наслідковий зв'язок між цими втратами та протиправною поведінкою перевізника - Відповідача, а також те, що відсутність вини останнього не доведено.
Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що втрата вантажу сталася не з його вини, в зв'язку з чим судом задоволено позовні вимоги.
Обставини заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), як вже зазначено, на які посилається відповідач, не підпадають під ознаки форс-мажору і не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за втрату вантажу.
Крім того, чинним кримінальним процесуальним кодексом України передбачено можливість захисту матеріальних інтересів відповідача у разі встановлення особи, яка здійснила крадіжку (ст. 61 КПК України - цивільний позивач у кримінальному провадженні).
При відшкодуванні збитків застосовуються загальні умови відшкодування шкоди визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, які передбачають, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ст..228 ГК України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки , має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до ст. 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини зокрема згідно Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі Проніна проти України (Заява № 63566/00) п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23).
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, дослідивши всі обставини та наявні у справі докази, суд визнав доведеним позивачем належними і допустимими доказами обставини на які він посилається в позовній заяві, а тому дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України та витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 086,60 грн. покладає на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 22, 193, 218, Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 623,924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 20, 73-74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Саян-Груп" (61115, Харківська область, м. Харків, вул. Сімнадцятого партз'їзду, буд.30 А, кв.14, код 37367244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА"(49021, м. Дніпро, вул.Берогова,204 а, код 33005110) - збитків в порядку регресу в розмірі 1 005 773,32 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 15 086,60грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРСА"(49021, м. Дніпро, вул.Берогова,204а ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Саян-Груп" (61115, Харківська область, м. Харків, вул. Сімнадцятого партз'їзду, буд.30 А, кв.14 ).
Повне рішення складено "14" червня 2019 р.
Суддя О.О. Присяжнюк