79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.06.2019 Справа № 914/188/19
м. Львів
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни, м. Київ
до відповідача: Білас Володимира Володимировича, м. Львів
про звернення стягнення на предмет застави
Суддя Н.Мороз
При секретарі Ю.Забора
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позовну заяву подано Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
Ухвалою суду від 05.02.2019 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків.
Ухвалою від 04.03.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.04.2019 р.
01.04.2019 р. розгляд справи відкладено на 16.04.2019 р., про що сторін повідомлено ухвалою в порядку ст.121 ГПК України.
Ухвалою від 16.04.2019 р. продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 07.05.2019 р.
07.05.2019 р. підготовче засідання відкладено на 21.05.2019 р.
21.05.2019 р. підготовче засідання відкладено на 31.05.2019 р.
Ухвалою від 31.05.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 11.06.2019 р.
В судове засідання 11.06.2019 р. представник позивача не з'явився. В попередньому судовому засіданні 31.05.2019 р., що за клопотанням позивача було проведено в режимі відеоконференції, представник ПАТ «ВіЕйБі Банк» позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами кредитного договору, а також укладеної в подальшому мирової угоди та рішення про спонукання до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 20.06.2011 р. у справі №2/199 у процесі виконання судового рішення від 24.11.2009 р. Внаслідок чого, просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №42/07 від 03.07.2007 р. в сумі 235622,12 доларів США звернути стягнення на рухоме майно боржника, що передане в заставу за Договором застави №VZ7191 від 21.12.2008 р., Договором застави VZ7100 від 03.07.2007 р., Договором застави №VZ7142 від 04.10.2007 р. та Договором застави №VZ7111 від 12.07.2007 р.
Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи. Заявою про часткове визнання позову від 02.05.2019 р. визнав позовні вимоги про звернення стягнення на рухоме майно та не заперечив проти такого звернення, однак не погодився з сумою боргу, що зазначена банком у позовній заяві, оскільки вважає, що така нарахована з порушенням чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, створивши у відповідності до ст. 13 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
03.07.2007 р. між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (позивач, за договором - кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Біласом Володимиром Володимировичем (відповідач, за договором - позичальник) укладено Кредитний договір № 42/07 із подальшими змінами та доповненнями про надання кредиту у сумі 100 000, 00 доларів США із строком остаточного повернення кредиту 03.07.2010 року включно.
У зв'язку із невиконанням позичальником взятого на себе грошового зобов'язання щодо повернення наданого кредиту, ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою про стягнення із ФОП ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором.
Рішенням Господарського суду Львівської області по справі №2/199 від 24.11.2009 р. позов ПАТ «ВіЕйБі Банк» задоволено частково та стягнуто з Фізичної особи-підприємця Біласа Володимира Володимировича на користь позивача 84 115, 46 доларів США заборгованості по кредиту, 13 648, 76 доларів США заборгованості по сплаті процентів, 1 435, 24 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1 050, 48 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів, 1 002, 49 доларів США державного мита та 230 грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду України від 22.02.2010 р. по справі №2/199 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
15.03.2010 р. на примусове виконання рішення від 24.11.2009 р. у справі №2/199 Господарським судом Львівської області видано наказ.
11.07.2010 р. державним виконавцем Личаківського ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу у справі №2/199.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.06.2011 р. у справі №2/199 затверджено мирову угоду між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ФОП Білас В. ОСОБА_2 у процесі виконання судового рішення.
За умовами зазначеної мирової угоди сторони домовились, що на день її укладення сума заборгованості боржника перед стягувачем за кредитним договором №42/07 від 03.07.2007 року (зі змінами і доповненнями до нього), що підлягає примусовому стягненню згідно наказу про примусове виконання рішення №2/199 виданого 15.03.2010 року господарським судом Львівської області становить: - 84155,46 доларів США заборгованості по кредиту; - 11047,56 доларів заборгованість за процентами; - 1435,24 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту; - 1050,48 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів; - 1002,49 доларів США державного мита; - 230,07 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Окрім цього, сторони домовились, що у разі своєчасного і повного виконання боржником своїх зобов'язань за цією мировою угодою, припинити зобов'язання боржника перед стягувачем в частині сплати пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 1 435, 24 доларів США та пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 1 050, 48 доларів США.
Всупереч умовам мирової угоди, ФОП ОСОБА_1 заборгованість погашено частково, сплачено на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» 15 000, 00 доларів США.
Зазначені вище обставини зумовили звернення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до суду із позовною заявою про спонукання до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.06.2011 р. у справі №2/199 у процесі виконання судового рішення від 24.11.2009 р.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.08.2014 р. у справі №914/2239/14 позов задоволено повністю. Вирішено спонукати ФОП ОСОБА_1 до виконання затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 20.06.2011 р. по справі №2/199 мирової угоди у процесі виконання судового рішення від 24.11.2009 р. шляхом стягнення на користь ПАТ «Вcеукраїнський Акціонерний Банк» 80 032, 63 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 1 435, 24 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1 050, 48 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 1 002, 49 доларів США державного мита, 230, 07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що в сукупності еквівалентно до офіційного курсу встановленого Національним банком України станом на 24.04.2014 р. (1 долар США = 11, 3846 грн.) складає 951 081, 43грн. та 19 022, 03 грн. судового збору.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 р. рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2014 р. скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського Суду України від 23.03.2015 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 р. скасовано, а рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2014 р. залишено в силі.
Відтак, постановою Вищого господарського Суду України від 23.03.2015 р. визначено остаточну заборгованість, що підлягала стягненню з відповідача.
Як зазначено позивачем у позовній заяві у справі №914/188/19, ФОП ОСОБА_1 вказану мирову угоду не виконано.
Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 23.05.2017 р. Державним реєстратором внесено запис №24150060006005323 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП Білас Володимир Володимирович.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові №3-788гс17 від 09.08.2017 р., з огляду на положення ст.ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст.ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Посилаючись на ст. 599 ЦК України, згідно якої за відсутності інших підстав припинення зобов'язань, передбачених договором або законом, зобов'язання у тому числі й грошове припиняється його виконанням, проведеним належним чином, ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про звернення стягнення на рухоме майно Біласа Володимира Володимировича, передане в заставу за Договором застави №VZ7191 від 21.12.2008 року, Договором застави VZ7100 від 03.07.2007 року, Договором застави №VZ7142 від 04.10.2007 року, Договором застави №VZ7111 від 12.07.2007 року, а саме:
-Сідловий тягач Е DAF 95ХF430, 2000 р.в., номер шасі НОМЕР_1 , синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_3 видане 08.12.2007 року Львівським відділом РЕР ДАІ;
-Сідловий тягач Е DAF 95360, 1993 р.в., номер шасі НОМЕР_4 , білого кольору, ДНЗ НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_6 видане 31.10.2006 року РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області;
-Напівпричіп-платформа-Е: DESORT 1991 р.в., шасі НОМЕР_7 , колір червоний, ДНЗ НОМЕР_8 ;
-Напівпричіп-бортовий-Е: VARMO 1991 р.в., шасі 2246, колір червоний, ДНЗ НОМЕР_9 ;
-Напівпричіп-бортовий-Е: VARMO 1991 р.в., шасі 2248, колір червоний, ДНЗ НОМЕР_10 ;
-Сідловий тягач Е DAF 95ХF430, 2000 р.в., номер шасі НОМЕР_11 , синього кольору, ДНЗ НОМЕР_12 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_13 видане 20.09.2007 року РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області;
-Сідловий тягач E RENAULT MANAGER, 1995 р.в., номер шасі ідентифікатор НОМЕР_14 , червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_15 , свідоцтво про реєстрацію видане 12.07.2007 року РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області, шляхом його продажу на електронних торгах у процедурі виконавчого провадження за початковою ціною продажу, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності. Позивач просить суд звернути стягнення на вказане майно в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №42/07 від 03.07.2007 р. в сумі 235622,12 доларів США, у тому числі:
-80 032,63 доларів США - заборгованість за кредитом;
-112 874,40 доларів США - заборгованість за процентами;
-11 533,59 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
-15 622,79 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату процентів;
-7316,32 доларів СІША - заборгованість по 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту;
-8 242,39 доларів США - заборгованість по 3% річних за несвоєчасну сплату процентів.
Відповідно до п. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи наведене, рішеннями господарських судів по вищевказаних справах встановлено та підтверджено обґрунтованість заявленого позивачем позову про звернення стягнення на предмет застави в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитним договором №42/07 від 03.07.2007 р. Відтак, в силу ст. 75 ГПК України, зазначені рішення є преюдиціальними для розгляду справи №914/188/19.
Згідно п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Згідно з преамбулою та ст.6 §1 Конвенції про захист прав та свобод людини, а також висновками, викладеними у рішеннях Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 р. у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.10.1999 р. у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії", існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Отже, преюдиціальність собою передбачає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
Таким чином, зважаючи на те, що у згаданих вище судових рішеннях встановлено факт неналежного виконання Білас Володимиром Володимировичем зобов'язань за Кредитним договором №42/07 від 03.07.2007 р. щодо своєчасного повернення кредиту та наявності у останнього заборгованості по тілу кредиту в розмірі 80 032, 63 доларів США, 1 435, 24 доларів США - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1 050, 48 доларів США - пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, вказані обставини не підлягають доказуванню в межах даної справи.
Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №42/07 від 03.07.2007 р., між сторонами укладено:
-Договір застави №VZ7191 від 21.12.2008 року (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого Банку передано в заставу:
Сідловий тягач Е DAF 95ХF430, 2000 р.в., номер шасі НОМЕР_1 , синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_3 видане 08.12.2007 року Львівським відділом РЕР ДАІ;
Сідловий тягач Е DAF 95360, 1993 р.в., номер шасі НОМЕР_4 , білого кольору, ДНЗ НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_6 видане 31.10.2006 року РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області.
-Договір застави №VZ7100 від 03.07.2007 року (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого Банку передано в заставу:
Напівпричіп-платформа-Е: DESORT 1991 р.в., шасі НОМЕР_7 , колір червоний, ДНЗ НОМЕР_8 ;
Напівпричіп-бортовий-Е: VARMO 1991 р.в., шасі 2246, колір червоний, ДНЗ НОМЕР_9 ;
Напівпричіп-бортовий-Е: VARMO 1991 р.в., шасі 2248, колір червоний, ДНЗ НОМЕР_10 .
-Договір застави №VZ7142 від 04.10.2007 року (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого Банку передано в заставу:
Сідловий тягач Е DAF 95ХF430, 2000 р.в., номер шасі НОМЕР_11 , синього кольору, ДНЗ НОМЕР_12 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_13 видане 20.09.2007 року РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області.
-Договір застави №VZ7111 від 12.07.2007 року, відповідно до якого Банку передано в заставу:
Сідловий тягач E RENAULT MANAGER, 1995 р.в., номер шасі ідентифікатор НОМЕР_14 , червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_15 , свідоцтво про реєстрацію видане 12.07.2007 року РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області.
Згідно п. 3.2.7 Кредитного договору №42/07 від 03.07.2007 р., кредитодавець має право звернути стягнення на предмет застави у разі неповернення позичальником кредиту в обумовлений цим договором строк, несплати процентів, комісій, штрафних санкцій, згідно з умовами цього договору.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави (ст. 20 Закону України «Про заставу»).
Підписавши договори застави, заставодавець засвідчив, що він надає заставодержателю згоду на прийняття останнім одностороннього рішення про перехід права власності на предмет застави до заставодержателя у випадку виникнення у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави відповідно до умов цих договорів, кредитного договору та вимог чинного законодавства.
Беручи до уваги, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язань за вказаним кредитним договором, врахувавши положення Договорів застави, укладених між сторонами спору, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право задовольнити свої вимоги за рахунок переданого в заставу майна шляхом звернення на нього стягнення.
Заявою про часткове визнання позову від 02.05.2019 р. Білас Володимир Володимирович погодився із позовними вимогами про звернення стягнення на рухоме майно та не заперечив проти такого звернення, однак не погодився з сумою боргу, що визначена банком у позовній заяві, оскільки вважає, що така нарахована з порушенням чинного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог.
Якщо за рішенням про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 передбачено, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що зважаючи на неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором №42/07, кредитодавець у відповідності до умов Кредитного договору використав належне йому право щодо дострокового повернення заборгованості у повному обсязі та звернувся до суду з вимогою про дострокове стягнення з відповідача усієї заборгованості за Кредитним договором №42/07.
Якщо у рішенні про стягнення заборгованості за кредитним договором сума заборгованості вказана у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (правова позиція, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. по справі №444/9519/2, від 04.04.2018 р. по справі №14-154цс18, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.08.2018 р. по справі №359/12694/14-ц).
Враховуючи наведене, дослідивши поданий позивачем деталізований розрахунок заборгованості за Кредитним договором №42/07 від 03.07.2007 р., беручи до уваги правові позиції Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд зазначає що, у даному випадку, вимоги банку про стягнення заборгованості за процентами та заборгованості по 3% річних за несвоєчасну сплату процентів не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, так як нараховані після спливу визначеного договором і законом строку кредитування, а нарахування пені за несвоєчасне погашення кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, має застосовуватись до дня прийняття рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки саме тоді припинилось право кредитодавця нараховувати передбачені договором штрафні санкції.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у Постанові від 16.01.2019 р. № 373/2054/16-ц, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
При обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
За таких обставин, зважаючи на встановлений факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором №42/07 від 03.07.2007, суд дійшов висновку, що нарахована позивачем сума 3% річних у розмірі 7 316, 32 доларів США за період з 27.03.2014 р. по 27.03.2017 р. є правомірною та такою, що підлягає до задоволення.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 25 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.
Згідно п.п. 1-5 ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" Обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери; 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Аналіз положень вищезазначених статей дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначено різні способи захисту задоволення забезпечених заставою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет застави.
При цьому нормами чинного законодавства позивачу надається право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Обрання заставодержателем одного із способів (процедур) звернення стягнення на предмет застави перебуває у взаємозв'язку із визначеними та погодженими сторонами умовами договору застави. При цьому виключно судовим способом звернення стягнення на предмет застави виходячи зі змісту ст.ст. 24, 25 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є реалізація предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів.
Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не виконано передбаченого договором та законом обов'язку щодо погашення заборгованості за Кредитним договором, чим було порушено право позивача на отримання коштів.
Відтак, вимоги позивача про звернення стягнення на рухоме майно за Договором застави №VZ7191 від 21.12.2008 року (зі змінами та доповненнями), Договором застави №VZ7100 від 03.07.2007 року (зі змінами та доповненнями), Договором застави №VZ7142 від 04.10.2007 року (зі змінами та доповненнями) та Договором застави №VZ7111 від 12.07.2007 року шляхом його продажу на електронних торгах у процедурі виконавчого провадження за початковою ціною продажу, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №42/07 від 03.07.2007 р. суд дійшов висновку задоволити частково.
Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задоволити частково.
2. Звернути стягнення на рухоме майно, передане в заставу за
- Договором застави №VZ7191 від 21.12.2008 року (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого Банку передано в заставу:
Сідловий тягач Е DAF 95ХF430, 2000 р.в., номер шасі НОМЕР_1 , синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_3 видане 08.12.2007 року Львівським відділом РЕР ДАІ;
Сідловий тягач Е DAF 95360, 1993 р.в., номер шасі НОМЕР_4 , білого кольору, ДНЗ НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_6 видане 31.10.2006 року РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області.
- Договором застави №VZ7100 від 03.07.2007 року (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого Банку передано в заставу:
Напівпричіп-платформа-Е: DESORT 1991 р.в., шасі НОМЕР_7 , колір червоний, ДНЗ НОМЕР_8 ;
Напівпричіп-бортовий-Е: VARMO 1991 р.в., шасі 2246, колір червоний, ДНЗ НОМЕР_9 ;
Напівпричіп-бортовий-Е: VARMO 1991 р.в., шасі 2248, колір червоний, ДНЗ НОМЕР_10 .
- Договором застави №VZ7142 від 04.10.2007 року (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого Банку передано в заставу:
Сідловий тягач Е DAF 95ХF430, 2000 р.в., номер шасі НОМЕР_11 , синього кольору, ДНЗ НОМЕР_12 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_13 видане 20.09.2007 року РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області.
- Договором застави №VZ7111 від 12.07.2007 року, відповідно до якого Банку передано в заставу:
Сідловий тягач E RENAULT MANAGER, 1995 р.в., номер шасі ідентифікатор НОМЕР_14 , червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_15 , свідоцтво про реєстрацію видане 12.07.2007 року РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . Львів, АДРЕСА_2 . Пасічна, АДРЕСА_3 /25, ідентифікаційний код НОМЕР_16 ) перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни (м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т, код ЄДРПОУ 19017842) за Кредитним договором №42/07 від 03.07.2007р. в сумі 89 834, 67 доларів США, з яких: 80 032, 63 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 1 435, 24 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1 050, 48 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту та 7 316, 32 доларів США заборгованості по 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту. Встановити спосіб реалізації - шляхом його продажу на електронних торгах у процедурі виконавчого провадження за початковою ціною продажу, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.
3.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_16 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни (м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т, код ЄДРПОУ 19017842) - 1 921, 00 грн. судового збору.
4. В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення виготовлено 14.06.2019
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.