13.06.2019 р. Справа№ 914/1114/19
Господарський суд Львівської області у складі
Головуючого судді Фартушка Т.Б.,
розглянувши матеріали заяви: Міністерства оборони України, м.Київ, від 05.06.2019р. вих. №503/20/4985 (вх. №1568/19 від 11.06.2019р.)
про: забезпечення позову
у справі №914/1114/19 за позовом: Міністерства оборони України, м.Київ;
до Відповідача-1: Державного підприємства «Львівське будівельно-монтажне управління», м.Львів;
до Відповідача-2: Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу», м.Львів, м.Винники;
про: визнання права власності та скасування державної реєстрації;
ціна позову: 65824грн.
11.06.2019р. на розгляд до Господарського суду Львівської області від Міністерства оборони України надійшла позовна заява від 05.06.2019р. №503/20/4986 (вх.№1169) за позовом Міністерства оборони України до Державного підприємства «Львівське будівельно-монтажне управління» та до Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» про визнання права власності та скасування державної реєстрації; ціна позову 65824грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.06.2019р. у даній справі судом постановлено заяву Міністерства оборони України від 05.06.2019р. б/н (вх. №1567/19 від 11.06.2019р.) про відстрочення сплати судового збору відхилити; відмовити Міністерству оборони України в відстроченні сплати судового збору; позовну заяву Міністерства оборони України від 05.06.2019р. №503/20/4986 (вх.№1169 від 11.06.2019р.) залишити без руху; надати Міністерству оборони України десятиденний строк з моменту вручення ухвали для усунення недоліків поданої позовної заяви, а саме: вказати зміст позовних вимог, який заявлено до кожного з Відповідачів (які позовні вимоги до кого з Відповідачів заявлені); зазначити про наявність у Позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; надати суду попередній (орієнтовний) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи; надати підтвердження, що Позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надати суду належним чином засвідчені копії документів, які долучено до позовної заяви; надати суду оригінали документів, які підтверджують сплату 3842грн. судового збору, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
До позовної заяви від 05.06.2019р. №503/20/4986 (вх.№1169 від 11.06.2019р.) Позивачем долучено заяву від 05.06.2019р. вих. №503/20/4985 (вх. №1568/19) про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на спірне нерухоме майно - військового містечка № 48 об'єкт житлової нерухомості заг. площею 797 кв. по АДРЕСА_1 ; нерухоме майно військового АДРЕСА_2 №58 АДРЕСА_3 .Львів - механічна майстерня, В-1 заг. площею 3280,9 кв.м; склад, Г-2 заг. площею 611,1 кв.м; гараж, Д-1 заг. площею 395,8 кв.м; сховище,6 Ж-1 заг. площею 175,2 кв.м; сховище,з 3-1 заг. площею 224,3 кв.м; будівля КТП,М-1 заг. площею 41,7 кв. м; сховище,4 Л-1 заг. площею 301,8 кв.м; сховище для скла П-1 заг. площею 101,1 кв.м; компресорна, 2, Р-1 заг. площею 22,6 кв. м; вбиральня, С-1 заг. площею 2,8 кв. м ; навіс для ПММ, Т-1 заг. площею 35,8 кв. м; компресорна, У-1 заг. площею 27,7 кв. м; ТП, Ф-1 заг. площею 11,2 кв. м; пожежний пост, Х-1 заг. площею 3,0 кв. м; мийка для машин, Ц-1 заг. площею 6,2 кв. м; будинок ПТО заг. площею 541,5 кв.м.; сховище, З, 3-1 загальною площею 123,10 кв.м. та
- заборони Державному підприємству Міністерства оборони України “Львівське будівельно-монтажне управління” , Головному управлінню Державної фіскальної служби у Львівській області та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження спірного нерухомого майна - військового містечка № 48 об'єкт житлової нерухомості заг. площею 797 кв. по АДРЕСА_1 ; нерухоме майно військового АДРЕСА_4 Львів - механічна майстерня, В-1 заг. площею 3280,9 кв.м; склад, Г-2 заг. площею 611,1 кв.м; гараж, Д-1 заг. площею 395,8 кв.м; сховище,6 Ж-1 заг. площею 175,2 кв.м; сховище,з 3-1 заг. площею 224,3 кв.м; будівля КТП,М-1 заг. площею 41,7 кв. м; сховище,4 Л-1 заг. площею 301,8 кв.м; сховище для скла П-1 заг. площею 101,1 кв.м; компресорна, 2, Р-1 заг. площею 22,6 кв. м; вбиральня, С-1 заг. площею 2,8 кв. м ; навіс для ПММ, Т-1 заг. площею 35,8 кв. м; компресорна, У-1 заг. площею 27,7 кв. м; ТП, Ф-1 заг. площею 11,2 кв. м; пожежний пост, Х-1 заг. площею 3,0 кв. м; мийка для машин, Ц-1 заг. площею 6,2 кв. м; будинок ПТО заг. площею 541,5 кв.м.; сховище, З, 3-1 загальною площею 123,10 кв.м.
Подану заяву Заявник обґрунтовує тим, що за результатами проведеного моніторингу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (витяг - додається) стало відомо, що право власності на нерухоме майно, яке перебувало на праві господарського відання ДП “Львівське будівельно-монтажне управління” було зареєстровано 23 квітня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства “Реєстрація майна та бізнесу” Бойко Христиною Романівною за вказаним державним підприємством.
Окрім того, Позивач зазначає, що підставою для виникнення права власності за державним підприємством стали технічні паспорта на вказані об'єкти без серії та номеру, видані Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради “Бюро технічної експлуатації та експертної оцінки” та фізичною особою-підприємцем Лаба Петром Івановичем; Акти приймання-передачі основних засобів, інвентаризаційні описи.
Разом з тим, згідно доводів Заявника (Позивача) дії керівництва ДП “Львівське будівельно-монтажне управління” по реєстрації за державним підприємством права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 були вчинені з порушенням норм чинного законодавства.
В доповнення до викладеного Заявник (Позивач) зазначає, що відповідно до Статуту підприємства його керівник не наділений повноваженнями щодо реєстрації за підприємством права державної власності на майно, яке йому передано Міністерством оборони України на праві господарського відання. Орган управління довіреність на вчинення дій щодо реєстрації зазначеного майна голові ліквідаційної комісії ДП “Львівське будівельно-монтажне управління” Миргороду М.Б. не надавав. Крім того, відповідно до інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (додається) вбачається, що стосовно спірного нерухомого майна зареєстровано обтяження у вигляді податкової застави. Таким чином, на думку Заявника (Позивача), існує ризик відчуження спірного нерухомого майна та його реалізації за ініціативою Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області для погашення податкового боргу державного підприємства “Львівське будівельно-монтажне управління”.
Відповідно до ч.1 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Приписами ч.2 ст.136 ГПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно пунктів 1, 2 та 4 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до пункту 6 ч.1 ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Заявником у поданій до суду заяві зазначається, що, за необхідності, Міністерство оборони України розгляне питання можливості зустрічного забезпечення позову в порядку ст.141 ГПК України. Проте, наведене не є пропозицією щодо зустрічного забезпечення.
З підстав наведеного суд дійшов висновків про те, що заява Міністерства оборони України від 05.06.2019р. №503/20/4985 (вх. №1568/19 від 11.06.2019р.) про забезпечення позову не містить пропозицій Заявника щодо зустрічного забезпечення.
Окрім того, приписами ч.5 ст.139 ГПК України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Суд зазначає, що до заяви Міністерства оборони України від 05.06.2019р. №503/20/4985 (вх. №1568/19 від 11.06.2019р.) про забезпечення позову не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Приписами ч.7 ст.140 ГПК України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Оглянувши та дослідивши матеріали поданої заяви, враховуючи результати розгляду судом заяви Міністерства оборони України від 05.06.2019р. б/н (вх. №1567/19 від 11.06.2019р.) про відстрочення сплати судового збору, беручи до уваги висновки суду що заява Міністерства оборони України від 05.06.2019р. №503/20/4985 (вх. №1568/19 від 11.06.2019р.) про забезпечення позову не містить пропозицій Заявника щодо зустрічного забезпечення, враховуючи висновки суду, що до заяви Міністерства оборони України від 05.06.2019р. №503/20/4985 (вх. №1568/19 від 11.06.2019р.) про забезпечення позову не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, суд приходить до висновків, що Заявником не додержано вимог п.6 ч.1 ст.139 ГПК України в частині пропозицій Заявника щодо зустрічного забезпечення, та ч.5 ст.139 ГПК України щодо додання до Заяви документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, що, в силу приписів ч.7 ст.140 ГПК України, є підставою до її повернення.
При цьому суд зазначає, що, з врахуванням приписів ч.2 ст.132 ГПК України, наведене не позбавляє права Міністерства оборони України на подання заяви про забезпечення позову як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, за умови додержання вимог ст.139 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд -
1. Заяву Міністерства оборони України від 05.06.2019р. №503/20/4985 (вх. №1568/19 від 11.06.2019р.) про забезпечення позову повернути Заявнику.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.
3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Суддя Фартушок Т. Б.